ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2025Справа № 910/4645/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт з експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 218 291,40 грн.
Представники сторін:
від позивача: Вдовенко М.В., в порядку самопредставництва;
від відповідача: Штирхун І.В., довіреність № 321 від 20.03.2025.
Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт з експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 218 291,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані самовільним приєднанням відповідачем до систем централізованого водопостачання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.05.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт з експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.06.2025.
30.05.2025 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.
03.06.2025 від представника відповідача - Штирхун Ірини Вікторівни надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.06.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 задоволено заяву представника відповідача - Штирхун Ірини Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.06.2025 від представника позивача - Вдовенко Марини Володимирівни надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.06.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 задоволено заяву представника позивача - Вдовенко Марини Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 16.06.2025 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судомо оголошено перерву до 30.06.2025.
У судове засідання 30.06.2025 представники сторін з'явились.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.06.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
21 лютого 2019 року між Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» (далі - виробник, позивач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт з експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - споживач, відповідач) укладено Договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 920/УЗ/ЦБМЕС-1911/Ю з Протоколом розбіжностей (далі - Договір), за умовами якого виробник зобов'язується цілодобово надавати споживачеві послуги, що відповідають вимогам чинного законодавства централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Орієнтовний обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 152226 м3/рік та орієнтовний об'єкт послуг з централізованого водовідведення складає 98049 м3/рік (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №2003 від 21.12.2018. З 01.01.2019 тарифи становлять: на централізоване водопостачання споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 3,65 грн. за 1 м3 (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 10,96 грн. за 1 м3 (без ПДВ).
Згідно з п. 3.4 Договору визначення обсягу спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється на підставі даних засобів обліку води, встановлених споживачем у відповідності до виданих виробником технічних умов та оформлюється актом про приймання-передавання послуг. Акт про приймання-передавання послуг оформлюється в двох примірниках, по одному для кожної сторони.
У відповідності до п. 3.5 Договору при розрахунку об'єму скинутих стічних вод споживача враховується додатковий обсяг стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів у мережі водовідведення виробника, як при загально сплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою Правил №190 і сплачується споживачем в строк і на умовах визначених п.3.1 Договору.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що споживач зобов'язаний утримувати мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, забезпечувати належний стан запірної арматури, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціями та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки, а також забезпечити повноважним представникам виробника за службовим посвідченням безперешкодний доступ до приладів обліку та внутрішніх мереж водопостачання і водовідведення.
Згідно з п. 5.1 Договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим Договором, зокрема за порушення цілісності засобів обліку води та стоків споживача, а також встановлених на них представниками територіальних органів у сфері метрологічної діяльності та виробником пломб і деталей пломбування.
У відповідності до п. 5.3 Договору у разі безоблікового водокористування споживачем, виробник виконує розрахунок витрат води згідно пунктів 3.3, 3.4 Правил № 190 (за пропускною спроможністю труди вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунковий період встановлюється з дня початку порушення. Якщо термін початку порушення встановити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самостійно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самостійно користується ним.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2019, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.
Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (пункти 8.1 та 8.2 Договору).
10.10.2024 представниками позивача складено Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування № 36/24, у якому вказано про те, що виявлено порушення пломбувального дроту та відсутність пломб КП «Кривбасводоканал» на лічильнику та обвідній лінії, що є порушенням п.2 Розділу IV Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у редакції Міністерства розвитку громад та територій України від 19.04.2021 № 97.
На підставі вищевикладеного, за період 30 діб відповідачу було нараховано плату згідно розділу IV Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, розмір якої склав 1 218 291,40 грн. та направлено відповідачу Лист № 28-20/16338 від 18.10.2024 з вимогою здійснити плату в розмірі 1 218 291,40 грн. із відповідним рахунком.
