ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.07.2025Справа № 910/4764/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп» (вул. Миколи Кибальчича, буд. 2А, м. Київ, 02218; ідентифікаційний код 41493455)
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, 1-а, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 03327664)
про стягнення 484 187, 72 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп» (далі за текстом - ТОВ «ВФМ Груп», Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі за текстом - ПрАТ «АК «Київводоканал», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 143/24/16-24 від 16.02.2024 (далі за текстом - Договір) в розмірі 472 520, 10 грн, яка складається із основної заборгованості - 403 999, 82 грн, пені - 38 089, 36 грн, 3 % річних - 3 982, 48 грн, інфляційних втрат - 13 888, 44 грн та застави - 12 560 грн.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
У поданому відзиві Відповідач звертає увагу суду на здійснення ним часткових оплат за Договором в частині вартості товару.
Натомість підстави для оплати сум ПДВ у нього відсутні оскільки Позивачем не надано зареєстровані у встановленому законом порядку видаткові накладні.
Враховуючи відсутність виконання сторонами Договору у повному обсязі підстави для повернення суми забезпечення також немає.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 позовну заяву ТОВ «ВФМ Груп» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу із зазначенням суми заборгованості окремо по кожній видатковій накладній; обґрунтування підстав стягнення суми застави в розмірі 12 560 грн.
24.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій Позивачем одночасно збільшено позовні вимоги, відповідно до яких Позивач просить суд стягнути з Відповідача 403 999, 82 грн - основного боргу, 43 021, 71 грн - пені, 4 449, 43 грн - 3 % річних, 20 156, 76 грн - інфляційних витрат та 12 560 грн - неповернутої застави.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
22.05.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
Також у поданому відзиві Відповідач просить суд здійснювати розгляд справи з викликом сторін.
Враховуючи відсутність обґрунтування в чому саме полягає необхідність розгляду справи з викликом сторін, зокрема не зазначено в чому полягає складність спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання сторони.
26.05.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
29.05.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
16.02.2024 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач (як постачальник) зобов'язувався передати, а Відповідач (як покупець) прийняти та оплатити тверде паливо (далі за текстом - Товар).
Пунктом 2.2 Договору визначено, що номенклатура та ціна Товару визначаються в специфікаціях до Договору.
Специфікацією до Договору визначено, що Товаром є вугілля кам'яне ДГ 13-100, у кількості 50 т, загальною вартістю 325 000 грн 00 коп., деревина паливна (пелети) в мішках по 15 кг, у кількості 44 т, загальною вартістю 330 000 грн 00 коп., та брикети паливні Pini Kay з деревини твердих порід (дуб, бук, ясен, граб), у кількості 50 т, загальною вартістю 931 666 грн 50 коп.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що датою поставки Товару є дата отримання Товару уповноваженим представником Покупця, що підтверджується його підписом на видатковій накладній.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату Товару протягом 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання Товару.
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення виконання грошового зобов'язання за Договором, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2024 (пункт 11.1 Договору).
З матеріали справи вбачається, що Позивачем як постачальником здійснено поставку Відповідачу як Покупцеві Товару відповідно до наступних видаткових накладних на загальну суму 1 255 999, 80 грн: ВН № 59 від 02.09.2024 на суму 198 000 грн; ВН № 60 від 04.09.2024 на суму 198 000 грн.; ВН № 79 від 17.10.2024 на суму 201 240 грн.; ВН № 80 від 17.10.2024 на суму 206 799, 91 грн.; ВН № 82 від 23.10.2024 на суму 206 799, 91 грн.; ВН № 83 від 24.10.2024 на суму 56 399, 98 грн; ВН № 84 від 29.10.2024 на суму 188 760 грн.
Зазначені вище видаткові накладні містять підписи обох сторін, що фактично підтверджує належне виконання Позивачем зобов'язань з поставки та виникнення у Відповідача обов'язку з його оплати.
Відповідачем за Договором сплачено лише 851 999, 98 грн в силу чого заборгованість становить 403 999, 82 грн за видатковою накладною № 82 від 23.10.2024 в межах суми 158 839, 84 грн із врахуванням часткової оплати; видатковою накладною № 83 від 24.10.2024 на суму 56 399,98 грн та видатковою накладною № 84 від 29.10.2024 на суму 188 760 грн.
Відтак Позивач стверджує, що дата початку періоду прострочення за видатковою накладною № 82 - 07.12.2024; за видатковою накладною № 83 - 08.12.2024; за видатковою накладною № 84 - 13.12.2024
Листом-претензією від 04.02.2025 №04/02 Позивач звертався до Відповідача з вимогою погашення заборгованості, яка не виконана Відповідачем, що стало підставою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Крім того, листом від 17.02.2025 №17/02 Позивач звертався до Відповідача з проханням виконати грошові зобов'язання щодо повернення 12 560 грн застави, передбаченої пунктом 11.12 Договору, та такої, що підлягає поверненню після виконання обов'язку Позивача як Постачальника щодо поставки товару, однак, даний лист був проігнорований.
Оплата Позивачем даного платежу підтверджується платіжною інструкцією № 244 від 08.02.2024.
Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що Позивачем не враховано здійснені Відповідачем оплати на суму 194 666, 52 грн, здійснені згідно платіжних інструкцій від 15.04.2025 № 738 на суму 50 000 грн та від 24.04.2025 № 822 на суму 144 666, 52 грн.
Відтак, Відповідач зазначає про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вказаної суми.
Крім того, Відповідач зазначає, що оскільки Позивачем порушено пункт 5.2 Договору сума ПДВ в загальному розмірі 209 333, 30 грн не сплачена оскільки Позивачем не надано, зареєстрованих у встановленому законом порядку, податкові накладні.
При цьому, оплата Відповідачем суми в розмірі 1 046 666, 50 грн визнається.
В обґрунтування відсутності підстав для повернення суми застави Відповідач посилається на положення пункту 11.12 Договору оскільки порушення зобов'язання допущено саме зі сторони Позивача знову ж таки в межах пункту 5.2 Договору.
У відповіді на відзив Позивач зазначає, що ним своєчасно та достовірно складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, що свідчить про добросовісність поведінки Позивача та відсутність вини, натомість Позивач не може нести відповідальність за будь-які дії податкових органів щодо реєстрації таких накладних.
До відповіді на відзив Позивачем надано докази реєстрації податкових накладних, що на переконання сторони спростовує доводи та аргументи Відповідача в цій частині.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи підстави та предмет даного спору, дослідженню обставин належності чи неналежності виконання Відповідачем зобов'язання за Договором здійснюється судом в межах наступних видаткових накладних:
№ 82 від 23.10.2024 в межах суми 158 839, 84 грн (із врахуванням часткової оплати);
№ 83 від 24.10.2024 на суму 56 399, 98 грн;
№ 84 від 29.10.2024 на суму 188 760 грн.
Як встановлено судом вище, за вказаними накладними товар належним чином поставлено Відповідачу, в силу чого у Відповідача згідно пункту 5.1 виник обов'язок здійснити оплату протягом 45-ти календарних днів з дати отримання такого товару.
Водночас судом враховано погоджені сторонами в пункті 5.2 Договору умови в частині реєстрації податкових накладних, а саме обов'язку Позивача здійснити таку реєстрацію та обов'язку надати Відповідачу докази такої реєстрації.
Згідно доводів Позивача, станом на дату звернення до суду з позовом несплаченою Відповідачем залишається сума 403 999,82 грн (з урахуванням суми ПДВ).
Враховуючи дату наданої Позивачем банківської виписки (04.04.2025) суд погоджується з доводами Відповідача, що при звернення до суду з позовом Позивачем не враховано оплату 194 666, 52 грн. згідно платіжних інструкцій: № 738 від 15.04.2025 на суму 50 000 грн, № 822 від 24.04.2025 на суму 144 666, 52 грн.
Факт здійснення такої оплати Позивачем у відповіді на відзив не заперечуєтеся, в силу чого суд вважає необхідним закрити провадження у справі в частині суми 194 666, 52 грн на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
Відтак, станом на дату розгляду даного спору по суті докази сплати Відповідачем залишкової суми заборгованості в розмірі 209 333, 30 грн відсутні.
Згідно доводів Відповідача сума в розмірі 209 333, 30 грн є сумою ПДВ по всім поставкам за Договором, яка не підлягає сплаті оскільки Позивачем порушено пункт 5.2 Договору, а сума поставленого товару без урахування ПДВ Відповідачем сплачено у повному розмірі - 1 046 666, 50 грн.
Згідно пунктів 5.1 та 5.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації. Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі, з дотриманням умов щодо: а) реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України, б) електронного підпису уповноваженої Постачальником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі якщо Постачальник порушить вищевказані зобов'язання, допустить порушення встановленого законодавством порядку заповнення податкових накладних та / або не зробить в установленому порядку і в терміни реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо Постачальника віднесено до переліку ризикових платників податку згідно пункту 1-8 «Критеріїв ризиковості платників податків» та зупинена реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування то Постачальник повинен оплатити Покупцю штраф в розмірі ПДВ, сплаченого (нарахованого) за ціною (вартості) робіт, товарів, послуг за цим Договором.
У разі, відмови Постачальника здійснити оплату штрафу Покупець має право утримати цю суму штрафу з коштів, що підлягають оплаті Постачальнику в якості вартості наданих послуг (виконаних робіт) та/або отриманих товарів за цим Договором.
