26 червня 2025 року м. Харків Справа № 905/85/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та представника Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі"
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. №1154 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.04.2025 у справі №905/85/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі"
про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 31 310 696,71 грн,-
У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/85/25 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення 3% річних та індексу інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 31 310 696,71 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.04.2025 року провадження у справі №905/85/25 зупинено до закінчення перегляду Центральним апеляційним господарським судом справи № 904/2930/23.
Суд обґрунтував зупинку провадження у справі, оскільки позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних ґрунтуються на рішенні в іншій справі №904/2930/23, яке не набрало законної сили та оскаржується наразі у Центральному апеляційному господарському суді; отже, без остаточного вирішення тієї справи розгляд позову у справі №905/85/25 є передчасним і може призвести до суперечливих судових рішень.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.04.2024 р. у справі № 905/85/25 не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати, справу № 905/85/25 передати на розгляд до Господарського суду Донецької області для подальшого розгляду, судові витрати у розмірі 2 422,40 грн покласти на Відповідача.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав розгляд справи неможливим до вирішення іншого спору. На думку скаржника, предмет позову - стягнення інфляційних втрат та 3% річних - не є похідним виключно від рішення у справі №904/2930/23, оскільки борг підтверджується також первинними бухгалтерськими документами, які були надані до позовної заяви та не спростовані відповідачем. Вказується, що наявність іншої справи не позбавляє суд повноважень самостійно встановити істотні обставини, а сама по собі подібність правовідносин не створює юридичної необхідності зупинення провадження. Апелянт наголошує, що зупинення провадження без належного обґрунтування фактично порушує його право на розгляд справи у розумний строк, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і прямо суперечить підходам, сформульованим у практиці Верховного Суду та ЄСПЛ. Ухвала суду першої інстанції, на думку апелянта, не містить чіткого аналізу того, які саме обставини справи неможливо з'ясувати без рішення в іншій справі, а отже є формальною і підлягає скасуванню.
09.06.2025 від Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
У своєму відзиві відповідач обґрунтовує правомірність зупинення провадження у справі №905/85/25 тим, що заявлені вимоги є передчасними. Вказується, що підставою для позову є заборгованість у розмірі 171 005 371,45 грн, визначена рішенням у справі №904/2930/23, яке станом на дату подання відзиву ще не набрало законної сили та оскаржується в апеляційному порядку.
Крім того, відповідач вказує, що позивач намагається використати докази, подані у справі №904/2930/23, без їх самостійного доведення у межах нового позову. Це, на думку відповідача, суперечить принципам процесуальної автономії справ та забороні на паралельне розгляд однорідних спорів між тими ж сторонами.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 26.06.2025 з'явився представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та представник Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі".
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 31 310 696,71 грн.
В судовому засіданні у суді першої інстанції представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №905/85/25 до набрання законної сили судовим рішення у справі №904/2930/23, яке переглядається в Центральному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" в частині оскарження заборгованості на суму 9 957 327,64 грн (основного боргу та пені) та в частині відмови у відстроченні виконання рішення суду.
Представник позивача заперечив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №905/85/25 посилаючись на те, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, що підтверджується доказами які наявні в матеріалах справи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням чітко визначених законом причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з наведеною правовою нормою, обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
По суті, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Тобто, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частина 4 та 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).
Враховуючи положення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 31 310 696,71 грн.
Разом з тим, у червні 2023 року НЕК «Укренерго» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення основної заборгованості за фактично надані послуги з передачі електричної енергії за договором №0518-02041 від 03.06.2019. У межах справи №904/2930/23 на розгляд суду винесено вимоги про стягнення 171 005 371,45 грн основного боргу, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних за попередній період. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 позов задоволено в повному обсязі.
Разом із тим, як підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначене рішення наразі оскаржується в Центральному апеляційному господарському суді та не набрало законної сили.