23.12.2024 та 17.02.2025 на адресу відповідача було надіслано Вимоги № 31-27/19974 від 16.12.2024 та № 28-20/3140 від 13.02.2025 про сплату заборгованості в розмірі 1 218 291,40 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, плату за самовільне приєднання до систем централізованого водопостачання в розмірі 406 097,13 грн. нараховану за 10 діб з 30.09.2024 по 10.10.2024.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що 09.10.2024 позивач направив повідомлення (вих. №28-20/15515) до виробничого структурного підрозділу «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (м.Кривий Ріг) про направлення 10.10.2024 на 9.30 год. представника дирекції на ст. Саксагань з метою проведення перевірки систем водопостачання та водовідведення, обстеження засобів обліку та наявності витоків води. 10.10.2024 представниками позивача спільно з представниками (контролерами водопровідного господарства) ВСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (м.Кривий Ріг) було проведено технічне обстеження систем водопостачання по підключенню водопровідних мереж відповідача по станції Саксагань до водопровідних мереж КП «Кривбасводоканал». Відповідач зазначає, що після прибуття на місце обстеження представниками позивача та представниками ВСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» було виявлено пошкодження майна відповідача, а саме: порушено цілісність запірної арматури (гвинтовий замок) на кришці люка оглядового колодязя (ймовірно спиляно болгаркою). Контролером Криворізької дільниці водопостачання ВСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (м.Кривий Ріг) було викликано співробітників правоохоронних органів засобами телефонного зв'язку на номер 102 для встановлення факту пошкодження майна. Після прибуття поліції та фіксування пошкодження майна було здійснено спуск представниками позивача в оглядовий колодязь, де також було виявлено пошкодження опломбування вузла комерційного обліку: порушено цілісність схоронних пломб КП «Кривбасводоканал» в кількості 2 штуки, встановлених на лічильнику води Д-80 мм (схоронна пломба С 71716142) та на засувці Д-200 мм (схоронна пломба С 71716143), відповідно до акту опломбування лічильника. Пломби порушені шляхом перерізання пломбувального дроту. Повірочна пломба Держспоживстандарту залишилась неушкодженою, дата державної повірки - 08.12.2022. За результатами проведеного обстеження позивачем було складено Акт б/н від 10.10.2024 технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг централізованого водопостачання та водовідведення за Договором №920 від 21.02.2019. Відповідач зазначає, що копію цього Акту було вручено контролеру водопровідного господарства ВСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (м.Кривий Ріг) Чепуренко Л.В. на місці обстеження. Також представниками позивача в день обстеження, 10.10.2024, було складено Акт 1005 встановлення охоронних пломб та деталей опломбування і Припис № 1476. Відповідач зазначає, що 11.10.2024 працівником позивача було надано до ВСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (м.Кривий Ріг) копію Акта № 36/24 про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 10.10.2024.
Таким чином, відповідач зазначає, що в порушення пункту 4 розділу IV Правил № 190, Акт №36/24 від 10.10.2024 про виявлення самовільного приєднання та/ або самовільного користування складений представниками позивача без участі представника відповідача на місці обстеження, а був привезений працівником позивача та залишений на робочому столі контролера водопровідного господарства ВСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» Чепуренко Л.В. 11.10.2024 та в ньому відсутній підпис третього представника позивача, а також підписи свідків, враховуючи відсутність підпису зі сторони представника відповідача, а отже позивачем не доведено факту вчинення відповідачем самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.
В силу приписів ч. 1 ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначено Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р.
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з вказаними Правилами самовільне користування користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення за відсутності договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із виконавцем комунальної послуги, а також у випадку порушення споживачами умов укладеного між сторонами договору.
Відповідно до пункту 1 Розділу IV Правил не допускається будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
Пунктом 2 Розділу IV Правил визначено, що самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається, зокрема: приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води; зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води.
Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від'єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.
Відповідно до п. 4 Розділу IV Правил факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4).
Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов'язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.
У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку (п. 5 Розділу IV Правил).
Отже, Правилами встановлено алгоритм дій позивача, як виконавця послуг з водопостачання і водовідведення, у разі виявлення ним самовільного користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, в тому числі у разі виявлення факту пошкодження пломб.
При цьому з положень цих Правил не вбачається можливість складання акту за результатами такого обстеження за відсутності споживача (представника споживача), а у разі його відмови від підписання акту він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов'язковим зазначенням їх персональних даних, а також запису про відмову споживача від відпису.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач факт присутності свого представника під час обстеження 10.10.2024 не заперечує, однак зазначає, що копію Акта № 36/24 про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 10.10.2024 працівником позивача було надано до ВСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (м.Кривий Ріг) 11.10.2024.
Як вбачається з наданого позивачем Акту № 36/24 від 10.10.2024, останній підписаний лише двома представниками позивача із зазначених у ньому трьох представників, а саме Шишкавецькою О.П. та Черниш Катериною, в свою чергу представником споживача не підписаний, відмітки про відмову споживача від підпису не містить, як і не містить підписів не менше ніж двох свідків з обов'язковим зазначенням їх персональних даних.
При цьому, з наявної в матеріалах справи Пояснювальної третього представника позивача - Ігнацкевича В'ячеслава, підпис якого відсутній на означеному Акті, вбачається, що Акт № 36/24 від 10.10.2024 не містить його підпису, оскільки не був складений безпосередньо під час огляду 10.10.2024, що узгоджується із наведеними відповідачем обставинами, щодо нескладення Акт № 36/24 від 10.10.2024 під час огляду.
Відтак, належні докази як відмови від підписання споживачем означеного Акту, так і залучення свідків, як це передбачено пунктом 4 розділу 4 Правил, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/2037/21 викладено наступну правову позицію щодо використання електронних доказів.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування № 36/24 від 10.10.2024 не є достовірним доказом, він складений зацікавленою стороною в односторонньому порядку, тому не може підтверджувати обставини, викладені у цьому Акті, та, у тому числі, не доводить дій відповідача, направлених на безоблікове водокористування.
Таким чином, оскільки обставини в підтвердження як порушення засобів обліку води так і самовільного приєднання та/або самовільного користування мають бути підтверджені відповідним документом, а саме актом про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, який має відповідати вимогам, визначеним у Правилах та не можуть встановлюватися на підставі неналежно оформленого Акту, який в тому числі, не був складений безпосередньо під час огляду, а відтак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження самовільного користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.07.2025
Суддя О.А. Грєхова