25 червня 2025 року м. Харків Справа № 917/2038/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В..
за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Волошина Н.А. - на підставі ордеру серії ВА №1107480 від 14.03.2025;
від відповідача - Дзюбло О.І. - на підставі довіреності від 25.08.2023;
від третьої особи - Левченко О.О. - на підставі цівільно - правової угоди №2 від 01.04.2025,
розглянувши у відкритому судового засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства “Карсад І», с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, (вх.№935 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 25.03.2025 у справі №917/2038/24 (суддя Пушко І.І., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту - 03.04.2025)
за позовом: Приватного підприємства “Карсад І», Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці,
до відповідача: Полтавської міської ради, м. Полтава,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради, м. Полтава,
про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне підприємство “Карсад І» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024 “Про питання господарського відання», яким вирішено закріпити в установленому законодавством порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством “Полтава - сервіс» Полтавської міської ради (третя особа) об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Великотирнівська, 19а.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що об'єкти, які розташовані на вищезгаданих ділянках комунальної власності та рішенням відповідача закріплені за КП "Полтава-сервіс", а саме комплекс споруд, не належать Полтавській міській раді, а належать позивачу, оскільки створенні/придбанні ним за власні кошти, що унеможливлює віднесення їх до комунальної власності та порушують майнові права та інтереси ПП "Карсад", а тому наявні правові підстави для його скасування.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.05.2025 у справі №917/2038/24 в позові відмовлено повністю.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваним рішенням шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024 “Про питання господарського відання» порушено його право власності на майно (комплекс споруд), яке не належить Полтавській міській раді, а належить позивачу, оскільки створене/придбане ним за власні кошти, що унеможливлює віднесення його до комунальної власності та порушують його майнові права та інтереси.
Отже, з урахуванням предмета (визнання протиправним та скасування акту органу місцевого самоврядування) та підстав заявлених позовних вимог (порушення права власності на майно), визначених позивачем, що на позивача покладено процесуальний обов'язок довести належними доказами як факт виникнення у нього права власності на певне майно, так і той факт, що відповідне право є порушеним саме внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення.
Господарським судом першої інстанції, за результатами дослідження доданих позивачем до позовної заяви документів, було встановлено, що відповідний позов подано на захист права власності на майно, яке відноситься до рухомих речей, що визначаються родовими ознаками та є замінними. Проте, доказів наявності у відповідного майна індивідуальних ознак позивачем надано не було.
Крім того, позивачем не було доведено належними доказами, як факту виникнення права власності на певне майно (будматеріали), так і факту наявності у його володінні (тобто, фізичне утримання) станом на момент прийняття оспорюваного рішення рухомого майна (будматеріалів), що зазначене в позовній заяві як таке, що було створене позивачем або придбане ним за власні кошти.
Так само, позивачем не було доведено факту перебування такого майна на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Великотирнівська, 19а станом на момент прийняття оспорюваного рішення шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024 “Про питання господарського відання».
Також, судом було встановлено, що в пункті 1 оспорюваного рішення не було визначено, про які саме об'єкти йдеться, тому воно носить неконкретизований характер, що в свою чергу, виключає можливість висновку про те, що саме по собі прийняття такого рішення може позбавити позивача права на певне майно чи обмежити його у здійсненні такого права.
За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про не доведення позивачем факту порушення оспорюваним рішенням права власності на певне майно, та як наслідок відмовив в задоволенні позовних вимог.
Приватне підприємство “Карсад І» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2025 у справі №917/2038/24 та прийняти нове рішення, яким в позов задовольнити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2038/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
08.05.2025 матеріали справи №917/2038/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Карсад І» на рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2025 у справі №917/2038/24; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 25.06.2025 о 10:00 годині.
21.05.2025 третьою особою подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6439), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства “Карсад І», рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2025 у справі №917/2038/24 залишити без змін.
29.05.2025 відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6817), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства “Карсад І», рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2025 у справі №917/2038/24 залишити без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.06.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2025 у справі №917/2038/24 та прийняти нове рішення, яким в позов задовольнити повністю.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти вимог апеляційної скарги Приватного підприємства “Карсад І», просили відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2025 у справі №917/2038/24 залишити без змін.
Враховуючи, що представники сторін з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішення 49 сесії Полтавської міської ради 8 скликання “Про передачу в постійне користування земельних ділянок Комунальному підприємству “Полтава - Сервіс» Полтавської міської ради» від 26.01.2024 (т.2 а.с.179-180), припинено Комунальному підприємству “Полтава - Сервіс» право оренди земельними ділянками та припинено дію договорів оренди землі, укладених між Полтавською міською радою та Комунальним підприємством “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради шляхом їх розірвання (пункт 1 Рішення).
Пунктом 2 вказаного Рішення визначено, що земельні ділянки, зазначені в цьому рішенні є сформованими та належать на праві комунальної власності Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради.
Пунктом 3 ухвалено передати Комунальному підприємству “Полтава - Сервіс» Полтавської міської ради в постійне користування земельні ділянки для влаштування автостоянки (розміщення/організації тимчасової комунальної автостоянки), відповідно до додатку 2 цього рішення, а саме: земельна ділянка за адресою м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, кадастровий номер 5310137000:18:005:0151; земельна ділянка за адресою м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, кадастровий номер 5310137000:18:002:0001; земельна ділянка за адресою м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, кадастровий номер 5310137000:18:001:0107; земельна ділянка за адресою м.Полтава, - вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, кадастровий номер 5310137000:18:001:0470; земельна ділянка за адресою м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а, кадастровий номер 5310137000:18:010:0009
Зазначені вище земельні ділянки перебувають у власності територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру (т. 1 а.с.104-108).
