Номер справи 171/907/25
Номер провадження 2-з/171/13/25
27.06.25 року м. Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Ліпчанський С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю, про визнання права власності на частку грошових коштів,
16.06.2025 року до суду надійшла вищевказана заява про забезпечення позову.
Заяву обґрунтовано тим, що заявником ОСОБА_1 подано позовну заяву до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю, про визнання права власності на частку грошових коштів, так як ОСОБА_1 проживала більше 16 років із цивільним чоловіком, ОСОБА_6 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні доходи та спільні витрати. 25.02.2022 року ОСОБА_6 був мобілізований. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 загинув. На його майно відкрилась спадщина. Заповіт ОСОБА_6 не складав, його майно спадкується за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є: ОСОБА_3 (мати загиблого), діти- ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), ОСОБА_5 .
На час загибелі він мав рахунок у АТ КБ «Приват банк», на якому зберігались грошові кошти (пенсія та заробітна плата військовослужбовця та ін.). Грошові кошти на рахунку в АТ КБ ПРИВАТБАНК, відкритому чоловіком незадовго до початку повномасштабного вторгнення (в кінці 2021 року). Цей рахунок чоловік відкрив для зарахування призначеної йому пенсії. З часом, після мобілізації, на вказаний картковий рахунок, окрім пенсії чоловіка, зараховувалось матеріальне забезпечення, як військовослужбовця. Рішення про подальше накопичення коштів для нашої сім'ї на рахунку у Приватбанку на ім'я ОСОБА_6 ми приймали разом. Відомий мені картковий рахунок (№ картки НОМЕР_1 , строк дії до вересня 2025 року) планувався ними як джерело для поповнення сімейного бюджету.
До відкриття вказаного рахунку вони користувались іншими банківськими картками на ім'я ОСОБА_6 . У ОСОБА_1 збереглись картки Приватбанку та банку ПУМБ ( на рахунок у банку ПУМБ ( номер картки НОМЕР_4, строк дії по листопад 2019 року), на яку чоловік отримував заробітну плату під час роботи на Криворізькій ТЕС). Про зарахування грошових коштів (заробітної плати військовослужбовця) на рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_6 , вона дізналась від нього особисто в телефонній розмові в березні 2022 року (09.03.2022 року) та пізніше із СМС повідомлень на його телефон з абонентським номером НОМЕР_2 , що був їй переданий після загибелі чоловіка разом з його іншими речами (даний телефон вона зберігає дотепер). їй відомо, що на рахунок ОСОБА_6 (картка № НОМЕР_1 ) були зараховані наступні кошти: 09.03.2022 року - 11910 грн.( частина пенсії ), 14.03.2022 року - 47640 грн. (залишок невиплаченої пенсії), в квітні 2022 року - 68950 грн., 29550 грн., 14360 грн. - заробітна плата ОСОБА_6 , як військовослужбовця ( загальна сума вкладу становить 172410 грн.).
Вони із ОСОБА_6 із 2006 року до його призову до лав ЗСУ та до загибелі проживали однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, за вказаний період їх сімейні стосунки не припинялись, тому грошові кошти на рахунку в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 набув під час їх спільного проживання як подружжя, тому вони є спільною сумісною власністю. Крім того, їх спільною сумісною власністю має бути визнано кошти, нараховані ОСОБА_6 в якості матеріального забезпечення військовослужбовця, які не були перераховані на його банківську картку. Вона має право на частку зазначених грошових коштів як їх співвласниця ( цивільна дружина).
Просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони видавати приватному нотаріусу Криворізького районного нотаріального округу Романченко Юлії Володимирівні свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині спадкування грошових коштів на його ім'я до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Вивчивши матеріали заяви та доданих до неї доказів, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частини 1, 2 ст. 149 ЦПК України передбачають, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно п.2 ч.1 ст.150ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, і забороною вчиняти певні дії .
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
20.03.2025 до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю, про визнання права власності на частку грошових коштів.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 5 цієї статті (ч. 1ст. 153 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі ОП КЦС в постанові № 308/8567/20 від 14 червня 2021 року висловив такий висновок про застосування норми права: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два дні та п'ять днів відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки вже потім вирішувати питання про забезпечення позову; у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Види забезпечення позову мають бути сумірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду №183/5864/17-ц від 17 жовтня 2018 року.
Ураховуючи характер та обсяг позовних вимог, суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити та вважає, що це буде достатнім та співмірним заходом забезпечення позову відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 .
Застосування таких заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Крім цього, даний вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.
При цьому, судом не встановлено обставин, передбачених пп.1, 2 ч.3 ст. 154 ЦПК України для застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст.149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю, про визнання права власності на частку грошових коштів- задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони видавати приватному нотаріусу Криворізького районного нотаріального округу Романченко Юлії Володимирівні (Дніпропетровська обл., Криворізький район, місто Апостолове вул. Центральна, 65, поштовий індекс 53802, телефон НОМЕР_3 , e/mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині спадкування грошових коштів на його ім'я до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Про виконання ухвали повідомити суд у встановлені законом строки.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Зустрічне забезпечення, передбачене ст.154ЦПКУкраїни не застосовується.
Роз'яснити заявнику, що відповідно ч.1 ст.159 ЦПК України, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок ОСОБА_1 , як особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.М.Ліпчанський