29.05.2025 року м.Дніпро
Справа № 912/1190/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Макарчук Л.Л., представник;
від відповідача: Ямковий В.І., представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2024 року у справі №912/1190/24 (суддя Бестаченко О.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг"
до Фермерського господарства "АСК"
про стягнення 978 312,99 грн,-
Позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовними вимогами до Фермерського господарство "АСК" про стягнення 232 404,05 грн пені за прострочення поставки товару, 719 188,40 грн штрафу відповідно до п. 6.4. договору, 19 938,84 грн інфляційних та 6 781,70 грн - 3% річних, а також просив покласти на відповідача судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської продукції від 04.08.2023 року № 82238 в частині поставки товару.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2024 року у цій справі позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства "АСК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" 6 115, 66 грн інфляційного збільшення та 2 490, 46 грн - 3% річних, а також 103,31 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2024 року у справі № 912/1190/24.
Просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення заявлених вимог; в іншій частині рішення залишити без змін.
Скаржник вказує на порушення судом першої інстанції ст. 86 ГПК України щодо належної оцінки умов договору стосовно відповідальності за прострочення поставки товару.
Апелянт звертає увагу, що враховуючи обставини справи та положення п.п.6.3-6.4 договору, строк оплати за договором для відповідача настав, як і настали умови для поновлення строку оплати за договором. Отже, нарахування будь-яких санкцій за договором обґрунтовані та такі, що нараховані без порушення ст. 625 ЦК України.
Зазначає, що на виконання пункту 10.11. договору 21.09.2023 року покупцем до ФГ "АСК" направлений лист на повернення коштів. Проте, в порушення умов пункту 10.11. договору відповідач кошти повертав частково.
На переконання скаржника інфляційні втрати, пеня та 3% річних підлягають стягненню, оскільки наявні обставини, передбачені положеннями п.п. 6.3-6.4 договору. Однак ці обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Відповідач згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині залишити без змін.
В обґрунтування відзиву зазначає, що позивач з власної ініціативи відступив від умов договору щодо порядку розрахунків, та не скориставшись відкладальною умовою, сплатив на користь ФГ "АСК" передплату за товар, виплата якої проведена покупцем добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності з боку відповідача.
Вважає, що суд першої інстанції, з посиланням на норми матеріального права, передбачені ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 629, 655 ЦК України, надав належну правову оцінку обставинам справи, встановивши, що укладений сторонами договір та специфікація № 1 передбачають умови поставки товару - FCA (в розумінні "Інкотермс-2010") за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Бокове. Постачальник зобов'язаний завантажити товар на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо пунктом поставки є склад постачальника; у будь-якому іншому разі покупець здійснює завантаження товару на власний ризик та за свій власний рахунок. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару з узгодженого пункту поставки.
Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, а апелянт не спростовує у своїй скарзі той факт, що позивач доказів укладення договору перевезення товару з узгодженого пункту поставки, надання транспортного засобу під завантаження та відмови відповідача у відвантаженні залишку товару не довів; узгодження сторонами відстрочення виконання зобов'язання на час прострочення кредитора чи встановлення нової дати поставки також не підтвердив.
На переконання відповідача є хибним твердження скаржника про неврахування судом першої інстанції наявності відповідальності, передбаченої п.п. 6.3-6.4 договору, оскільки судом досліджено вказані умови договору, викладено їх зміст в рішенні суду та надано оцінку наведеним умовам договору поставки виходячи з дійсних обставин справи.
Відповідач вважає, що скаржник не наводить жодних конкретних доводів щодо незгоди з висновками суду першої інстанції та щодо їх спростування, зокрема, в частині визнання судом наявним прострочення покупця як кредитора, невчинення ним дій, які відповідно до вимог договору були необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, неукладення ним договору перевезення товару з узгодженого пункту поставки, ненадання ним транспортного засобу під завантаження тощо.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.10.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.05.2025 року на 16:30 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 року розгляд справи відкладено на 19.05.2025 року о 9:20 год. у зв'язку з запланованою відпусткою доповідача по даній справі.
Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2025 року призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 912/1190/24 (41789) у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Паруснікова Ю.Б. та визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Чередко А.Є.
У судовому засіданні 29.05.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 04.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (далі - покупець) та Фермерським господарством "АСК" (далі - продавець, постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 82238 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (в подальшому - товар).
Найменування та загальна кількість товару, що поставляється за даним договором, визначається сторонами у специфікації, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (надалі - специфікація) (п. 1.2. договору).
Розділом 2 договору сторони погодили якість товару.
Відповідно до п. 3.1. договору кількість та ціна товару, що поставляється за даним договором, встановлюється специфікацією. Ціна товару може змінюватись відповідно до п. 2.4. даного договору.
Відповідно до п. 4.1. договору умови поставки товару будуть визначені сторонами у специфікації до договору на відповідну партію товару. Поставка товару може здійснюватись на умовах ЕХW, FСА, СРТ (в розумінні "Інкотермс-2010").
Згідно положень п.п. 4.2., 4.3. договору поставка товару здійснюється окремими частинами (партіями) автомобільним транспортом. Граничний строк поставки товару узгоджується сторонами у специфікації. Після закінчення терміну поставки продавець не звільняється від обов'язку поставити товар на суму отриманої від покупця передплати. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого товару, письмово попередивши про це продавця.
Відповідно до п. 5.1. договору якщо інші умови оплати не погоджені сторонами у додатковій угоді, покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок продавця в наступному порядку:
- 86% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, підписання сторонами специфікації до договору, а також після отримання від продавця рахунку-фактури на товар та підписаної видаткової накладної;
- 14% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної та отримання покупцем суми бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з продавцем в рамках виконання даного договору відповідно до порядку, визначеного ст. 200 Податкового кодексу України.
Зобов'язання покупця по сплаті за поставлений товар вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку покупця відповідно до реквізитів, вказаних продавцем у рахунку-фактурі. Ризики не зарахування коштів на банківський рахунок продавця несе продавець (п. 5.3. договору).
Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що на підставі окремої угоди сторін розрахунки між сторонами за даним договором можуть здійснюватися у будь-якій формі, що не заборонена чинним законодавством України.
У випадку порушення, невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених даним договором (надалі іменується - порушення умов договору), винна сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України, з урахуванням умов даного договору (п. 6.1. договору).
Згідно п. 6.2. договору за порушення будь-якою стороною умов договору така сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Сторони домовились, що збитки стягуються у повній сумі понад неустойку.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку прострочення поставки товару, відповідно до умов цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, від загальної вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару, за кожен день такого прострочення.
У випадку прострочення поставки товару більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, крім неустойки, передбаченої п. 6.3. договору, постачальник сплачує штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого товару (п. 6.4. договору).
Відповідно до п. 6.10. договору сплата штрафних санкцій та пені, а також відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань за даним договором. Штрафні санкції сплачуються винною стороною до повного виконання нею своїх обов'язків, встановлених цим договором.
Усі спори, пов'язані із даним договором, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо розв'язати шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, встановленому відповідним чинним в Україні законодавством (п. 8.1. договору).
Відповідно до п. 9.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2023 року, а в частині зобов'язань, що виникли до цієї дати - до повного їх виконання відповідними сторонами.
Якщо інше прямо не передбачено договором або чинним законодавством України, договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору. Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, договорі або у чинному законодавстві України (п. 9.2. договору).
За умовами п. 10.11. договору сторони погодили, що покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого/непоставленого товару, письмово попередивши про це постачальника. У випадку отримання зазначеного повідомлення постачальник зобов'язаний протягом 2-х банківських днів повернути покупцеві отримані грошові кошти за непоставлений/недопоставлений товар. Дана обставина звільняє покупця від будь-якої відповідальності, передбаченої договором та чинним законодавством України.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
04.08.2023 року сторони підписали специфікацію № 1 до договору, в якій узгодили перелік товару, що постачається: пшениця, ціна за 1 т з ПДВ - 5 800,00 грн, кількість - 1 500,000 т (+/-10%), загальна вартість з ПДВ - 8 700 000,00 грн (а.с. 13).
Пункт 2 специфікації № 1 передбачає умови поставки товару - FCA (в розумінні "Інкотермс-2010") за адресою: Кіровоградська обл, Долинський р-н, с. Бокове.
Строк поставки товару - до 22 серпня 2023 року включно (п. 3 специфікації № 1).
Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" здійснило передплату за товар у розмірі 5 960 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 07.08.2023 року № 45735 на суму 1 160 000,00 грн, від 09.08.2023 року № 7601 на суму 2 000 000,00 грн, від 10.08.2023 року № 7630 на суму 800 000,00 грн, від 14.08.2023 року № 7725 на суму 1 000 000,00 грн та від 15.08.2023 року № 7752 на суму 1 000 000,00 грн (а.с. 14-16).
10.02.2022 року Фермерським господарством "АСК" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" пшеницю 3-го класу урожаю 2023 року в наступній кількості:
- 78, 360 т на суму 454 488,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 16.08.2023 року № РН-0000040 (а.с. 17);
- 131,120 т на суму 760 496,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 17.08.2023 року № РН-0000041 (а.с. 17 зворот);
- 25,140 т на суму 145 812,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 23.08.2023 року № РН-0000042 (а.с. 18);
- 25,400 т на суму 147 320,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 26.08.2023 року № РН-0000043 (а.с. 18 зворот);
- 25,380 т на суму 147 204,01 грн, що підтверджується видатковою накладною від 29.08.2023 року № РН-0000044 (а.с. 21 зворот);
- 25,340 т на суму 146 972,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 04.09.2023 року № РН-0000045 (а.с. 19);
- 147,340 т на суму 854 572,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 06.09.2023 року № РН-0000046 (а.с. 21);
- 25,080 т на суму 145 464,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 07.09.2023 року № РН-0000047 (а.с. 20 зворот);
- 42,540 т на суму 246 732,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 08.09.2023 року № РН-0000048 (а.с. 20);
- 25,240 т на суму 146 392,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 09.09.2023 року № РН-0000049 (а.с. 19 зворот).
Загальна кількість поставленого товару становить 550,94 тон з погоджених у специфікації 1500 т, причому тільки 209,48 тони товару були поставлені постачальником до закінчення граничного строку, погодженого у специфікації (видаткові накладна від 16.08.2023 року № РН-0000040 та від 17.08.2023 № РН-0000041).
Факт поставки товару за вказаними накладними також підтверджується сторонами у своїх заявах по суті спору.
21.09.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" звернулось до Фермерського господарства "АСК" з листом від 21.09.2024 року № 1 про повернення коштів, в якому просить відповідача повернути кошти у сумі 3 079 974,00 грн за недопоставлений товар по договору від 04.08.2023 року № 82238 (а.с. 48).
Крім того, 02.10.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" звернулося до Фермерського господарства "АСК" з претензією № 02/10, в якій вимагало не пізніше 6-го жовтня 2023 року повернути грошові кошти у сумі 3 079 974,00 грн, що сплачені в якості передплати, а також сплатити неустойку відповідно до п. 6.3.-6.4. договору, що на дату складення претензії становить 1 011 916,26 грн (а.с. 38-40).
Листом від 23.10.2023 року № 23/10 Фермерське господарство "АСК" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" про те, що 21.09.2023 року до нього надійшов лист від 21.09.2023 року № 1 про повернення коштів, які станом на 23.10.2023 року були повернуті позивачу. Також підтверджено отримання від позивача на електронну пошту претензії від 02.10.2023 року № 02/10 та зазначено, що розгляд претензії відбудеться після отримання її оригіналу разом з додатками.
Фермерське господарство "АСК" відповідно до платіжних інструкцій від 29.09.2023 року № 1264, від 11.10.2023 року № 1296, від 16.10.2023 року № 1304 та від 17.10.2023 року № 1306 здійснило повернення попередньої оплати за договором у загальному розмірі 2 764 547,99 грн (а.с. 14 зворот, а.с. 22-23), різницю між вартістю поставленого товару на суму 3 195 452,00 грн та сумою попередньої оплати, яка становила 5 960 000,00 грн.
За твердженням позивача, Фермерське господарство "АСК" не здійснило повну поставку товару відповідно до специфікації від 04.08.2023 року № 1 до 22.08.2023 року, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань та стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом першої інстанції встановлено, що договірні відносини, що склалися між сторонами у справі, за своєю правовою природою мають ознаки договору поставки.
Згідно із частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом статей 509, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Отже, законодавством покладено на покупця зобов'язання щодо вчинення певних дій для забезпечення передання та одержання товару відповідно до вимог, що звичайно ставляться (повідомити адресу та найменування одержувача товару, оглянути товар, здійснити перевірку його кількості, якості, асортименту тощо). Натомість інше може встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.