До моменту передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 5310137000:18:005:0151, 5310137000:18:002:0001, 5310137000:18:001:0107, 5310137000:18:001:0470, 5310137000:18:010:0009 в постійне користування Комунальному підприємству “Полтава - Сервіс» Полтавської міської ради, останні використовувались ним, як орендарем на підставі договорів оренди землі від 19.03.2021, укладених з Полтавською міською радою (орендодавцем) з метою організації/розміщення/влаштування тимчасових комунальних автостоянок від (т.1 а.с.137-161).
До Державного реєстру речових прав внесені відомості, які свідчать про реєстрацію за КП “Полтава - Сервіс» права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5310137000:18:002:0001, 5310137000:18:001:0107 - на підставі договорів оренди, укладених з Полтавською міською радою в 2011 році, права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5310137000:18:001:0470, 5310137000:18:010:0009, 5310137000:18:005:0151 - на підставі договорів оренди, укладених з Полтавською міською радою в 2014 році, строк дії вказаних договорів продовжувався додатковими угодами (т.1 а.с.94-102).
Відомості про інших землекористувачів земельними ділянками з кадастровими номерами 5310137000:18:005:0151, 5310137000:18:002:0001, 5310137000:18:001:0107, 5310137000:18:001:0470, 5310137000:18:010:0009, окрім КП “Полтава - Сервіс», в Державному реєстрі речових прав відсутні.
В період дії зазначених вище договорів оренди земельних ділянок, протягом 2013-2019 років, між ПП “Карсад І» та КП “Полтава - Сервіс» було укладено договори про співробітництво від 01.08.2014 №465, від 26.12.2013 №446, від 25.12.2013 №447, від 07.10.2014 №5, від 07.10.2014 №4, від 07.10.2014 №6, від 09.08.2016 №1, №2, №3,№4, №5, від 18.09.2019 №1, №2, №3, №4, №6 (т.1 а.с. 243-248, а.с.3-20), відповідно до умов яких КП “Полтава - Сервіс» з метою ефективної роботи по створенню та облаштуванню додаткових місць для зберігання автотранспорту на комунальних автостоянках, розташованих на земельних ділянках розташованих за адресою; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а (пункти 1.1. вказаних договорів).
Відповідно до змісту пунктів 2.2, 2.4, 3.1 вказаних вище договорів, ПП “Карсад І» передавалось право щодо укладання з власниками автотранспорту договорів на зберігання автотранспорту, надання інших послуг на автостоянці та справляння плати з власників автотранспорту, яке зберігають його на комунальних автостоянках, розташованих на земельних ділянках, право здійснювати заходи щодо експлуатації та обслуговування комунальної автостоянки, тощо. Також передбачалося здійснення позивачем плати третій особі за користування переданими правами в розмірі, визначеному п.3.1 вказаних договорів.
Крім того, 21.04.2021 між ПП “Карсад І» та КП “Полтава - Сервіс» було укладено договори про співробітництво №21, №22, №23, №24, №26 (т. 1, а.с.132-136, 162-181), які мали умови щодо предмета договору, аналогічні за змістом раніше укладеним договорам про співробітництво.
Строк дії договорів про співробітництво № № 21, 22, 23, 24, 26 від 21.04.2021 шляхом укладення додаткових угод було продовжений сторонами по 31.12.2023, також додатковими угодами сторони змінювали розмір плати, яку позивач мав сплачувати третій особі за користування переданими правами в розмірі, визначеному п.3.1 вказаних договорів.
23.11.2023 ПП “Карсад І» звернулось до КП “Полтава - Сервіс» з заявами, в яких просив КП “Полтава - Сервіс» ініціювати перед Полтавською міською радою питання щодо укладення з ним договорів суборенди земельних ділянок, з одночасним посиланням на необґрунтованість збільшення розміру плати, яка підлягала сплаті відповідно до умов укладених між ними договорів про співробітництво (т.1 а.с.182-189),.
08.12.2023 КП “Полтава - Сервіс» було надіслано ПП “Карсад І» повідомлення про розірвання договорів про співробітництво №№ 21, 22, 23, 24, 26 від 21.04.2021 в односторонньому порядку на підставі п.6.2 вказаних договорів, у зв'язку із невиконанням позивачем своїх зобов'язань по оплаті, передбачених зазначеними договорами (т.1 а.с.193).
Крім того, 18.12.2023 КП “Полтава - Сервіс» було направлені ПП “Карсад І» заяви, в яких просив усунути до 22.12.2023 перешкоди у користуванні земельними ділянками, які знаходяться у місті Полтава за адресами: вул. Великотирнівська, 19, вул. Нікітченка, 2в, вул. Нікітченка, 7а, вул. Київське шосе, 60а, вул. Героїв Сталінграду, 2, які знаходяться в користуванні КП “Полтава-сервіс» на умовах оренди, шляхом звільнення земельних ділянок від забудованих елементів благоустрою території (т.1 а.с. 209-211).
Проте, відповіді на вказані заяви матеріали справи не містять.
Рішенням 60 сесії Полтавської міської ради 8 скликання “Про питання господарського відання» (надалі - оспорюване рішення т.2 а.с.166) вирішено закріпити в установленому законодавством порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством “Полтава - сервіс» Полтавської міської ради об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, що перебувають в постійному користуванні підприємства за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Великотирновська, 19а (пункт 1 Рішення).
