ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2025Справа № 910/4118/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Хім-Трейд"
про стягнення 122 990,37 грн
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Стріла Валентин Микитович - представник за ордером серії ВК №1164945 від 15.04.2025;
від відповідача: Васьківський Леонід Миколайович - представник за ордером серії АІ №1887809 від 05.05.2025;
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (далі - ТОВ "Захід Агробізнес") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Хім-Трейд" (далі - ТОВ "ГК Хім-Трейд") 2 475 795,81 грн, з яких: 2 352 805,44 грн - основний борг, 111 774,37 грн - пеня, 11216,00 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №ДГ-АМС-GK-72170 від 28.10.2024 в частині своєчасного та в повному обсязі передання товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 позовну заяву ТОВ "Захід Агробізнес" залишено без руху, надавши час на усунення її недоліків.
08.04.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Захід Агробізнес" подало заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позовну заяву ТОВ "Захід Агробізнес" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.05.2025. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
15.04.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Захід Агробізнес" подало заяву про участь судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
28.04.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Захід Агробізнес" подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача 122 990,37 грн, з яких: 111 774,37 грн - пеня, 11216,00 грн - 3% річних.
Отже, позивачем було зменшено розмір своїх вимог на спірну суму основного боргу у розмірі 2 352 805,44 грн.
05.05.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "ГК Хім-Трейд" подало клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 відкладено підготовче засідання на 27.05.2025.
26.05.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "ГК Хім-Трейд" подало клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, прийнято до розгляду заяву ТОВ "Захід Агробізнес" про зменшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2025.
16.06.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "ГК Хім-Трейд" подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, а також заяву про поновлення строку для подання відзиву.
16.06.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Захід Агробізнес" подало додаткові письмові пояснення, долучивши до них вимоги про поставку товару разом із доказами їх направлення.
Розглянувши заяву про поновлення строку для подання відзиву, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно з частиною 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За умовами пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 встановлено відповідачу строк для подання відзиву: протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету ТОВ "ГК Хім-Трейд" 14.04.2025, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа від 15.04.2025.
Оскільки останнім днем для подання відзиву було 30.04.2025, а тому відзив ТОВ "ГК Хім-Трейд" було подано поза межами строку, встановленого ухвалою суду від 14.04.2025.
Відповідно до частини 1 статті 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (частина 2 статті 207 ГПК України).
Відповідно до статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, суд звертає увагу сторін на те, що за змістом статті 119 ГПК України поновлено може бути лише строк, який встановлено законом, тоді як встановлений судом строк продовжується судом, який встановив такий строк, і заява про його продовження може бути подана особою лише до закінчення такого строку.
Також, суд звертає увагу відповідача на те, що ведення сторонами переговорів щодо мирного врегулювання спору у даній справі, не є поважною причиною пропуску строку для подання відзиву.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву не підлягають задоволенню.
Крім цього, судом встановлено, що разом із додатковими поясненнями від 16.06.2025 позивачем подано докази про поставку товару разом із доказами їх направлення.
Згідно з приписами частини 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з частиною 4 статті 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).
У додаткових поясненнях позивача від 16.06.2025 не міститься клопотання про поновлення чи продовження строку для їх подання.
Отже, відзив ТОВ "ГК Хім-Трейд" та додаткові пояснення ТОВ "Захід Агробізнес" на підставі частини 2 статті 207 ГПК України залишаються судом без розгляду, а долучені до письмових пояснень докази не приймаються судом до розгляду на підставі частини 8 статті 80 ГПК України.
У судовому засіданні 24.06.2025 представник ТОВ "Захід Агробізнес" просив суд задовольнити позов.
Представник ТОВ "ГК Хім-Трейд" просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 24.06.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги ТОВ "Захід Агробізнес" (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) частково обґрунтованими.
28.10.2024 між ТОВ "ГК Хім-Трейд" (за текстом договору - Постачальник) та ТОВ "Захід Агробізнес" (за текстом договору - Покупець) було укладено договір №ДГ-АМС-GK-72170 від 25.10.2024 (т. 1, а.с. 6, 7), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати в обумовлені строки у власність Покупцеві товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до цього Договору (надалі - Товар), а Покупець - прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з пунктом 3.1. Договору Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару (партії Товару), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії Договору на умовах поставки, визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС (Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року).
Пунктом 3.2. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі транспортної інструкції Покупця, яка надається Постачальнику в письмовій (електронній) формі.
Якщо поставка Товару здійснюється у напіввагонах, цистернах, мінераловозах, у такому випадку Постачальник передає Товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати надання транспортної інструкції Покупцем, якщо інший строк не погоджений Сторонами у відповідній специфікації (абзац 1 пункту 3.3. Договору).
За умовами пункту 3.6. Договору транспортна інструкція надсилається Покупцем Постачальнику рекомендованим листом або надсилається Покупцем Постачальнику за допомогою факсимільного зв'язку чи електронної пошти.