Так, зобов'язання Відповідача з оплати виникає відповідно до пункту 5.1 Договору, а саме за наслідком фактичного отримання товару, а з огляду на зміст пункту 5.2 Договору застосування Відповідачем утримання суми ПДВ може бути реалізовано Відповідачем виключно у разі, відмови Постачальника здійснити оплату штрафу, докази чого матеріали справи не містять.
Так, на переконання суду, Відповідачем застосовано таку санкцію як притримання до Позивача передчасно.
Водночас, суд не може нівелювати положення пункту 5.2 Договору в частині обовязку Позивача надати докази реєстрації податкових накладних та санкції у випадку не виконання такого обов'язку.
З доводів Відповідача вбачається, що станом на дату звернення до суду з позовом Позивачем не надано саме зареєстрованих в установленому законом порядку податкових накладних.
Дослідивши положення пункту 5.2 Договору суд зазначає, що застосування штрафу або подальшого притримання суми такого штрафу Покупець може застосувати у випадку:
не реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
не надання електронного підпису уповноваженої Постачальником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних;
допущення порушення заповнення податкових накладних та / або не здійснення в установленому порядку і в терміни реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
Постачальника віднесено до переліку ризикових платників податку згідно пункту 1-8 «Критеріїв ризиковості платників податків» в силу чого зупинена реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування.
З огляду на зазначене, суд зазначає щодо правомірності дій Відповідача та наявності у Позивача обов'язку подачі доказів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та наявність у Відповідача права на утримання суми ПДВ, що наразі і вчинено.
Водночас, на спростування викладеного, Позивачем до відповіді на відзив додано рішення від 24.04.2025 № 12787325/41493455 про реєстрацію податкової накладної від 02.09.2024, порядковий номер 1 на 33 000 грн ПДВ та рішення від 24.04.2025 № 12787327/41493455 про реєстрацію податкової накладної від 04.09.2024, порядковий номер 2 на 33 000 грн ПДВ, що відповідно свідчить про правомірність вимог Позивача в частині суми 66 000 грн ПДВ., а відтак і наявність підстав для нарахування на таку суму пені, 3 % річних та інфляційних втрат за визначений Позивачем період 08.12.2024 - 06.04.2025.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 1 та 3 статті 549 ЦК України).
Із врахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок та встановлено, що стягненню з Відповідача підлягає сума пені - 6 222, 52 грн, 3 % - 650, 60 грн, інфляційні втрати - 3 292, 94 грн.
Що стосується вимоги про повернення забезпечення виконання Договору суд зазначає, що сума забезпечення в розмірі 12 560 грн перерахована Відповідачу згідно платіжної інструкції № 244 від 08.02.2024.
Відповідно до пункту 11.12 Договору Покупець повертає забезпечення виконання Договору: 1) після виконання Договору; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення Договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або Договору нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі»; 4) згідно з умовами, зазначеними в Договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника (Постачальника), застава залишається у кредитора (Покупця) на його рахунку з правом розпорядження та користування повною сумою забезпечення виконання Договору з моменту подання банку першої письмової вимоги Покупцем, в якій буде посилання на одну з наступних підстав: 1) невиконання або неналежне виконання Постачальником прийнятих на себе зобов'язань відповідно до Договору; 2) відмова Постачальника від виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до Договору; 3) дії Постачальника призвели до неможливості подальшого виконання Договору, але не раніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Оскільки зобов'язання за Договором у повному обсязі не виконано, а саме Відповідачем не оплачена вартість поставленого товару з огляду на ненадання Позивачем зареєстрованих податкових накладних, суд не вбачає підстав для задоволення такої вимоги.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що провадження у справі у частині здійсненої Відповідачем оплати підлягає закриттю, а з огляду на надані Відповідачем заперечення судом вбачається за можливе встановити виникнення у нього зобов'язання з оплати та прострочення такої оплати лише в межах суми ПДВ 66 000 грн, що свідчить про часткове задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України із застосування коефіцієнту 0,8 покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в частині вимог щодо яких провадження у справі закрито, судовий збір покладається на Відповідача, оскільки саме дії останнього стали підставою для звернення до суду з позовом.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі № 910/4764/25 в частині суми основного боргу в розмірі 194 666, 52 грн - закрити.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп» - задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, 1-а, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФМ Груп» (вул. Миколи Кибальчича, буд. 2А, м. Київ, 02218; ідентифікаційний код 41493455) основний борг - 66 000 (шістдесят шість тисяч), пеню - 6 222 (шість тисяч двісті двадцять дві) грн 52 коп, 3 % - 650 (шістсот п'ятдесят) грн 60 коп, інфляційні втрати - 3 292 (три тисячі двісті дев'яносто дві) грн 94 коп та судовий збір - 913, 99 грн.
4. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 07.07.2025
Суддя Антон ПУКАС