Пунктом 2 вказаного Рішення ухвалено Комунальному підприємству “Полтава - сервіс» Полтавської міської ради вчинити дії щодо проведення технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об'єктів, зазначених в п.1 цього рішення».
Оспорюване рішення було прийнято за результатами розгляду листа КП “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради від 30.10.2024 р. № 1244, в якому останнє, з посиланням на те, що на земельних ділянках за адресами: м. Полтава вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великортирновська, 19а, що знаходяться у постійному користуванні КП “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради, розташовані автостоянки, просила закріпити об'єкти за даним підприємством на праві господарського відання (т.2 а.с.167).
Ані в тексті оспорюваного рішення, ані в листі від 30.10.2024 № 1244 КП “Полтава-Сервіс» не було конкретизовано, про які саме об'єкти йдеться, а також не визначено, чи є такі об'єкти рухомим або нерухомим майном.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 21.10.2024 №400101536 (т.1 а.с. 94-102), з 08.02.2024 за КП “Полтава-Сервіс» зареєстровано право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5310137000:18:005:0151, 5310137000:18:002:0001, 5310137000:18:001:0107, 5310137000:18:001:0470, 5310137000:18:010:0009 на підставі рішення Полтавської міської ради від 26.01.2024.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, Приватне підприємство “Карсад І» зазначало про те, що об'єкти, які розташовані на вищезгаданих ділянках комунальної власності та рішенням Полтавської міської ради закріплені за КП "Полтава-сервіс", а саме комплекс споруд, не належать Полтавській міській раді, а належать позивачу, оскільки створенні/придбанні ним за власні кошти, що унеможливлює віднесення їх до комунальної власності та порушують його майнові права та інтереси, а тому наявні правові підстави для його скасування.
На підтвердження виникнення права власності на об'єкти рухомого майна (будівельні матеріали), які знаходяться на земельних ділянках за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0470; м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, кадастровий номер - 5310137000:18:002:0001; м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0107 позивачем було додано до позовної заяви документи, які стосуються діяльності інших юридичних осіб - Орендного підприємства “Карсад» та Приватного підприємства “Карсад», а саме:
-рахунок № 3240 від 23.07.1993, виданий платнику ОП “Карсад» на оплату інвентаризаційних робіт на дільниці, адреса якої не зазначена (т.1 а.с.222);
-рахунок-фактура №18 від 12.05.1995, виданий ПП “Владимир-56» платнику ОП “Карсад» на оплату за виконані будівельно-монтажні роботи на об'єкті “Бокс-сторожка» в квітні 1995, адреса об'єкта не зазначена;
-акт приймання виконаних робіт за квітень 1995, підписаний ОП “Карсад» як замовником так і ПП “Владимир-56» як підрядником (т.1 а.с.200);
-договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 17.02.1997, укладений між виконкомом Полтавської міської ради та ОП “Карсад» стосовно земельної ділянки по вул. Героїв Сталінграду, 2 строком на 5 років (т.1 а.с.205);
-дозвіл на виконання будівельних робіт № 35-98 від 28.05.1998 Полтавської міської інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, наданий ОП “Карсад» на виконання будівельних робіт щодо влаштування автостоянки по вул. Героїв Сталінграду, 2, (вул. Нікітченко, 1), зі строком дії до 31.12.1998 (т.1 а.с.208);
-дозвіл на виконання будівельних робіт № 716 від 16.10.2007 Полтавської міської інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, наданий ПП “Карсад» на виконання будівельних робіт щодо влаштування автостоянки по вул. Нікітченка, 7а, зі строком дії до 31.12.2007 (т.1 а.с.207);
-договір № 19 від 22.05.2009 на виконання будівельно-монтажних робіт, укладений між ПП “Карсад» (Замовник) та КП “Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління» Полтавської міської ради (Підрядник), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати своїми силами та засобами роботи з улаштування стоянки для автотранспорту по вул. Нікітченка, 7а в м. Полтаві (т.1 а.с.204).
На підтвердження виникнення права власності на об'єкти рухомого майна (будівельні матеріали), які знаходяться на земельних ділянках за адресою: м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а, кадастровий номер - 5310137000:18:010:0009; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, кадастровий номер - 5310137000:18:005:0151 позивач посилався на Угоду про сплату компенсації та звільнення автостоянок від 09.01.2014, укладену між Полтавською обласною організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів (надалі - сторона 1) та ПП “Карсад І» (надалі - сторона 2), відповідно до п.1.2 якої сторони домовились про компенсацію будівельних матеріалів будинку для охорони, огорожі, ліній електропередач, електричних опор, електрообладнання, що залишаються на колишніх автостоянках № 2, 8, 10 (зокрема, з поштовими адресами вул. Київське шосе, 60-а, Великотирнівська, 19-а) за ціною нижче залишкової вартості (т.1 а.с.241-242).
Відповідно до пункту 2.1.1 вказаної вище Угоди позивач зобов'язався сплатити компенсацію за автостоянки № 2, 8, 10, які розташовані в м. Полтава по вул. Київське шосе, 60-а, Київське шосе, 70-а, вул. Великотирнівська, 19-а на земельних ділянках загальною площею 23566,71 кв.м., стороні - 1 в сумі 103109,00грн., а остання зобов'язалася не здійснювати демонтаж майна, яке розташоване на автостоянках № 2, 8, 10 після перерахування коштів на розрахунковий рахунок сторони - 1 в сумі 103109,00грн.
