вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2242/25
За позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Київ
до Фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 27 508,32грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 27 508,32грн, з яких:
- 19 995,63грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 13 330,44грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 665,19грн;
- та 7 512,69грн простроченої заборгованості за комісією.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 07.05.2025 ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність 12.12.2024 (запис № 2002270060003067961).
Ухвалою суду від 07.05.2025 зобов'язано Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1.
22 травня 2025 року від департаменту до суду надійшла відповідь на запитувану судом інформацію, повідомлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 25.09.2020 по теперішній час.
Ухвалою суду від 23.05.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
26 травня 2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою суду від 28.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою: АДРЕСА_1 ).
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "одержувач відсутній за вказаною адресою" (а.с. 64-68).
Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Слід зазначити, що ухвала від 28.05.2025 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про доступ до судових рішень"), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
18 травня 2023 року між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладений кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №7277285693 (а.с. 6-7).
Згідно зі статтею 1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити за кредит та повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно) відповідно до наступного:
сума кредиту - 680 000,00грн (п. 1.1.1);
строк кредитування - до 18 травня 2025 року включно (п. 1.1.3);
комісійна винагорода за надання кредиту - 1%; комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до пункту 6.3.1 Типових умов (п. 1.1.4.1);
комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 2% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно згідно з Графіком платежів, наведеним у п. 1.4 договору (п. 1.1.4.2);
процентна ставка за користування кредитом - 0,00001% річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2 Типових умов та сплачуються за Графіком платежів, наведеним у п. 1.4 договору (п. 1.1.4.3);
процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2 Типових умов (п. 1.1.4.4);
поточний рахунок позичальника - НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ" (п. 1.1.5);
рахунок для погашення боргових зобов'язань - НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ" (п. 1.1.6);
цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1 договору (п. 1.1.7);
Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі Інтернет-банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1.8);
Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за кредит у розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі Графіку платежів.
Відповідно до наведеного в пункті 1.4 договору Графіку платежів позичальник має сплачувати щомісячно до 18 числа відповідного місяця включно, починаючи з червня 2023 року та з терміном остаточного повернення не пізніше 18.05.2025. Сума платежу становить 4 933,33грн, з яких: 3 333,33грн - платіж за основною сумою кредиту; 1 600,00 - комісійна винагорода за обслуговування кредиту.
Повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань (п. 1.5 договору).
Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п.1.1.1 договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту.
Банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1 договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію.
Позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п.1.1.4.1 договору, на користь банку, згідно з п.6.3.1 Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору (п. 2.3 договору).
В пункті 4.3 договору визначено, що підписанням договору позичальник підтверджує, що до укладення договору був в письмовій формі повідомлений банком про обов'язкову інформацію, яка повинна надаватися відповідно до вимог ч. 2 ст.12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", в тому числі шляхом надання позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті банку та попереднього погодження проекту договору. Всі умови та положення договору та Типових умов позичальнику зрозумілі, згоди з усіх істотних умов договору досягнуто.
Цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами. Умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, так само як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку (п. 5.1 договору).
В усіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. У разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет (п. 5.2 договору).
Сторони домовились, що договір укладається сторонами у формі електронного документа за допомогою системи "Інтернет-банкінг". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) (п. 5.3 договору).
Згідно п. 5.4 договору договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі.
До підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами, завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору (п. 5.5 договору).
Позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі "Реквізити та підписи сторін" договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору (п. 5.6 договору).
В розділі "Реквізити та підписи сторін" кредитного договору зазначена адреса електронної пошти позичальника - ІНФОРМАЦІЯ_2.
За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Згідно п. 11.5 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору "Кредит всеБІЗНЕС" (діють з 08.02.2023) сторони взаємно визнають юридичну (доказову) силу договору, договорів/угод про внесення змін до договору, інших документів, оформлених сторонами у вигляді електронних документів, підписаних сторонами з використанням КЕП без необхідності їх підтвердження документом(ами) на паперовому носії з накладенням на нього власноручних підписів. Юридична сила електронних документів, укладених з використанням КЕП, не може бути заперечена сторонами лише на тій підставі, що вони укладені із використанням ЕП та/або мають електронну форму.
Позичальник запевняє, що створюючи електронний документ з КЕП, цим самим засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа і свідомо застосовував свій підпис у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився) (п. 11.7 умов).
У якості підтвердження підписання кваліфікованим електронним підписом банком та відповідачем кредитного договору позивач надав до матеріалів справи Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 17.04.2025, що прирівнюється до укладання договору у письмовій формі.