Положеннями пункту 3.10. договору передбачено, що при поставці Товару на умовах СРТ або FCA обов'язок Постачальника поставити Товар вважається виконаним з моменту передачі Товару першому перевізнику, з цього моменту до Покупця переходить право власності та Покупець несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) Товару, в тому числі Покупець несе ризик природної втрати пов'язаної із його перевезенням. Датою поставки товару вважається, у випадку відвантаження залізничним транспортом, дата приймання вантажу до перевезення в електронній накладній (графа номер 56 накладної) та/або дата календарного штемпеля станом відправлення (у випадку оформлення перевізного документа в паперовій формі) при здачі Товару перевізнику.
Відповідно до пункту 3.11. Договору при поставці Товару на умовах EXW обов'язок Продавця передати Товар вважається виконаним з моменту надання Товару у розпорядження Покупця (одержувача) в місці поставки, з цього моменту до Покупця переходять ризики втрати (у тому числі природної втрати) та пошкодження товару. Датою поставки партії Товару вважається дата, шо вказана у видатковій накладній та яка відповідає даті передачі Товару Покуттю або одержувачу, який визначений Покупцем.
Ціна Товару зазначається у специфікаціях до нього Договору, які є невід'ємною частиною нього Договору (пункт 5.1. Договору).
У відповідності до пункту 5.2. Договору загальна сума даного Договору визначається як арифметична сума вартості товару, передбаченого у всіх специфікаціях, підписаних до даного Договору. Загальна сума Договору може змінюватись шляхом підписання Сторонами додаткових угод.
Згідно з пунктом 5.3. Договору Покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на умовах зазначених в Специфікації(-ях). При проведенні оплата Покупець у призначені платежу обов'язково вказує дату та номер цього Договору
У пункті 5.4. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний повністю оплатити Товар, що підлягає поставці за відповідною специфікацію, протягом трьох (3) днів із дня підписання Сторонами такої специфікації, якщо сторони не погодять інший строк оплати у самій специфікації.
За порушення строків поставки товару або недопоставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару партії товару, поставку якого прострочено, за кожний день затримання передачі Товару (пункт 7.6. Договору).
Пунктами 12.1., 12.2. Договору передбачено, що цей правочин набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2025, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну зі Сторін Договору від виконання своїх зобов'язань по Договору та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії нього Договору.
13.11.2024 ТОВ "Захід Агробізнес" було сплачено на користь ТОВ "ГК Хім-Трейд" 5 882 013,60 грн, що піжтверджується платіжною інструкцією №13349 від 13.11.2024 (т. 1, а.с. 22 (зворот).
15.11.2024 між ТОВ "ГК Хім-Трейд" та ТОВ "Захід Агробізнес" було підписано та скріплено їх печатками специфікацію №СП-АМС-GK-72170/2 від 12.11.2024 (т. 1, а.с. 10), за умовами якої відповідач зобов'язався поставити позивачу товар - Амоній нітрат (селітра аміачна), марки Б біг-бег 1000 кг, мішки 50 кг, код УКТЗЕД 3102.30.90.00, у кількості 340 т, загальною вартістю 5 882 013,60 грн (разом із ПДВ), на умовах поставки: СРТ Станція Покупця; умови оплати: 100% попередня оплата; період поставки: з 01.01.2025.
19.11.2024 ТОВ "Захід Агробізнес" було направлено ТОВ "ГК Хім-Трейд" транспортну інструкцію вих.№19/11 від 19.11.2024 (т. 1, а.с. 21 (зворот) на поставку полувагонами товару згідно специфікації №СП-АМС-GK-72170/2 від 12.11.2024.
У період із січня 2025 року по лютий 2025 року на виконання умов Договору та специфікації №СП-АМС-GK-72170/2 від 12.11.2024 ТОВ "ГК Хім-Трейд" було поставлено ТОВ "Захід Агробізнес" товар загальною вартістю 3 529 208,16 грн, що підтверджується видатковими накладними:
№GK-250123089 від 23.01.2025 на суму 1 176 402,72 грн;
№GK-250125021 від 25.01.2025 на суму 1 176 402,72 грн;
№GK-250207013 від 07.02.2025 на суму 1 176 402,72 грн.
Вказані документи підписані уповноваженими представниками сторін без жодних претензій та/або зауважень.
Також, після звернення ТОВ "Захід Агробізнес" до суду з даним позовом, ТОВ "ГК Хім-Трейд" згідно видаткової накладної №GK-250414028 від 14.04.2025 було поставлено товар на суму 1 176 402,72 грн.
Крім цього, 18.04.2025 сума попередньої у розмірі 1 176 402,72 грн була повернута позивачу, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №33794 від 18.04.2025.
Отже, у зв'язку з несвоєчасним переданням ТОВ "ГК Хім-Трейд" обумовленого договором №ДГ-АМС-GK-72170 від 28.10.2024 товару згідно специфікації №СП-АМС-GK-72170/2 від 12.11.2024, ТОВ "Захід Агробізнес" звернулося з даним позовом до суду (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача 111774,37 грн пені та 11 216,00 грн 3% річних, нарахованих у період з 03.02.2025 по 02.04.2025 на суму боргу у розмірі 2 352 805,44 грн.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №ДГ-АМС-GK-72170 від 28.10.2024, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.