Виконання умов Угоди підтверджується фактом сплати ПП “Карсад І» грошових коштів в сумі 103109,00грн. платіжним дорученням № 25 від 09.01.2014 (т.1 а.с.220) та підписанням 13.01.2014 між сторонами Угоди Акту приймання-передачі майна до угоди від 09.01.2014 про сплату компенсації та звільнення автостоянок (т.1 а.с.199).
Також, позивачем було додано до позовної заяви копії технічних паспортів на автостоянки, розташовані на земельних ділянках розташованих за адресою; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а (т. 1 а.с.195-197, 226-240), відповідно до яких на вказаних ділянках знаходяться незавершене будівництво, будівлі охорони (рік побудови 1989-1990), бокс-сторожка (рік побудови 2015), вбиральні, переносні будівлі, ворота, огорожі, замощення, електроопори освітлення, бордюри, рік побудови яких 1989-1990 або невизначений. Зазначені технічні паспорти були виготовлені в 2015-2018 роках.
Крім того, позивачем було долучено до матеріалів справи витяги з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та копії технічних паспортів автостоянок, розташованих на земельних ділянках за адресою; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а, які були виготовлені на замовлення Комунального підприємства “Полтава-Сервіс» (т. 3 а.с. 226-258).
Зі змісту вказаних витягів та технічних паспортів станом на 19.12.2024 вбачається наступне:
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0470, серед інших об'єктів автостоянки (бордюр, електроопори освітлення, замощення, огорожа), знаходиться будівля (вбиральня), рік завершення будівництва - 1990;
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, кадастровий номер - 5310137000:18:002:0001, серед інших об'єктів автостоянки (ворота, огорожа), знаходиться будівля охорони, рік завершення будівництва - 1990;
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0107, серед інших об'єктів автостоянки (ворота, замощення, огорожа), знаходиться будівля охорони (незавершене будівництво), відсоток готовності об'єкта - 75, та будівля охорони переносна, рік завершення будівництва - 1989;
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а, кадастровий номер - 5310137000:18:010:0009, серед інших об'єктів автостоянки (ворота, замощення, огорожа), знаходиться будівля охорони, рік завершення будівництва - 1989, та вбиральня тимчасова, відсоток готовності об'єкта - 75;
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, кадастровий номер - 5310137000:18:005:0151, серед інших об'єктів автостоянки (ворота, замощення, огорожа), знаходяться будівлі охорони та вбиральня, рік завершення будівництва яких - 1989.
На думку позивача, приймаючи оспорюване рішення, відповідач діяв з порушенням норм статті 19 Конституції України та Закону України “Про місцеве самоврядування», оскільки фактично у незаконний спосіб передав у господарське відання Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» належне позивачу майно, чим порушив його майнові права та інтереси, що і стало підставою для звернення 20.11.2024 Приватного підприємства “Карсад І» до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом до Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024 “Про питання господарського відання», яким вирішено закріпити в установленому законодавством порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством “Полтава - сервіс» Полтавської міської ради об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Великотирнівська, 19а (т.1 а.с.1-248, т.2 а.с.1-28).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.05.2025 у даній справі в позові відмовлено повністю, з підстав викладених вище (т.4 а.с.20-43).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
Статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Одним із способові захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України).
Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (частина 1 статті 393 Цивільного кодексу України).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваним рішенням шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024 “Про питання господарського відання» порушено його право власності на майно (комплекс споруд), яке не належить Полтавській міській раді, а належить позивачу, оскільки створене/придбане ним за власні кошти, що унеможливлює віднесення його до комунальної власності та порушує його майнові права та інтереси.
Пунктом 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
З наведеного випливає, що обов'язком позивача є доведення (підтвердження) у встановленому законодавством порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів відповідачем.
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
З урахуванням предмета (визнання протиправним та скасування акту органу місцевого самоврядування) та підстав заявлених позовних вимог (порушення права власності на майно), визначених позивачем, судова колегія зазначає, що на позивача покладено процесуальний обов'язок довести належними доказами як факт виникнення у нього права власності на певне майно, так і той факт, що відповідне право є порушеним саме внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення.
Щодо доводів апелянта про наявність у нього права власності на певне майно (будматеріали), яке, за твердженням останнього знаходиться на земельних ділянках за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Великотирнівська, 19а, судова колегія зазначає наступне.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина 2 статті 328 Цивільного кодексу України).
З доданих позивачем до позовної заяви копій технічних паспортів виготовлених у 2015-2018 роках на автостоянки, розташовані на земельних ділянках розташованих за адресою; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а (т. 1 а.с.195-197, 226-240), вбачається, що на вказаних ділянках знаходиться незавершене будівництво, будівлі охорони (рік побудови 1989-1990), бокс-сторожка (рік побудови 2015), вбиральні, переносні будівлі, ворота, огорожі, замощення, електроопори освітлення, бордюри, рік побудови яких 1989-1990 або невизначений.
Крім того, з наданих позивачем до матеріалів справи витягів з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та копій технічних паспортів автостоянок, розташованих на земельних ділянках за адресою; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а (т.3 а.с. 226-258), які були виготовлені на замовлення Комунального підприємства “Полтава-Сервіс» у 2024 році вбачається наступне:
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0470, серед інших об'єктів автостоянки (бордюр, електроопори освітлення, замощення, огорожа), знаходиться будівля (вбиральня), рік завершення будівництва - 1990;
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, кадастровий номер - 5310137000:18:002:0001, серед інших об'єктів автостоянки (ворота, огорожа), знаходиться будівля охорони, рік завершення будівництва - 1990;
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0107, серед інших об'єктів автостоянки (ворота, замощення, огорожа), знаходиться будівля охорони (незавершене будівництво), відсоток готовності об'єкта - 75, та будівля охорони переносна, рік завершення будівництва - 1989;
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а, кадастровий номер - 5310137000:18:010:0009, серед інших об'єктів автостоянки (ворота, замощення, огорожа), знаходиться будівля охорони, рік завершення будівництва - 1989, та вбиральня тимчасова, відсоток готовності об'єкта 75;
- на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, кадастровий номер - 5310137000:18:005:0151, серед інших об'єктів автостоянки (ворота, замощення, огорожа), знаходяться будівлі охорони та вбиральня, рік завершення будівництва яких - 1989.