Водночас, як зазначено вище, умовами договору поставки визначено, що позивач зобов'язується поставити та передати у власність продукцію на умовах, які викладені у договорі.
Укладений сторонами договір та специфікація № 1 передбачають умови поставки товару - FCA (в розумінні "Інкотермс-2010") за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Бокове. Постачальник зобов'язаний завантажити товар на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо пунктом поставки є склад постачальника. У будь-якому іншому разі покупець здійснює завантаження товару на власний ризик та за свій власний рахунок. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару з узгодженого пункту поставки.
Отже, договором поставки визначено, що обов'язок з поставки товару виникає у позивача лише після надання відповідачем транспортного засобу під завантаження, що є дозволом на поставку та свідчить про готовність відповідача прийняти товар. Тому й відповідні обов'язки відповідача, як продавця товару, щодо забезпечення передання та одержання товару виникають лише після настання відповідних подій зі сторони покупця.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач доказів укладення договору перевезення товару з узгодженого пункту поставки, надання транспортного засобу під завантаження та відмови у відвантаженні залишку товару, узгодження сторонами відстрочення виконання зобов'язання на час прострочення кредитора чи встановлення нової дати поставки, суду не надав.
Відповідно до частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій за просточення відповідачем поставки товару, оскільки таке просторочення поставки не доведено.
Відповідно, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 232 404,05 грн пені за прострочення поставки товару, 719 188,40 грн штрафу відповідно до п. 6.3., 6.4. договору.
Встановлені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо неврахування cудом першої інстанції підстав для відповідальності відповідача, передбаченої п.п. 6.3-6.4 договору.
Щодо нарахування позивачем 3% та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 10.11. договору сторони погодили, що покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого/непоставленого товару, письмово попередивши про це постачальника. У випадку отримання зазначеного повідомлення постачальник зобов'язаний протягом 2-х банківських днів повернути покупцеві отримані грошові кошти за непоставлений/недопоставлений товар. Дана обставина звільняє покупця від будь-якої відповідальності, передбаченої договором та чинним законодавством України.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 21.09.2023 року № 1 позивач звернувся до відповідача про повернення коштів у сумі 3 079 974,00 грн за недопоставлений за договором товар. Факт отримання вказаного листа підтверджується листами відповідача від 21.09.2023 року № 21/09-1 та від 23.10.2023 року № 23/10-1.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив повернення передоплати по договору в загальному розмірі 2 764 547,99 грн, що становить різницю між вартістю поставленого товару на суму 3 195 452,00 грн та сумою попередньої оплати, яка становила 5 960 000,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" заявлено до стягнення з Фермерського господарство "АСК" 19 938,84 грн інфляційних та 6 781,70 грн - 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом встановлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не враховано останній день, в який зобов'язання могло бути виконано, з врахуванням умов п. 10.11. договору та листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" від 21.09.2023 року № 1 на повернення коштів (який отримано відповідачем 21.09.2023 року, що підтверджується листами останнього від 21.09.2023 року № 21/09-1 та від 23.10.2023 року № 23/10-1), а також безпідставно включено в розрахунок дні, в які відбувалася оплата.
Скаржником не спростовано висновки суду першої інстанції щодо того, що стягненню з відповідача підлягають 6 115,66 грн інфляційних та 2 490,46 грн - 3% річних.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом розрахунком вказаних сум, які складаються з наступного:
- з 26.09.2023 року до 28.09.2023 року на суму 2 764 547,99 грн інфляційні 0,00 грн, 681,67 грн - 3 % річних;
- з 29.09.2023 року до 10.10.2023 року на суму 1 499 999,99 грн інфляційні 0,00 грн, 1 479,45 грн - 3 % річних;
- з 11.10.2023 року до 15.10.2023 року на суму 764 547,99 грн інфляційні 6 116,38 грн, 314,20 грн - 3 % річних;
- за 16.10.2023 року на суму 184 210,53 грн 3 % річних складають 15,14 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо визначених судом першої інстанції сум 3% річних та інфляційних втрат, оскільки із наведеного в апеляційній скарзі викладу не зрозуміло, в чому саме полягає позиція скаржника щодо незгоди з рішенням в наведеній частині, з чим саме скаржник не згоден.
При цьому, судом першої інстанції фактично задоволено наведені вимоги, вірність цього висновку апелянтом не спростовано.
З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення. Тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2024 року у справі №912/1190/24 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 07.07.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко