вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
07 липня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/491/25
Суддя господарського суду - Худенко А.А.
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
За позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Фізичної особи-підприємця Яроцької Інни Анатоліївни, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 17 631,93 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 715,83 грн пені,
представники:
від позивача - без виклику
від відповідача - без виклику
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області звернувся з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Яроцької Інни Анатоліївни, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 17 631,93 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 715,83 грн пені.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2025 відкрито провадження у справі №907/491/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 02.06.2025.
Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвала суду від 05.05.2025 про відкриття провадження у справі №907/491/25) повернута на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.
Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи в суді та мав достатньо часу і можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.
Позиція позивача
Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі мотивуючи вказане неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород №1180/0 від 12.11.2021 в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 17 631,93 грн за період з листопада 2021 по березень 2025, на яку позивачем нараховано 715,83 грн пені.
Позиція відповідача
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надавала, про причини невиконання вимог суду не повідомила. Із заявами, клопотаннями до суду не зверталась.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач була повідомлена своєчасно та належним чином (ухвала суду були надіслані на офіційну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що відповідач мала час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Між Департаментом міської господарства Ужгородської міської ради (17.11.2021 змінено найменування на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради), як орендодавцем (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Яроцькою Інною Анатолівною, як орендарем 12.11.2021 укладено Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород №1180/0 (надалі - Договір), за змістом якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 23,5 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Олександра Грибоєдова (навпроти поліклініки). (п. 1.1. Договору).
Балансова вартість об'єкта становить 294 056 грн без ПДВ, що перебуває на балансі Департаменту міського господарства (п 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору вступ орендаря в користування майном настає з моменту підписання сторонами договору оренди та акта приймання-передачі.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада в особі Ужгородської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. Договору).
Згідно з Актом прийняття-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород від 12.11.2021 на виконання умов Договору торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 23,5 м.кв. за адресою: м. Ужгород, Олександра Грибоєдова (навпроти поліклініки) передано в оренду Фізичній особі-підприємцю Яроцькій Інні Анатолівні.
Відповідно до п. 3.1. Договору він укладається на строк з 12.11.2021 до 12.11.2026.
Положеннями п. 3.4., 3.5. Договору встановлено, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату орендодавцю - балансоутримувачу комунального майна в розмірі 100% орендної плати у сумі 1337,97 грн на рахунки балансоутримувача об'єкта. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору визначено, що розмір орендної плати визначається за результатами проведеного аукціону 29.10.2021, що підтверджується Протоколом № LLD001-UA-20211005-87980 і становить 1337,97 грн в місяць (з ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати, визначеного на момент укладення договору, на індекс інфляції за поточний місяць року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
За умовами пункту 4.4. Договору орендна плата вноситься безготівково на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця.
Позивач в позовній заяві та згідно з поданим розрахунком заборгованості по орендній платі станом на 14.04.2025 стверджує, що орендар не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, а саме не оплатив у визначений Договором строк орендну плату за користування орендованим майном за період з листопада 2021 по березень 2025 включно, в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 17 631,93 грн, стягнення якої є предметом позовних вимог в даній справі.
Надіслана на адресу відповідача претензія від 09.02.2024 за №24.01-13/62 з вимогою оплатити заборгованість, яка станом на 29.01.2024 за розрахунками позивача за період з листопада 2021 по грудень 2023 року включно становила 8926,79 грн та з попередженням про подальше ініціювання в судовому порядку питання розірвання договору у випадку невиконання претензії, - залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Факт надіслання претензії від 09.02.2024 за №24.01-13/62 на адресу відповідача підтверджується долученими до позовної заяви поштовою накладною та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 8800021531044.
Також позивачем скеровувалась на адресу відповідача претензія №24.01-13/301 від 07.08.2024 з вимогою оплатити заборгованість, яка станом на 31.07.2024 за розрахунками позивача за період з листопада 2021 по червень 2024 року включно становила 12 737,39 грн, - залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З урахуванням наведеного, у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 17 631,93 грн за період з листопада 2021 по березень 2025, а також нараховану пеню в розмірі 715,83 за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.
Відповідно до ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.
Положеннями ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).
При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться також в положеннях п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт користування ним торговим павільйоном автобусної зупинки-комплексу площею 23,5 м.кв. за адресою: м. Ужгород, вул. Олександра Грибоєдова (навпроти поліклініки), який був переданий в оренду на підставі Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 12.11.2021 за №1180/0.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначалося вище, пунктами 4.1., 4.2., 4.5. Договору сторонами погоджено розмір орендної плати за перший (базовий) місяць оренди - 1337,97 грн, порядок її нарахування (за кожний наступний місяць шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць) та строк сплати - не пізніше 15 числа наступного місяця.
Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування об'єктом оренди визначений в п. 5.2. Договору.
Як свідчать долучені до матеріалів справи докази, відповідач свого обов'язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування об'єктом оренди за період з листопада 2021 по березень 2025 включно належним чином і у встановлений строк не виконав, допустивши таким чином, заборгованість перед позивачем, яка на час прийняття даного рішення за означений період становить 17 631,93 грн.
І оскільки факт порушення відповідачем зазначених договірних зобов'язань встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода від 12.11.2021 за №1180/0 у судовому порядку недійсним або неукладеним не визнано, отже, його умови є обов'язковими до виконання сторонами, а тому позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про примусове стягнення з Фізичної особи-підприємця Яроцької Інни Анатоліївни 17 631,93 грн заборгованості підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо вимог про стягнення пені.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 4.5. Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України із суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
Таким чином, беручи до уваги встановлений судом розмір заборгованості по орендній платі, здійснивши арифметичний підрахунок пені та заявлені позивачем періоди за кожен місяць окремо, суд вважає обґрунтованим та підтвердженим документально розмір пені в сумі 715,83 грн, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яроцької Інни Анатоліївни, АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області, пл. Поштова, будинок 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ: 36541721) суму 17 631,93 грн (Сімнадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня 93 коп) заборгованості, 715,83 грн (Сімсот п'ятнадцять гривень 83 коп) пені, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 07.07.2025
Суддя А.А. Худенко