Дослідивши вказані документи, судова колегія приходить до висновку про те, що копії технічних паспортів, виготовлених у 2015-2018 роках та у 2024 році, не є документами, які свідчать про виникнення у позивача права власності на майно, оскільки в них відображені лише основні технічні характеристики певних об'єктів майна станом на момент виготовлення відповідного технічного паспорта.
Відповідно, вказані технічні паспорти не можуть самі по собі підтверджувати фізичну наявність певного майна (будматеріалів), яке не є нерухомим майном, на земельних ділянках за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Великотирнівська, 19а станом на момент прийняття оспорюваного рішення.
Вказані технічні паспорти не містять відомостей щодо власника майна, технічні характеристики якого в них відображені.
Технічні паспорти, виготовлені як у 2015-2018 роках, так і в грудні 2024 року на замовлення Комунального підприємства “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради, свідчать про те, що на земельних ділянках перебувають будівлі, які не введені в експлуатацію, будівництво яких було завершено в 1989-1990 роках, в той час як сам позивач в позовній заяві посилається на фактичне здійснення експлуатації автостоянок на цих земельних ділянках з 1993 року.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що доводи апелянта ґрунтуються на обставинах щодо фактичного здійснення експлуатації автостоянок до 2009 року не самим позивачем, а іншими юридичними особами (ОП “Карсад», ПП “Карсад»).
Саме по собі посилання на можливе виникнення будь-яких прав та обов'язків у інших юридичних осіб (ОП “Карсад», ПП “Карсад») не може свідчити про порушення у спірних правовідносинах прав позивача, який є самостійним суб'єктом правовідносин (юридичною особою).
Відповідно до підпункту 10 частини 1, 2, 29 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, як найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, які у відповідності до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань", є достовірними, державна реєстрація позивача - Приватного підприємства “Карсад І», код ЄДРПОУ 36422178, як юридичної особи була проведена 03.06.2009.
При цьому, будь-які відомості відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є позивач відсутні, а позивачем не надано суду доказів того, що він є правонаступником стосовно будь-яких прав та обов'язків ОП “Карсад» та ПП “Карсад».
Щодо наданих позивачем на підтвердження виникнення права власності на об'єкти рухомого майна (будівельні матеріали), які знаходяться на земельних ділянках за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0470; м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, кадастровий номер - 5310137000:18:002:0001; м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0107 документів, які стосуються діяльності інших юридичних осіб - Орендного підприємства (ОП) “Карсад» та Приватного підприємства (ПП) “Карсад», судова колегія зазначає наступне.
Так, рахунок № 3240 від 23.07.1993 виданий платнику ОП “Карсад» на оплату інвентаризаційних робіт на дільниці, адреса якої не зазначена та рахунок-фактура №18 від 12.05.1995, виданий ПП “Владимир-56» платнику ОП “Карсад» на оплату за виконані будівельно-монтажні роботи на об'єкті “Бокс-сторожка» в квітні 1995, адреса об'єкта не зазначена (т.1 а.с.222), за своїм змістом є документами, на підставі яких мала бути здійснена оплата ОП “Карсад» за роботи, виконані третіми особами, тому вони не можуть самі по собі підтверджувати факт набуття права власності на певне майно будь-якою особою.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у вказаних рахунках взагалі не зазначено, за виконання робіт на яких саме земельних ділянках мають бути сплачені кошти.
Водночас, докази здійснення оплати грошових сум, зазначених у вказаних рахунках, надані позивачем не були.
Дозволи на виконання будівельних робіт № 35-98 від 28.05.1998 та № 716 від 16.10.2007 Полтавської міської інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт щодо влаштування автостоянки по вул. Героїв Сталінграду, 2, (вул. Нікітченко, 1) та по вул. Нікітченка, 7а (т.1 а.с.207-208), також були видані не позивачу, а іншим юридичним особам (ОП “Карсад» та ПП “Карсад»).
Колегія суддів зазначає, що вказані вище дозволи № 35-98 від 28.05.1998, № 716 від 16.10.2007 є документами, які посвідчують лише виникнення у зазначеного в них забудовника (підрядника) права на виконання робіт з будівництва в певний строк, тому самі по собі не можуть свідчити про фактичне виготовлення певного майна та набуття права власності на нього.
Крім того, договір № 19 від 22.05.2009 на виконання будівельно-монтажних робіт з улаштування стоянки для автотранспорту по вул. Нікітченка, 7а в м. Полтаві був було укладено до здійснення державної реєстрації позивача як юридичної особи, замовником відповідно до вказаного договору було ПП “Карсад», а не позивач (т.1 а.с.204).
Зазначений вище договір укладений за межами строку дії дозволу на виконання будівельних робіт № 716 від 16.10.2007, який діяв до 31.12.2007, крім того, в договорі та дозволі зазначені різні підрядники.
Більш того, у вказаному договорі взагалі не визначено, які саме об'єкти майна мають бути виготовлені підрядником за наслідком виконання договору.
Судова колегія звертає увагу на те, що пунктом 3.1 договору передбачено, що передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актами КБ-2в та КБ-3.
Однак, докази підписання відповідних актів, як і будь-які інші докази фактичного виконання робіт за вказаним договором, надані суду не були.
Також, колегія суддів враховує, що пунктом 2.1 вказаного вище договору передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника.
Проте, договір не містить умов стосовно того, що саме замовник є власником будівельних матеріалів, які мають бути використані підрядником під час виконання договору.
Статтями 839, 840 Цивільного кодексу України передбачено можливість виконання робіт як з матеріалу замовника, так і з матеріалу підрядника.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (частина 3 статті 331 Цивільного кодексу України).
З аналізу вказаних правових норм випливає, що власником будівельних матеріалів може бути як замовник, так і підрядник.
Проте, наданий позивачем Акт приймання виконаних робіт за квітень 1995 (т.1 а.с.200), підписаний ОП “Карсад», як замовником та ПП “Владимир-56», як підрядником, взагалі не містить відомостей про те, що зазначені в ньому роботи проводилися на земельних ділянках розташованих за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, та стосувалися саме облаштування автостоянок, які знаходилися на цих земельних ділянках.
Крім того, дозвіл на виконання будівельних робіт № 35-98 на виконання будівельних робіт щодо влаштування автостоянки по вул. Героїв Сталінграду, 2, (вул. Нікітченко, 1), підрядником в якому було визначено ПП “Владимир-56», було виданий 28.05.1998 строком дії до 31.12.1998.
Тобто вказаний дозвіл не діяв в період виконання робіт ПП “Владимир-56» в квітні 1995 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про ненадання позивачем будь-які доказів, які б свідчили про те, що об'єкти (будівельні матеріали), які, за твердженням позивача, знаходяться на земельних ділянках розташованих за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, є речами, які виготовлені безпосередньо позивачем з матеріалів, які йому належали, або речами, які виготовлені іншими особами на замовлення позивача та за його рахунок.
Також позивачем не було надано доказів укладення правочинів щодо придбання такого майна (будівельних матеріалів) у власність та первинні документи, які б свідчили про набуття майна за такими правочинами (видаткові накладні, акти приймання-передачі майна).
Щодо наданих позивачем доказів на підтвердження виникнення права власності на об'єкти рухомого майна (будівельні матеріали), які знаходяться на земельних ділянках за адресою: м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а, кадастровий номер - 5310137000:18:010:0009; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, кадастровий номер - 5310137000:18:005:0151, судова колегія зазначає наступне.
Зі змісту позовних заяви вбачається, шо позивач посилався на Угоду про сплату компенсації та звільнення автостоянок від 09.01.2014, укладену між Полтавською обласною організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів (надалі - сторона 1) та ПП “Карсад І» (надалі - сторона 2), відповідно до пункту 1.2 якої сторони домовились про компенсацію будівельних матеріалів будинку для охорони, огорожі, ліній електропередач, електричних опор, електрообладнання, що залишаються на колишніх автостоянках № 2, 8, 10 (зокрема, з поштовими адресами вул. Київське шосе, 60-а, Великотирнівська, 19-а) за ціною нижче залишкової вартості (т.1 а.с.241-242).
Відповідно до пункту 2.1.1 вказаної вище Угоди позивач зобов'язався сплатити компенсацію за автостоянки № 2, 8, 10, які розташовані в м. Полтава по вул. Київське шосе, 60-а, Київське шосе, 70-а, вул. Великотирнівська, 19-а на земельних ділянках загальною площею 23566,71 кв.м., стороні - 1 в сумі 103109,00грн., а остання зобов'язалася не здійснювати демонтаж майна, яке розташоване на автостоянках № 2, 8, 10 після перерахування коштів на розрахунковий рахунок сторони - 1 в сумі 103109,00грн.
Зміст пункту 1.2 Угоди про сплату компенсації та звільнення автостоянок від 09.01.2014, стороною якої є позивач, та акту прийому - передачі майна від 13.01.2014, складеного відповідно до вказаної угоди, свідчить про набуття позивачем за ціною нижче залишкової вартості права власності на будівельні матеріали будинку для охорони, огорожі, ліній електропередач, електричних опор, електрообладнання, що знаходилися на земельних ділянках за адресою: м.Полтава, вул. Шосе Київське, 60а, кадастровий номер - 5310137000:18:010:0009; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, кадастровий номер - 5310137000:18:005:0151 станом на 13.01.2014.
Як свідчить зміст акту прийому - передачі майна від 13.01.2014, складений відповідно до зазначеної вище Угоди, вказане в ньому майно передавалось з зазначенням кількості в штуках (електроопори, шлагбауми, пластикові вікна, дверні блоки), метрах (електропроводи), ваги в кілограмах (система опалення, огорожа території (сітка).
Відповідно до частини 1 статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (частина 2 статті 184 Цивільного кодексу України).
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина 2 статті 179 Цивільного кодексу України).
В контексті спірних правовідносин судова колегія враховує правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, в якій Суд вказав, що враховуючи специфіку речей в обороті (рухомого майна), володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо володіння нерухомим майном може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку, то для володіння рухомими речами важливо встановити факт їх фізичного утримання.
Судова колегія зазначає, що позивачем не було надано будь-яких доказів, зокрема, первинних документів бухгалтерського обліку, які б свідчили про те, що саме ті об'єкти (будівельні матеріали), які були придбані ним за Угодою в 2013 році, фізично існували та перебували у його власності та, відповідно, обліковувалися в його бухгалтерському обліку як належне йому майно (основні засоби або оборотні активи) станом на момент подання позову.
В свою чергу, для встановлення факту порушення права власності позивача на певне майно, яке позивач пов'язує з прийняттям оспорюваного рішення, необхідно встановити також наявність у позивача права власності на таке майно саме на момент прийняття відповідного рішення.
Відповідні докази (первинні документи, відомості бухгалтерського обліку позивача) надані суду не були.
Колегія суддів зауважує, що наявна в матеріалах справи інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 21.10.2024 №400101536 (т.1 а.с. 94-102) свідчить про відсутність на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:18:005:0151, 5310137000:18:002:0001, 5310137000:18:001:0107, 5310137000:18:001:0470, 5310137000:18:010:0009 об'єктів нерухомого майна, які б належали позивачу на праві власності.
Знаходження майна на певній земельній ділянці може слугувати однією з ознак індивідуалізації лише стосовно об'єктів нерухомого майна, а не стосовно рухомих речей, які визначаються родовими ознаками, є замінними та можуть бути вільно переміщені у просторі.
Позивачем не було надано доказів наявності індивідуальних ознак у об'єктів майна, які, за його твердженням, знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:18:005:0151, 5310137000:18:002:0001, 5310137000:18:001:0107, 5310137000:18:001:0470, 5310137000:18:010:0009.
Таким чином, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, Приватним підприємством “Карсад І» подано позов на захист права власності на майно, яке відноситься до рухомих речей, що визначаються родовими ознаками та є замінними.
Доказів наявності у відповідного майна індивідуальних ознак позивачем надано не було.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачем не було доведено належними доказами як факту виникнення права власності на певне майно (будматеріали), так і факту наявності у його володінні (тобто, фізичне утримання) станом на момент прийняття оспорюваного рішення рухомого майна (будматеріалів), що зазначене в позовній заяві як таке, що було створене позивачем або придбане ним за власні кошти.
Так само, позивачем не було доведено факту перебування такого майна на земельних ділянках з кадастровими номерами 5310137000:18:005:0151, 5310137000:18:002:0001, 5310137000:18:001:0107, 5310137000:18:001:0470, 5310137000:18:010:0009 станом на момент прийняття оспорюваного рішення шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024 “Про питання господарського відання», яким вирішено закріпити у встановленому законодавством порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством “Полтава - сервіс» Полтавської міської ради об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Великотирнівська, 19а.
Щодо змісту оспорюваного рішення 60 сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024 “Про питання господарського відання» та доводів апелянта про порушення вказаним рішенням його права власності на певне майно, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 4 статті 373 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб (частина 5 вказаної статті).
Наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного земельного кадастру підтверджується, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5310137000:18:005:0151, 5310137000:18:002:0001, 5310137000:18:001:0107, 5310137000:18:001:0470, 5310137000:18:010:0009 перебувають у власності територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради (т. 1 а.с.104-108).
Пунктом 1 оспорюваного рішення 60 сесії Полтавської міської ради 8 скликання “Про питання господарського відання» (т.2 а.с.166) вирішено закріпити в установленому законодавством порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством “Полтава - сервіс» Полтавської міської ради об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, що перебувають в постійному користуванні підприємства за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Великотирновська, 19а.
Судова колегія зазначає, що в пункті 1 оспорюваного рішення не визначено, про які саме об'єкти йдеться, тому воно носить неконкретизований характер.
В оспорюваному рішенні не зазначені об'єкти рухомого майна (будматеріали), про які зазначає позивач в позовній заяві, та про наявність права власності на які стверджує позивач.
За наведених обставин, на думку судової колегії, оспорюване рішення не може розглядатися як акт, на підставі якого безпосередньо можуть виникнути чи припинитися будь-які права чи обов'язки на певне майно.
Неконкретизований характер оспорюваного рішення, в свою чергу, виключає можливість висновку про те, що саме по собі прийняття такого рішення може позбавити позивача права на певне майно чи обмежити його у здійсненні такого права.
Судова колегія звертає увагу на те, що позивач, не надавши доказів належності йому на праві власності майна, яке може бути індивідуалізоване, посилається на порушення своїх прав та інтересів оспорюваним рішенням, в якому також не визначені будь-які індивідуальні ознаки майна, яке має бути закріплене на праві господарського відання за Комунальним підприємством “Полтава - сервіс» Полтавської міської ради.
Отже, за наведених обставин, доводи апелянта про порушення оспорюваним рішенням його права власності на певне майно є необґрунтованими.
Судова колегія також звертає увагу на те, що при зверненні до суду з відповідним позовом позивач не посилався на виникнення у нього спеціального майнового права на об'єкти незавершеного будівництва в порядку частини 3 статті 4 Закону України “Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».
Як було зазначено вище, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію такого права за позивачем або будь-якою іншою особою.
Позивач також не посилався на те, що саме наявність оспорюваного рішення перешкоджає йому здійснити державну реєстрацію права власності на майно, яке, за твердженням позивача, перебуває на земельних ділянках щознаходяться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0470; м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, кадастровий номер - 5310137000:18:002:0001; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0107; вул. Шосе Київське, 60а, кадастровий номер - 5310137000:18:010:0009; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, кадастровий номер - 5310137000:18:005:0151, як на об'єкти незавершеного будівництва, у разі, якщо позивач є власником відповідних об'єктів.
В будь-якому випадку, за наявності спору про право власності на об'єкти незавершеного будівництва, такий спір може бути вирішений лише шляхом подання позову про визнання права власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, Приватне підприємство "Карсад - І" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської міської ради про визнання за ним права приватної власності на об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаева, 7а; вул. Джохара Дудаева, 2в; вул. Великотирнівська, 19а.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.01.2025 відкрито провадження у справі № 917/2313/24 за позовом Приватного підприємства “Карсад-І» до Полтавської міської ради про визнання права власності на майно.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.03.2025 у справі №917/2313/24 застосовано заходи по забезпеченню позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов'язані з реєстрацією права господарського відання Комунального підприємства “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради на об'єкти, розташовані на земельних ділянках за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Великотирновська, 19а.
Таким чином, визнання недійсним оспорюваного рішення, з огляду на його неконкретизований характер, в будь-якому випадку не призведе до вирішення спору про право між позивачем та відповідачем щодо об'єктів незавершеного будівництва, які знаходяться на вказаних вище земельних ділянках, та який фактично вирішується в межах справи №917/2313/24.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем не доведено, що внаслідок прийняття оспорюваного рішення він позбавлений можливості реалізувати своє право власності на будь-яке майно (будматеріали або незавершене будівництво) повністю або частково.
Щодо доводів апелянта про наявність у нього правомірного очікування щодо оренди земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України (Героїв Сталінграду), 2, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0470; м.Полтава, вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 2в, кадастровий номер - 5310137000:18:002:0001; вул. Джохара Дудаєва (Нікітченка), 7а, кадастровий номер - 5310137000:18:001:0107; вул. Шосе Київське, 60а, кадастровий номер - 5310137000:18:010:0009; м.Полтава, вул. Великотирнівська, 19а, кадастровий номер - 5310137000:18:005:0151, судова колегія зазначає наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач, окрім посилання на порушення свого права власності на певне майно, зазначав про наявність у нього правомірного очікування щодо оренди земельних ділянок, а також про унеможливлення подальшого користування відповідними земельними ділянками внаслідок здійснення третьою особою - КП “Полтава-Сервіс» односторонньої відмови від раніше укладених між ними договорів про співробітництво.
Охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (пункт 1 рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004).
Таким чином, позивач фактично обґрунтовує право на позов необхідністю захисту свого інтересу, який полягає в отриманні права користування земельними ділянками.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на протязі 2013-2021 років здійснював господарську діяльність з надання послуг на автостоянках, що розташовані на вказаних вище земельних ділянках, на підставі договорів про співробітництво від 01.08.2014 №465, від 26.12.2013 №446, від 25.12.2013 №447, від 07.10.2014 №5, від 07.10.2014 №4, від 07.10.2014 №6, від 09.08.2016 №1, №2, №3,№4, №5, від 18.09.2019 №1, №2, №3, №4, №6 (т.1 а.с. 243-248, а.с.3-20), від 21.04.2021 №21, №22, №23, №24, №26 (т. 1, а.с.132-136, 162-181) укладених з Комунальним підприємством “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради.
З урахуванням викладеного, встановлені судом обставини свідчать, що інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає не у реалізації права володіння, користування та розпорядження своїм рухомим майном (будматеріалами), а у реалізації можливості розмістити це майно на земельних ділянках, які належать на праві власності відповідачу - Полтавській міській раді та перебувають у постійному користуванні третьої особи - КП “Полтава-Сервіс», з метою використання такого майна саме для надання послуг автостоянок на цих ділянках.
Крім того, обставини справи також свідчать про те, що можливе порушення інтересів позивача пов'язано саме зі зміною розміру плати, яка здійснювалася ним на користь третьої особи відповідно до умов укладених між ними договорів про співробітництво, та подальшим припиненням зазначених договорів внаслідок здійснення третьою особою односторонньої відмови від них, а не з прийняттям оспорюваного рішення.
Як було зазначено вище, зміст оспорюваного рішення 60 сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024 “Про питання господарського відання» не стосується виникнення чи припинення права користування земельними ділянками.
На момент прийняття оспорюваного рішення та подання відповідного позову, право постійного користування зазначеними земельними ділянками мала третя особа - КП “Полтава-Сервіс».
Відповідне право постійного користування виникло у КП “Полтава-Сервіс» на підставі іншого рішення відповідача, а саме рішення 49 сесії Полтавської міської ради 8 скликання “Про передачу в постійне користування земельних ділянок Комунальному підприємству “Полтава - Сервіс» Полтавської міської ради» від 26.01.2024 (т.2 а.с.179-180).
Вказане рішення є чинним, в судовому порядку оскаржено не було.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що можливе порушення відповідного інтересу позивача щодо користування земельними ділянками не знаходиться в причинному зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення, оскільки відповідні обставини мали місце ще до його прийняття.
В свою чергу, визнання недійсним оспорюваного рішення не може в будь-якому випадку призвести до захисту відповідного інтересу позивача у використанні земельних ділянок для здійснення власної господарської діяльності, оскільки не буде мати своїм наслідком виникнення у позивача права користування земельними ділянками, або поновлення договорів про співробітництво з третьою особою на умовах, які позивач вважає прийнятними для себе.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок викладений у пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17).
З огляду на те, що позивачем не було доведено належними доказами порушення своїх прав та інтересів відповідачем шляхом прийняття оспорюваного рішення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Полтавської області від 25.03.2025 у справі №917/2038/24 без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Карсад І» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 25.03.2025 у справі №917/2038/24 залишити без змін.
Повна постанова складена 07.07.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий