ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2025Справа № 910/3985/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Локотранс»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 1 519 427,25 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Секретар с/з: Дмитро БОЖКО.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Локотранс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 1 519 427,25 грн. безпідставно набутих коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки № ЦЗВ-01-05224-01 від 21.10.2024 р., безпідставно отримано кошти за банківською гарантією № ZAPG332441032 від 10.09.2024 р., виданою Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3985/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рух справи відображено у процесуальних документах суду та заявах по суті спору.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що:
- договір поставки був укладений сторонами в період дії воєнного стану в Україні, відтак ТОВ «Локотраст», на момент укладання договору, розуміло ризик настання несприятливих обставин, що можуть зашкодити виконанню договору;
- банківська гарантія є безвідкличною та безумовною, тобто, її умови не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою ТОВ «Локотраст» без згоди та погодження з філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»;
- виплата грошових коштів банком-гарантом відповідачу відбулася у зв'язку із настанням гарантійного випадку - неналежного виконання позивачем умов договору в частині поставки товару у строк, передбачений договором, відтак відсутні підстави для задоволення позову ТОВ «Локотраст».
Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, шо:
- неналежне виконання зобов'язань за договором виникло внаслідок виходу з ладу трансформаторного обладнання виробника, у зв'язку з чим таке неналежне виконання є наслідком дії обставин непереборної сили, які виникли після укладання договору та виникли поза волею сторін;
- загальна сума штрафних санкцій за неналежне виконання позивачем договору складає 442 656,00 грн., натомість відповідач стягнув банківську гарантію на суму 1 519 427,35 грн., тобто 1 076 771,35 грн. є безпідставно набутими та підлягають поверненню.
13.05.2025 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/3985 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 24.06.2025 р. проголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
21.10.2024 р. між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Локотраст» (постачальник) укладено договір поставки № ЦЗВ-01-05224-01, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.5 договору постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України.
Згідно з п. 1.6 договору постачальник гарантує, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні. Терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.01.2024 р.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до…) пункт призначення - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки покупця) відповідно до Інкотермс у ред. 2020 р. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правилами Інкотермс у редакції 2020 р., умови цього договору матимуть перевагу.
За умовами п. 4.2 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.
Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.
Місце поставки - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки покупця).
Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Згідно з п. 4.6 договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.
Відповідно до п. 6.3 договору сума договору становить 37 985 681,16 грн. з ПДВ.
За змістом п. 7.2 договору оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 45 календарний день з дати поставки за умови оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог законодавства України, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно з п. 4.2 цього договору при наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього договору.
У пункті 8.3.1 договору сторонами узгоджено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.
У відповідності з п.п. 10.1, 10.2, 10.3, 10.5 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладення цього договору та виникли поза волею сторін.
Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.
Якщо сторона без поважних причин повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставини непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Згідно з п. 11.1 договору постачальник до підписання договору зобов'язаний надати забезпечення виконання цього договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 4%, що становить 1 519 427,25 грн. від вартості цього договору. Строк дії забезпечення цього договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладення договору і обов'язково повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 1 календарний рік.
Пунктом 11.3 договору визначено, що надана постачальником у якості забезпечення виконання договору банківська гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов'язок банківської установи сплатити на користь покупця суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором, при цьому в гарантії строк розгляду вимоги покупця (бенефіціара) повинен становити не більше 5 робочих днів з дати отримання такої вимоги.
Відповідно до п. 11.8 договору у разі порушення постачальником умов цього договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі непоставки товару у термін, встановлений п. 4.2 цього договору, покупець стягує забезпечення виконання договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це постачальника.
Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024 р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, в межах строків, визначених цим договором (п.п. 16.1, 16.2 договору).
10.09.2024 р. Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» видано гарантію № ZAPG332441032, за якою гарант безвідклично та безумовно зобов'язується протягом п'яти робочих днів з дати отримання належним чином оформленої вимоги сплатити повну (гарантовану) суму у розмірі 1 519 427,25 грн. у випадку невиконання або неналежного виконання принципалом своїх зобов'язань за договором. Строк дії цієї гарантії до 03.02.2025 р. (включно).
Відповідно до узгодженої сторонами специфікації № 1 на суму 37 985 681,16 грн., рік виготовлення товару: не раніше 01.01.2024 р.; виробник: ТОВ «Машинобудівний завод «Квік».
На виконання умов договору відповідач направив позивачу, зокрема, але не виключно, рознарядку № ЦЗВ-20/6273 від 05.12.2024 р., якою надано дозвіл на поставку парії товару на суму 7 007 921,28 грн. Кінцевою датою поставки товару за рознарядкою є 06.01.2025 р. включно.
Позивачем частково поставлено товар за вказаною рознарядкою на суму 4 223 921,28 грн., що підтверджується видатковими накладними № 133 від 19.12.2024 р. та № 142 від 26.12.2024 р. Товар на суму 2 784 000,00 грн. поставлено з порушенням строку, встановленого договором, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 30.01.2025 р.
19.12.2024 р. на адресу відповідача надійшов лист позивача № ЛОК-24/12.19.2, яким повідомлено відповідача про настання обставин непереборної сили, які стались у виробника продукції.
06.01.2025 р. відповідачем отримано від позивача лист № ЛОК-25/01.06.2, до якого додано сертифікат Запорізької торгово-промислової палати № 2300-24-2481 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): аварія (вихід з ладу обладнання внаслідок перенавантаження в електромережі) для ТОВ «Локотраст» щодо обов'язку з поставки товару у термін до 31.12.2024 р., які настали 13.12.2024 р. і тривають на 03.01.2025 р.
Враховуючи факт порушення строку поставки позивачем товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/6273 від 05.12.2024 р., філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» направила ТОВ «Локотраст» претензію № ЦЗВ-18/1517 від 20.02.2025 р. про сплату штрафних санкцій в розмірі 442 656,00 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором.
27.03.22025 р. позивач направив відповідачу відповідь № ЛОК-25/03.27.1 на претензію, в якій зазначив, що ТОВ «Локотранс» звільняється від відповідальності внаслідок дії обставин непереборної сили.
Поряд з цим, 30.01.2025 р. відповідачем на адресу банка-гаранта направлено вимогу № ЦЗВ-20/630 про сплату суми гарантії в розмірі 1 519 427,25 грн., у зв'язку з порушенням позивачем строків поставки товару.
06.02.2025 р. банком-гарантом у повному обсязі задоволено вимогу філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» шляхом перерахування договірного забезпечення, визначеного банківською гарантією, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період 06.02.2025 р. та листом АТ «ПУМБ» № КНО-58.3/121 від 06.02.2025 р.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що рознарядка від 05.12.2024 р. виконана не в повному обсязі, однак дане порушення строків поставки виникло внаслідок форс-мажорних обставин, а саме через неможливість контрагента вчасно виконати зобов'язання щодо постачання необхідної продукції через вихід з ладу обладнання, що підтверджується сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати № 2300-24-2481 від 03.01.2025 р., відтак відповідач безпідставно отримав суму за банківською гарантією, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1 519 427,25 грн.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 560 Цивільного кодексу України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно зі ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Частинами 1 та 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, яка є загальною щодо спорів за гарантією, враховуючи приписи ст.ст. 560, 563 та 565 ЦК України, обов'язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 07.12.2021 р. у справі № 910/2831/20, 21.12.2021 р. у справі № 910/17772/20 тощо).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається в тому числі позивачем, отримана позивачем рознарядка про надання дозволу на поставку партії товару на загальну суму 7 007 921,28 грн., виконана позивачем з порушенням встановленого п. 4.2 договору строку.
Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Укладаючи та добровільно підписуючи спірний договір, позивач у пункті 1.5 гарантував, що товар, який має бути поставлено відповідачу, належить йому на праві власності, тобто перебуває у позивача.
При цьому, на момент підписання спірного договору повномасштабна агресія Російської Федерації проти України вже тривала, дані обставини для сторін договору були загальновідомим фактом, відтак при здійсненні господарської діяльності сторони не були позбавленні можливості враховувати і ці обставини та прораховувати можливі ризики для себе.
Підписуючи договір поставки № ЦЗВ-01-05224-01 від 21.10.2024 р. з визначеними строками, ціною та специфікацією (кількістю, виробником, строком виготовлення), позивач повинен був врахувати та усвідомлювати його умови та об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе.
Крім того, об'єктивно розуміючи та оцінюючи вигоди/втрати від укладення договору, позивач, зокрема мав можливість урахувати можливе настання негативних наслідків. Натомість позивач, прийнявши рішення про укладення договору на певних умовах, відповідно, несе повну відповідальність за настання можливих для себе негативних майнових наслідків.
Враховуючи викладене, суд критично оцінює посилання позивача на неможливість виконання зобов'язання щодо поставки товару у визначені договором строки у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, які, за твердженням позивача, підтверджуються сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати № 2300-24-2481 від 03.01.2025 р., відповідно до якого, Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): аварія (вихід з ладу обладнання внаслідок перенавантаження в електромережі) для ТОВ «Локотраст» щодо обов'язку з поставки товару у термін до 31.12.2024 р., які настали 13.12.2024 р. і тривають на 03.01.2025 р., оскільки з даного сертифікату вбачається, що аварія (вихід з ладу обладнання внаслідок перевантаження в електромережі) відбулась у контрагента позивача - ТОВ «Машинобудівний завод «Квік», який не є стороною спірного договору, проте товар якого мав бути поставлений.
Суд наголошує, що наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Сторони є суб'єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності мають усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ними на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (схожа правова позиція викладена у п. 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 910/15484/17).
При цьому, гарантія є одностороннім правочином, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Статтею 562 ЦК України зафіксований принцип незалежності гарантії, згідно з яким зобов'язання гаранта перед кредитором не залежать від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника (неустойка, завдаток), а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факту порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов'язання.
Грошове зобов'язання, що виникає за договором гарантії, є зобов'язанням між гарантом та бенефіціаром, а не між бенефіціаром і принципалом. Такий обов'язок, про що судом зазначено вище, настає у випадку порушення боржником зобов'язання, і однією з підстав припинення цього обов'язку є сплата гарантом кредиторові (бенефіціару) суми, на яку видана гарантія (ст. 568 ЦК України).
Таким чином, враховуючи неналежне виконання умов договору з боку позивача у справі, і, як наслідок, настання в межах спірних правовідносин гарантійного випадку, на виконання якого і сплачено кошти у сумі 1 519 427,25 грн., а отже, отримання відповідачем грошових коштів за наданою гарантією відбулось у зв'язку з неналежним виконання позивачем умов укладеного з відповідачем договору, що відповідає сутті наданої банком гарантії, якою передбачено обов'язок гаранта безумовно сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії не тільки у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором, а і у випадку неналежного виконання позивачем зобов'язань, суд дійшов висновку,що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Повне рішення складено та підписано 07.07.2025 р.