Отже, укладення ТОВ "Захід Агробізнес" та ТОВ "ГК Хім-Трейд договору поставки №ДГ-АМС-GK-72170 від 28.10.2024 було спрямоване на своєчасне передання останнім товару та одночасного обов'язку позивача по здійсненню його оплати.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України унормовано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Згідно з абзацом 1 пункту 3.3. Договору якщо поставка Товару здійснюється у напіввагонах, цистернах, мінераловозах, у такому випадку Постачальник передає Товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати надання транспортної інструкції Покупцем, якщо інший строк не погоджений Сторонами у відповідній специфікації.
Положеннями пункту 3.1. Договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару (партії Товару), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії Договору на умовах поставки, визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС (Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року)
Пунктом 3.2. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі транспортної інструкції Покупця, яка надається Постачальнику в письмовій (електронній) формі.
Зі змісту специфікації №СП-АМС-GK-72170/2 від 12.11.2024 (т. 1, а.с. 10) та транспортної інструкції вих.№19/11 від 19.11.2024 (т. 1, а.с. 21 (зворот) випливає, що обумовлений товар поставляється у напіввагонах.
Крім цього, ані у специфікації №СП-АМС-GK-72170/2 від 12.11.2024, ані у транспортній інструкції вих.№19/11 від 19.11.2024 не встановлено присічного (кінцевого) строку/терміну, в який мав бути поставлений товар, а лише встановлено з якого моменту здійснюється передання товару - з 01.01.2025.
Таким чином, виходячи з буквального тлумачення умов договору обумовлений Договором товар за специфікацією №СП-АМС-GK-72170/2 від 12.11.2024 мав бути поставлений не пізніше 19.12.2024 (19.11.2024 + 30 днів), але з 01.01.2025.
Така ситуація, є парадоксальною, оскільки є наслідком суперечностей (колізій) норм договору та специфікації, яка є його невід'ємною частиною.
Статтею 637 ЦК України встановлено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Частиною 3 статті 213 ЦК України передбачено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (частина 4 статті 213 ЦК України).
Отже, з огляду на положенням статей 213, 637 ЦК України, виходячи із системного тлумачення положень договору та специфікації, суд дійшов висновку, що товар мав бути поставлений протягом 30 календарних днів з визначеної у специфікації дати (01.01.2025), тобто до 31.01.2025.
Іншими словами, поставка має бути здійснена протягом 30 днів, але не з дати надання транспортної накладної, як це вказано в абзаці 1 пункту 3.3. Договору, а з дати, встановленої у специфікації - з 01.01.2025.
Крім цього, Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).
Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20.
Отже, доводи відповідача про невстановлення строку/терміну поставки товару є проявом суперечливої недобросовісної поведінки та порушення принципу добросовісності, оскільки поставка товару за іншою специфікацією №СП-АМС-GK-72170/1 від 25.10.2024 була виконана останнім у повному обсязі.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки за специфікацією №СП-АМС-GK-72170/2 від 12.11.2024 станом на момент звернення ТОВ "Захід Агробізнес" з даним позовом ТОВ "ГК Хім-Трейд" було поставлено товар загальною вартістю 3 529 208,16 грн, тому суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язання за договором поставки №ДГ-АМС-GK-72170 від 28.10.2024 в частині своєчасного передання всього обсягу товару.
У зв'язку з цим ТОВ "Захід Агробізнес" заявлено до стягнення 111 774,37 грн пені, нарахованої за період з 03.02.2025 до 02.04.2025 (58 днів) на суму боргу у розмірі 2 352 805,44 грн.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
У відповідності до пункту 7.6. Договору за порушення строків поставки товару або недопоставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару партії товару, поставку якого прострочено, за кожний день затримання передачі Товару.
При цьому, виходячи з положень статті 14 та частини 2 статті 237 ГПК України, суд не може виходити за період розрахунку та базу нарахування, визначені позивачем.
Оскільки ТОВ "ГК Хім-Трейд" порушено строк поставки Товару, перевіривши наданий ТОВ "Захід Агробізнес" розрахунок пені, суд вважає їх арифметично правильним та обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 111 774,37 грн пені.
Також позивачем заявлено до стягнення 11 216,00 грн 3% річних, нарахованих за період з 03.02.2025 до 02.04.2025 на вартість непоставленого твоару у розмірі 2 352 805,44 грн.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата інфляційних нарахувань не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки зобов'язання щодо поставки товару не є грошовим зобов'язанням, вимога про стягнення 3% річних, нарахованих на вартість непоставленого товару, є необґрунтованою.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов ТОВ "Захід Агробізнес" підлягає частковому задоволенню.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Хім-Трейд" (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2, поверх 4, офіс 416; ідентифікаційний код 43746250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (33016, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Будівельників, будинок 1; ідентифікаційний код 37022936) 111 774 (сто одинадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн 37 коп. пені та 1 341 (одну тисячу триста сорок одну) грн 29 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 07.07.2025.
СуддяСергій МУДРИЙ