Оцінюючи співвідношення обох справ, колегія суддів дійшла висновку, що предметом розгляду у справі №905/85/25 є виключно вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму основної заборгованості за період після подання первісного позову в справі №904/2930/23. Натомість предметом останньої справи є встановлення факту існування та розміру самого грошового зобов'язання за договором про передачу електроенергії.
Попри відмінність предметів позову, ці справи є взаємопов'язаними, оскільки правова природа вимог у справі №905/85/25 є похідною від вимог, заявлених у справі №904/2930/23. Тобто, з'ясування дійсності та розміру основної заборгованості, яке є предметом перегляду в Центральному апеляційному господарському суді, прямо впливає на правомірність та обґрунтованість заявлених у справі №905/85/25 фінансових санкцій.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, рішення суду, яке не набрало законної сили, не може бути доказом обставин виникнення заборгованості, а отже і похідних до цієї суми нарахувань.
З огляду на це, рішення суду в справі №904/2930/23 набуває характеру преюдиційного щодо справи №905/85/25.
За таких обставин колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, який дійшов виваженого та юридично обґрунтованого висновку про наявність об'єктивної неможливості розгляду справи №905/85/25 до моменту набрання законної сили рішенням у справі №904/2930/23. Відповідно, ухвалене судом рішення про зупинення провадження у цій справі є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги щодо протилежного - безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо доводів апелянта про те, що матеріали справи №905/85/25 містять первинні документи, на підставі яких суд мав можливість самостійно дослідити та оцінити правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як уже було встановлено, у межах справи №904/2930/23 предметом судового розгляду є правомірність нарахування та обґрунтованість стягнення заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії, зокрема у зв'язку з невиконанням відповідачем договірного зобов'язання. Саме у межах цієї справи було зібрано, подано та досліджено відповідні первинні документи, які підтверджують виникнення боргу, включаючи акти, рахунки, листування тощо.
Незважаючи на це, позивач у справі №905/85/25 фактично повторно подає ідентичні матеріали справи №904/2930/23, з метою обґрунтування нових, але похідних вимог, що прямо залежать від встановлення наявності основного зобов'язання. Таким чином, позивач намагається ініціювати повторне дослідження обставин, які вже є предметом розгляду в іншій, ще не завершеній справі.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно з імперативними приписами п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК, суд не має права розглядати справу, яка за своїм предметом, підставами та суб'єктним складом тотожна тій, що вже перебуває на розгляді. У разі виявлення такої ситуації позов підлягає залишенню без розгляду.
Відтак, подання нового позову з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, яка ще не підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, створює ризик подвійного судового розгляду тих самих правовідносин та доказів. Це, у свою чергу, виключає можливість самостійного та повноцінного вирішення справи №905/85/25 без остаточного вирішення справи №904/2930/23.
Отже, доводи апелянта щодо неправомірності зупинення провадження у справі №905/85/25 є необґрунтованими, оскільки вони не враховують процесуальну недопустимість повторного дослідження тотожних обставин у різних судових провадженнях та ігнорують правову природу взаємозв'язку між позовними вимогами у справах №904/2930/23 та №905/85/25.
Щодо доводів скаржника про недопущення порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Розумний строк судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 ЄКПЛ. При тлумаченні поняття "розумні строки" ЄСПЛ визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
За частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належить до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною третьою цієї ж статті. Вказаний правовий інструмент процесуального законодавства (зупинення) зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
У цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки було встановлено об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи - зупинення провадження у цьому випадку забезпечить дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та пропорційності (в розумінні статей 2, 7, 13, 15 Господарського процесуального кодексу України), а також повного та всебічного встановлення всіх обставин справи.
Законодавчу вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано саме на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), а не навпаки.
Відтак, на переконання колегії суддів, зупинення провадження не призведе до порушення розумного строку розгляду даної справи.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 30.04.2025 про зупинення провадження у справі, оскільки доводи апелянта спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, не доводять порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а ухвала Господарського суду Донецької області від 30.04.2025 у справі №905/85/25 має бути залишене без змін.
Враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.04.2025 у справі №905/85/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 07.07.2025.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян