ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.07.2025Справа № 910/5053/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта»
до Акціонерного товариства «Сенс Банк»
про стягнення 10.735,77 грн
Представники сторін: не викликались
22.04.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення 10.735,77 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу, як правонаступнику АТ «Укрсоцбанк» належить право власності на квартиру № 5 в багатоквартирному будинку № 23-25 по вул. Клінічній в м. Києві , загальною площею 95,2 кв. м. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Башта», викладених у протоколі № 1/2020 від 09.07.2020 затверджено розміри внесків: 6,82 грн внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн відрахування в фонд капітального ремонту - для власників квартир 1-го поверху. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Башта», викладеним у протоколі від 27.12.2024 затверджено розмір внеску на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території - для власників квартир в сумі 11,97 грн. Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату самостійно за вказаними у рішенні загальних зборів розмірі і в строки на користь позивача. У зв'язку з несплатою внесків відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2024 по 29.02.2025, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 10.735,77 грн, з яких 9.594,20 грн заборгованість за щомісячним внеском на утримання будинку та прибудинкової території, 402,72 грн заборгованість за цільовим внеском в фонд капітального ремонту, 612,35 грн інфляційних втрат та 126,50 грн 3% річних.
23.04.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/5053/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 29.04.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 30.04.2025 о 13:19 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 15.05.2025 включно.
Судом встановлено, що в п. 4 висновку ухвали Господарського суду міста Києва № 910/5053/25 від 29.04.2025 невірно зазначено строк до якого сторони мають подати документи, а саме вказано до 16.10.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києві № 910/5053/25 від 01.05.2025 виправлено описку у п. 4 висновку ухвали Господарського суду міста Києва № 910/5053/25 від 29.04.2025.
Судом встановлено, що в другому абзаці п. 1 висновку ухвали Господарського суду міста Києва № 910/5053/25 від 01.05.2025 невірно виправлено строк до якого сторони мають подати документи, а саме вказано до 03.06.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києві № 910/5053/25 від 05.05.2025 виправлено описку у п. 1 висновку ухвали Господарського суду міста Києва № 910/5053/25 від 01.05.2025.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 29.04.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дане рішення постановлено з перевищенням строку, встановленого наведеною нормою, проте у розумний строк, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.10.2006, номер запису 10731200000011613, код ЄДРПОУ 34662390.
Згідно з п. 2.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта», затвердженого рішенням загальних зборів № 27/12/2024 від 27.12.2024 (далі - Статут) метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта», оформленим протоколом № 1/2020 від 09.07.2020, затверджено розміри обов'язкових щомісячних внесків кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень ОСББ «Башта» в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим, а саме:
- 7,13 грн внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн відрахування в фонд капітального ремонту - для співвласників квартир з 2-го поверху та вище;
- 6,82 грн внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн відрахування в фонд капітального ремонту - для співвласників квартир з 1-го поверху;
- 17,41 грн внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн відрахування в фонд капітального ремонту - для співвласників нежитлових приміщень з 2-го поверху та вище;
- 10,41 грн внесок на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території та 0,37 грн відрахування в фонд капітального ремонту - для співвласників нежитлових приміщень з 1-го поверху та нижче.
Рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта», оформленим протоколом № 27/12/2024 від 27.12.2024, затверджено розмір обов'язкового щомісячного внеску кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень ОСББ «Башта» на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим:
- 11,97 грн для власників квартир;
- 17,96 грн для власників нежитлових приміщень 1-го поверху;
- 28,38 грн для власників нежитлових приміщень вище 2-го поверху.
Згідно з інформаційною довідкою № 423665244 від 22.04.2025 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що 12.07.2019 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 47755703 від 12.07.2019 проведено державну реєстрацію права приватної власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на об'єкт нерухомого майна - квартиру № 5 по вул. Клінічній, буд. 23-25 у м. Києві .
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 23494714 вбачається, що у розділі «дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено, що Акціонерне товариство «Сенс-Банк» є правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк».
Отже, Акціонерному товариству «Сенс-Банк», як правонаступнику Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», належить право власності на квартиру за адресою: м. Київ, вул. Клінічна, буд 23-25, кв. № 5 , загальною площею 90,7 кв. м, у багатоквартирному будинку, де створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта».
Спір виник внаслідок того, що відповідач, як власник квартири № 5 по вул. Клінічній, буд. 23-25 у м. Києві, неналежним чином виконував свої обов'язки по сплаті внесків у зв'язку з чим у нього утворився борг за період з 01.01.2024 по 29.02.2025 у розмірі 10.735,77 грн, який складається з 9.594,20 грн боргу за щомісячним внеском на утримання будинку та прибудинкової території, 402,72 грн боргу за цільовим внеском в фонд капітального ремонту. Також позивачем за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання нараховані 612,35 грн інфляційних втрат та 126,50 грн 3% річних.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Згідно зі статтями 4, 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 16 Закону України Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до статей 15, 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Частиною 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
За умовами частини 3 статті 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до п. 3.11 Статуту рішення загальних зборів об'єднання, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Пунктом 5.2 Статуту визначено, що співвласник зобов'язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межа їхніх повноважень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відтак, наявність чи відсутність договору між співвласником будинку та позивачем не впливає на обов'язок співвласника виконувати рішення загальних зборів Об'єднання та брати участь в утриманні будинку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/2655/17 та від 03.06.2019 у справі № 910/3479/18.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що рішення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта», оформлені протоколами № 1/2020 від 09.07.2020 та № 27/12/2024 від 27.12.2024, якими визначено розміри внесків та строки їх внесення, є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавалися.
Суд зазначає, що визначені в протоколі загальних зборів ОСББ «Башта» № 1/2020 від 09.07.2020 та № 27/12/2024 від 27.12.2024 внески за своїм правовим характером є внесками на утримання та ремонт майна, що перебуває у спільній власності. Відповідач може і не використовувати спільне майно, однак даний факт не звільняє його від обов'язку здійснювати відповідні платежі, адже за змістом ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні № 24-рп/2008 від 16.10.2008 право власності, в тому числі і приватної, не є абсолютним. Його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов'язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян.
Задля розвитку конституційного положення про те, що власність зобов'язує, законодавець у Цивільному кодексу України (ст.ст. 322, 382) та Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (ст.ст. 5, 7) визначив обов'язок співвласника багатоквартирного будинку утримувати спільне майно.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені позивачем тарифи, а також те, що відповідач є власником квартири № 5 по вул. Клінічній, буд. 23-25 у м. Києві , площею 90,7 кв. м, суд приходить до висновку, що в останнього існує обов'язок здійснювати внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, зокрема:
- за період з січня по грудень 2024 року щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 7.422,84 грн (6,82 грн х 90,7 кв. м х 12 місяців);
- за період січень, лютий 2025 року щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2.171,36 грн (11,97 грн х 90,7 кв. м х 2 місяці);
- за період з січня по грудень 2024 року щомісячний внесок в фонд капітального ремонту в розмірі 402,72 грн (0,37 грн х 90,7 кв. м х 12 місяців).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Рішеннями ОСББ «Башта» визначено, що вказані внески відповідач повинен був сплачувати протягом місяця наступного за розрахунковим.
Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
З огляду на викладене, строк оплати щомісячного внеску спливає в останній календарний день наступного місяця за розрахунковим.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, у визначений строк зобов'язання щодо сплати внесків не здійснив, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 9.594,20 грн боргу за щомісячним внеском на утримання будинку та прибудинкової території, 402,72 грн боргу за цільовим внеском в фонд капітального ремонту.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті внесків не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 9.594,20 грн боргу за щомісячним внеском на утримання будинку та прибудинкової території, 402,72 грн боргу за цільовим внеском в фонд капітального ремонту.
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, у визначений строк зобов'язання щодо оплати внесків у спірний період не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті внесків, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 612,35 грн інфляційних втрат та 126,50 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 612,35 грн інфляційних втрат та 126,50 грн 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 6.000,00 грн слід зазначити наступне.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, що становить 6.000,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
05.03.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Башта» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери» (Бюро) укладено договір про надання правничої допомоги № 05/03/2025-1 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору за ним договором Бюро зобов'язується надавати Клієнту правничу допомогу (далі - послуги) стосовно складання позовної заяви Клієнта до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення заборгованості за внесками, втрат від інфляції та 3% річних до Господарського суду міста Києва, представництва Клієнта у судах усіх інстанцій, в тому числі в Господарському суді міста Києва, в Північному апеляційному господарському суді, в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у господарській справі за цим позовом, та щодо представництва Клієнта в органах і перед особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - справа).
Згідно з п. 1.2 договору Клієнт та Бюро погодили, що правничу допомогу, яка є предметом даного договору буде надавати керуючий партнер Бюро - адвокат Кулачко Тарас Миколайович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5221/10 від 08.10.2014, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 08.10.2014 № 17) та адвокат Бюро - адвокат Золотопуп Сергій Васильович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2653 від 26.03.2019, видане на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 26.03.2019 № 5), як спільно, так і окремо один від одного, яким надаються усі повноваження та права, передбачені п. 1.3. даного договору.
Директором Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» Бродським О.Р. 22.04.2025 сформовано в системі «Електронний суд» довіреність на представництво інтересів об'єднання Золотопуп Сергію Васильовичу.
Підтвердженням того, що Золотопуп Сергій Васильович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2653 від 26.03.2019.
Пунктом 3.1 договору сторони погодити, що вартість послуг складає 3.000,00 грн за одну годину надання послуг.
Відповідно до п. 3.2 договору остаточна сума вартості наданих в рамках даного договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількість годин обслуговування та їх загальної вартості, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно акту приймання-передачі надання послуг від 03.03.2025 сторони підтвердили надання такої послуги як складання позовної заяви ОСББ «Башта» в Господарський суд міста Києва до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення заборгованості за внесками, втрат від інфляції та 3% річних на яку витрачено 2 години часу. За надані послуги Клієнт зобов'язаний сплатити Бюро 6.000,00 грн.
Відповідно до п. 3.3 договору Клієнт зобов'язується оплатити Послуги протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг у безготівковій формі, та має право розстрочення оплати на строк не пізніше двох місяців від дня набрання законної сили судовим рішенням незалежно від результату розгляду справи судом, якщо ця умова передбачена таким актом, який є невід'ємною частиною цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно платіжної інструкції № 312 від 12.03.2025 перерахував на рахунок Адвокатського бюро «Тарас Кулачко та партнери» за надання правової допомоги за договором та актом приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2025 кошти в сумі 6.000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.
Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання позивачу та сплати ним правової допомоги на погоджену між Бюро та Клієнтом суму у розмірі 6.000,00 грн.
Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються повністю на відповідача в сумі 6.000,00 грн.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» (03110, м. Київ, вул. Клінічна, 23/25; код ЄДРПОУ 34662390) 9.594 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн 20 коп. боргу за щомісячним внеском на утримання будинку та прибудинкової території, 402 (чотириста дві) грн 72 коп. боргу за цільовим внеском в фонд капітального ремонту, 612 (шістсот дванадцять) грн 35 коп. інфляційних втрат, 126 (сто двадцять шість) грн 50 коп. 3% річних, 2.422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору, 6.000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова