вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2025 м. ДніпроСправа № 904/2236/25
За позовом Органу місцевого самоврядування П'ятихатська міська рада, м. П'ятихатки Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Перегуди Володимира Станіславовича, м. П'ятихатки Дніпропетровської області
про стягнення 16 234,57грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без участі представників сторін
Орган місцевого самоврядування П'ятихатська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Перегуди Володимира Станіславовича 16 324,57грн за користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Позивач посилається на порушення інтересів міської ради, як власника земельної ділянки з кадастровим номером 1224588500:03:001:0305. Порушення полягає в несплаті відповідачем коштів за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави на рівні орендної плати, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі.
Правовою підставою позивач вказує частину першу статті 1212 ЦК України.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 справу №904/2236/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
16 травня 2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 13 ГПК України).
Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд з метою належного виконання свого процесуального обов'язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов'язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи по суті в межах розумного строку.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
За приписами частини п'ятої ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Після надходження до суду заяв по суті справи у суду виникла необхідність отримання від учасників справи пояснень щодо предмета спору та огляду у судовому засіданні оригіналів документів, поданих сторонами до суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень, що зумовлює необхідність виклику представників сторін у судове засідання.
Керуючись статтями 2, 13, 114, 232 - 235, 248, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Продовжити розгляд справи №904/2236/25 в межах розумного строку.
2. Призначити судове засідання на 21 серпня 2025 року об 12:00год, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання № 3-208 за адресою: вул. Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, 49027.
3. Викликати у судове засідання представника позивача для надання пояснень з приводу розрахунку за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 та за 2022 рік.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили - 07.07.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.М. Євстигнеєва