ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.07.2025Справа № 910/4271/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРАГДОВА МРІЯ»
до Фізичної особи-підприємця Баглая Володимира Анатолійовича
про стягнення 300 000,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРАГДОВА МРІЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Баглая Володимира Анатолійовича про стягнення заборгованості 300 000,00 грн.
Позовні вимоги, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виконання проектних робіт №01/02-24П від 20.02.2024.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 відкрито провадження у справі №910/4271/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
14.05.2025 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 09.04.2025, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 09.04.2025 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб'єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРАГДОВА МРІЯ» та Фізичною особою-підприємцем Баглаєм Володимиром Анатолійовичем укладено договір на виконання проектних робіт №01/02-24П від 20 лютого 2024 року, предметом якого є виконання проектних робіт з розробки проектної документації по об'єкту: «Реконструкція з
прибудовою стоматологічної поліклініки в комплексі з будівництвом багатоповерхового
житлового будинку по провулку Польовому, 7 в Солом'янському районі м. Києва».
Позивач зазначає, що на виконання умов договору №01/02-24П від 20 лютого 2024 року сплатив відповідачу кошти в загальному розмірі 300 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 6 від 21.02.2024.
Однак, за доводами позивача, відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором №01/02-24П від 20 лютого 2024 року в частині виконання робіт.
Позивач зазначив, що звертався до відповідача з листом від 03.12.2024 про повернення коштів, сплачених позивачем на виконання вимог договору, в зв'язку з закінченням строку дії договору.
Оскільки відповідач відповідь на вимогу позивача не надав, роботи не виконав, кошти на вимогу позивача не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 300 000,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
20.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРАГДОВА МРІЯ» (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Баглаєм Володимиром Анатолійовичем (виконавець, відповідач) укладений договір на виконання проектних робіт №01/02-24П (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проектні роботи з розробки проектної документації по об'єкту: «Реконструкція з прибудовою стоматологічної поліклініки в комплексі з будівництвом багатоповерхового житлового будинку по провулку Польовому, 7 в Солом'янському районі м. Києва».
У відповідності до п. 1.3. договору результатом виконання робіт за цим договором є передання виконавцем шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт замовнику проектної документації, розробленою українською мовою та погодженої у відповідності до державних будівельних норм України, умов цього договору та чинного законодавства України.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що загальна вартість проектних робіт за цим договором складає 3 000 000,00 грн (три мільйони грн. 00 коп.), без ПДВ.
Сума передоплати становить 10 (десять) відсотків від загальної вартості робіт, зазначеної у п. 2.1. цього договору (п. 2.2. договору).
У відповідності до п. 2.3. договору розрахунки за даним договором здійснюються відповідно до Додатку № 2 даного договору.
Згідно з п. 3.1. договору строк виконання проектних супровідних робіт за дим договором визначаються Додатком № 3. Роботи виконуються виконавцем поетапно, етапи робіт зазначені в Додатку № 3 до цього договору. Строк виконання робіт розпочинається з моменту отримання вихідних даних для проектування виконавцем від замовника, при умові здійснення замовником попередньої оплати визначеної цим договором. Факт передачі вихідних даних, фіксується Актом приймання-передачі вихідних даних підписаним сторонами. З моменту підписання сторонами цього акту, замовник вважається таким, що виконав свій обов'язок з надання вихідних даних для проектування виконавцю.
Перегляд строків виконання робіт за цим договором оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п. 3.2. договору).
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 30.09.2024, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1. договору).
Додатком № 1 до договору сторони погодили зміст та склад робіт/послуг до договору.
Відповідно до Додатку № 3 до договору сторони визначили строки виконання робіт, а саме: збір вихідних даних - 20 робочих днів, технічні умови - 30 робочих днів, інженерно-вишукувальні роботи - 35 робочих днів, ескізний проект - 20 робочих днів, підготовка та отримання містобудівних умов і обмежень - 10 робочих днів, розроблення генерального плану (ГП) - 10 робочих днів, розроблення стадії Проект (П) - 50 робочих днів, розроблення стадії Робочий Проект (РП) - 40 робочих днів, погодження проекту - згідно умов відповідних дозвільних органів - 40 робочих днів, отримання позитивного висновку експертизи проекту - 30 робочих днів.
На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в сумі 300 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6 від 21.02.2024.
У зв'язку з закінченням строку дії договору позивач звернувся до відповідача з листом від 03.12.2024 про повернення коштів, сплачених позивачем на виконання вимог договору.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач не виконав роботи у строк погоджений сторонами в договорі, сплачені позивачем кошти не повернув, відповіді на претензію не надав, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 300 000,00 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжної інструкції № 6 від 21.02.2024 на виконання умов договору позивач сплатив на користь відповідача попередню оплату в сумі 300 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п. 3.1. договору строк виконання проектних супровідних робіт за дим договором визначаються Додатком № 3. Роботи виконуються виконавцем поетапно, етапи робіт зазначені в Додатку № 3 до цього договору. Строк виконання робіт розпочинається з моменту отримання вихідних даних для проектування виконавцем від замовника, при умові здійснення замовником попередньої оплати визначеної цим договором. Факт передачі вихідних даних, фіксується Актом приймання-передачі вихідних даних підписаним сторонами. З моменту підписання сторонами цього акту, замовник вважається таким, що виконав свій обов'язок з надання вихідних даних для проектування виконавцю.
Відповідно до Додатку № 3 до договору сторони визначили строки виконання робіт, а саме: збір вихідних даних - 20 робочих днів, технічні умови - 30 робочих днів, інженерно-вишукувальні роботи - 35 робочих днів, ескізний проект - 20 робочих днів, підготовка та отримання містобудівних умов і обмежень - 10 робочих днів, розроблення генерального плану (ГП) - 10 робочих днів, розроблення стадії Проект (П) - 50 робочих днів, розроблення стадії Робочий Проект (РП) - 40 робочих днів, погодження проекту - згідно умов відповідних дозвільних органів - 40 робочих днів, отримання позитивного висновку експертизи проекту - 30 робочих днів.
Відповідно до ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Згідно зі ст. 889 ЦК України замовник, зокрема, зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 890 ЦК України підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
З огляду на зазначені правові норми та умови договору, підставою для початку виконання проектних робіт є вихідні дані, отримання яких фіксується Актом приймання-передачі вихідних даних підписаним сторонами.
У матеріалах справи відсутні докази передання позивачем виконавцю вихідних даних, надання яких є обов'язковим згідно умов договору. Поряд з тим, в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача в частині виконання позивачем свого обов'язку щодо надання таких даних.
Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем робіт за договором.
При цьому, судом враховано, що за відсутності вихідних даних для проектування виконавцю, відповідача не міг приступати до виконання проектних робіт.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно п. 9.1. договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 30.09.2024, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Таким чином, строк дії договору №01/02-24П від 20.02.2024 закінчився 30.09.2024.
Поряд з тим, судом враховано, що право замовника під час виконання роботи в односторонньому порядку відмовитися від договору підряду передбачено частиною 4 статті 849 ЦК України.
Згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач в односторонньому порядку відмовився від договору шляхом направлення 05.12.2024 на адресу відповідача листа від 03.12.2024 з вимогою про повернення суми здійсненої позивачем попередньої оплати в розмірі 300 000,00 грн не пізніше 7 днів з дати отримання даного листа.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем обставин наведених у позові належними доказами не спростовано, доказів виконання робіт чи повернення позивачу коштів у розмірі 300 000,00 грн відповідачем суду не надано.
Оскільки роботи згідно договору не виконані, а договір припинив свою дію, за таких обставин правова підстава, на якій були отримані грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн, відпала.
Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог статті 1212 ЦК України.
Близькі за змістом правові висновки щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду викладено у постановах Верховного Судувід 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18.
З огляду на вищенаведене, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано на рахунок відповідача в якості попередньої оплати 300 000,00 грн, однак, відповідач обумовлені договором роботи не виконав, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 300 000,00 грн, що становлять суму попередньої оплати за договором.
У зв'язку з вище наведеним, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 300 000,00 грн підлягають задоволенню.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 29 000, 00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 241125-1 від 25.11.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРАГДОВА МРІЯ» та Адвокатським об'єднанням «Копарт», копію Додатку №1 до договору №1 до договору, копію ордеру серії АЕ № 1372824 від 28.03.2025; копію Акту № 1 прийому-передачі наданих послуг від 09.05.2025.
Згідно п. 1.1. договору про надання правничої допомоги № 241125-1 від 25.11.2024 адвокатське об'єднанні бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний прийняти та оплатити надану правничу допомогу в порядку та строки обумовлені сторонами.
Відповідно до п. 3.1. договору про надання правничої допомоги № 241125-1 від 25.11.2024 за надання правничої допомоги передбаченої цим договором та Додатковими угодами до нього, клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар в розмірі та порядку визначеному в Додаткових угодах та/або Додатках до цього договору. Види і розмір витрат Адвокатського об'єднаний необхідних для надання правничої допомоги та порядок їх оплати визначаються в Додаткових угодах та/або Додатках до цього договору.
Згідно умов п. 3.2. договору про надання правничої допомоги № 241125-1 від 25.11.2024 підтвердженням наданої правничої допомоги за цим договором і остаточного розміру гонорару та/або витрат визначається підписаними сторонами Актами приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акти). Акт є документом, який засвідчує належне та своєчасне виконання умов договору.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язані по цьому договору (п. 2.1. договору про надання правничої допомоги № 241125-1 від 25.11.2024).
Відповідно до Додатку № 1 до договору клієнт в рамках договору № 241125-1 про надання правничої допомоги від 25.11.2024 здійснює оплату гонорару адвокатському об'єднанню за наданні у зв'язку з розглядом справи № 910/4271/25 у Господарському суді міста Києва послуги у розмірі 29 000,00 грн без ПДВ виходячи з наступного розрахунку:
- правовий аналіз договірних відносин сторін, попереднє надання консультацій для і вироблення правової позиції по справі та способу захисту прав клієнта - 6000,00 грн за три години;
- підготовка листа вимоги про повернення попередньої оплати - 3 000,00 грн;
- підготовка позовної заяви - 20 000,00 грн.
Згідно п. 1 Акту № 1 прийому-передачі наданих послуг від 09.05.2025 адвокатське об'єднання в рамках договору № 241125-1 про надання правничої допомоги від 25.11.2024 надало у зв'язку з розглядом справи № 910/4271/25 у Господарському суді міста Києва, а клієнт прийняв наступні послуги на суму 29 000, 00 грн без ПДВ:
1. правовий аналіз договірних відносин сторін, попереднє надання консультацій для вироблення правової позиції по справі та способу захисту прав клієнта - 6 000,00 грн;
2. підготовка листа вимоги про повернення попередньої оплати - 3 000,00 грн;
3. підготовка позовної заяви - 20 000,00 грн.
У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на спірні правовідносини та ціну позовних вимог, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 29 000,00 грн є співмірними зі складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Відповідачем клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано.
Оскільки позивачем належними доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/4271/25, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 000,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баглая Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРАГДОВА МРІЯ» (03195, Україна, місто Київ, вулиця Рудницького Степана, будинок, 2в, інше, нежитлове приміщення 24, ідентифікаційний код 45356530) заборгованість в сумі 300 000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 000,00 грн та судовий збір у сумі 4 500,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 07.07.2025.
Суддя О.В. Гулевець