В протоколі зазначена інформація щодо результатів перевірки підписів (зазначено відомості про сертифікат ключа, зокрема: ким виданий, реєстраційний номер сертифіката) (а.с. 8).
Отже, 18.05.2023 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №7277285693 електронним цифровим підписом.
При цьому згідно з частиною третьою статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Стаття 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначає наступні поняття: електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.
Відповідно до пункту 3.5 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі інтернет-банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п.1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору, в строки, зазначені в п. 2.2 договору.
Датою надання кредиту вважається дата списання коштів із позичкового рахунку позичальника (п. 3.6 умов).
На виконання умов кредитного договору, 18 травня 2023 року позивач перерахував на поточний рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 80 000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями № TR.65819193.57319.29514 від 18.05.2023 на суму 79 200,00грн та № TR.65819193.57318.29514 від 18.05.2023 на суму 800,00грн (а.с. 15, 16).
Отже, позивач свої зобов'язання щодо надання кредитних у сумі 80 000,00 виконав повністю.
01.12.2017 проведено державну реєстрацію Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, про що 01.12.2017 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №22270000000067961, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Види економічної діяльності: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_3
12.12.2024 до державного реєстру внесено запис №2002270060003067961 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача щодо розірвання чи припинення дії цього договору, а тому у суду відсутні підстави вважати, що такий договір припинив свою дію. Відтак, кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №7277285693 від 18.05.2023 був чинним протягом спірного періоду.
При цьому суд враховує, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою (на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 16.10.2019 у справі № 337/3833/16-ц).
31.03.2025 АТ "ПУМБ" було надіслано на адресу позичальника вимогу за вих. №182 від 25.03.2025 про погашення простроченої заборгованості. Станом на 25.03.2025 кредитна заборгованість становить 26 682,56грн (а.с. 20).
Станом на дату звернення позивача з позовом до суду вимога відповідачем не виконана, сума заборгованості не сплачена, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням кредитного договору, строк дії договору, строк та порядок надання кредиту/повернення кредитних коштів, наявність/відсутність заборгованості за кредитним договором, нарахування відсотків за користування кредитними коштами, підстав для дострокового повернення грошових коштів.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини першої ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Укладений між Банком та відповідачем договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Приписами частини першої ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини третьої ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як свідчать наявні в матеріалах справи платіжні інструкції та наданий позивачем розрахунок заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами частини першої ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" просить стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 основний борг (тіло кредиту) у розмірі 19 995,63грн, прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 13 330,44грн, строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 665,19грн.
В пункті 5.1 Типових умов визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в ст.1 договору.
Згідно п. 1.1.3 строк кредитування до 18 травня 2025 року.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за кредит у розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі Графіку платежів.
Пунктом 4.1 Типових умов встановлено, що кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема, несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/ Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами (п.) 1).
У випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1.3, п.1.4 договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника (п. 4.2 умов).
З огляду на викладене, а також беручи до уваги погоджені сторонами умови договору, де сторони чітко визначили всі його істотні умови, а також погодили умови погашення кредиту в розмірі та строки відповідно до графіку платежів, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором в частині повернення суми наданого кредиту, суд вважає обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 19 995,63грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 13 330,44грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 665,19грн.
Комісійна винагорода передбачена п.1.1.4.2 кредитного договору, з урахуванням якого комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4 договору.
В пункті 6.3.2 Типових умов визначено, що позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п.1.1.4.2 договору, на розмір суми кредиту, визначеної в п.1.1.1 договору та нараховується щомісячно. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, зазначеному в п.1.4 договору, за відповідний розрахунковий період. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту розраховується за повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів, зазначеним в п. 1.4 договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати укладення договору до дати першого платежу згідно з Графіком платежів, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом - під повним місяцем розуміється період, який визначається від попереднього терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів до дати повного погашення заборгованості за кредитом.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 7 512,69грн простроченої заборгованості за комісією, враховуючи умови спірного договору, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00000015017 від 06.05.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 33, 39).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 422,40грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 27 508,32грн - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк (ідентифікаційний код: 14282829; вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) заборгованість у розмірі 19 995,63грн (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 63коп.) за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 13 330,44грн (тринадцять тисяч триста тридцять гривень 44коп.) та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 665,19грн (шість тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 19коп.), прострочену заборгованість за комісією та 7 512,69грн (сім тисяч п'ятсот дванадцять гривень 69коп.), а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 07.07.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва