Житомирський апеляційний суд
Справа №273/608/24 Головуючий у 1-й інст. Самойленко Л. М.
Номер провадження №33/4805/291/25
Категорія ч.3 ст.172-7 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
03 липня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника ОСОБА_2 , прокурора Степури Марини Валеріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Баранівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2024 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-7 КУпАП,
Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
З постанови судді місцевого суду вбачається, що ОСОБА_1 , будучи у період з 05.07.2021 по теперішній час т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства "Довбиський селищний Центр первинної медико-санітарної допомоги" Довбиської селищної ради (надалі - КНП «Довбиський ЦПМСД» Довбиської селищної ради), та відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, порушила вимоги ст.28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Так, т.в.о. директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, користуючись своїми повноваженнями, задля задоволення приватного інтересу, зумовленого прагненням відмовити у наданні стосовно себе запитуваної інформації та копій документів, з метою уникнення перевірки дотримання нею вимог Закону України "Про запобігання корупції", вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст.172-7 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Вказала, що оскаржувана постанова не відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення від 05.03.2024, а обставини, зазначені у цій постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. Інкриміновані їй дії носять формальний характер та не є суспільно шкідливими. Свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнає. На її думку, оскаржувана постанова в частині не повідомлення нею про можливий конфлікт інтересів містить суперечливе обґрунтування, оскільки матеріалами справи підтверджується, що таке повідомлення нею до Довбиської селищної ради направлялось 23.01.2024 і судом цей факт не спростований. Окрім того, нею в суді неодноразово зазначалось, що під час телефонної розмови з юрисконсультом селищної ради ОСОБА_3 , яка відповідала за організацію роботи по запобіганню корупції, у тому числі, у КНП "Довбиський ЦПМСД", остання повідомила її, що інформація та документи, запитувані УСР в Житомирській області ДСР НП України (надалі - УСР), наявні в селищній раді, а з метою уникнення можливого конфлікту інтересів та дотримання вимог антикорупційного законодавства їй необхідно лист УСР скерувати до Довбиської селищної ради для розгляду по суті, що нею і було зроблено. Також наголосила, що одночасно адресований нею, як керівником комунального підприємства, лист від 23.01.2024 №29 до УСР щодо надання копій документів чи пояснень, які стосуються її особистого життя, без законних на те підстав, повністю відповідав положенням ст.ст.28, 32 та 35 Конституції України. На її думку, твердження про наявність у неї при розгляді запиту УСР конфлікту інтересів поза розумним сумнівом не доводять вчинення нею дій, зазначених у протоколі, в умовах реального конфлікту інтересів. Також, зазначила, що на момент наданні відповіді УСР - 23.01.2024 та складення протоколу за ч.3 ст.172-7 КУпАП - 05.03.2024, її не було піддано жодному адміністративному стягненню, оскільки за результатами розгляду її апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції від 22.11.2023, Житомирським апеляційним судом постанова була винесена лише 08.08.2024. Таким чином, не заслуговують на увагу посилання суду про набрання постанови від 22.11.2023 законної сили саме 18.12.2023, з відміткою у самій постанові, та відповіддю Романівського районного суду Житомирської області від 20.02.2024 до УРС. Звернула увагу на порушення строків притягнення її до адміністративної відповідальності. Вказала, що останні перевірочні заходи стосовно неї закінчились 07.02.2024 після отримання УСР відповіді Довбиської селищної ради вих.№02-16/93 на запит УСР від 30.01.2024. Отже, перевірку було фактично завершено та зібрано усі необхідні докази, а тому посилання суду на необхідність часу для «установлення наявності підстав адміністративної відповідальності….», «усіх ознак складу правопорушення» не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є припущеннями. Також, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, оскільки не містить відомостей щодо сповіщення її про час розгляду справи судом. Також, звернула увагу на наявність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, за фактами зловживання службовим становищем і службового підроблення уповноваженими особами під час складання відносно неї протоколу, пов'язаного з корупцією, які, на її думку, взагалі виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, у її діях. Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 09.09.2024 у справі 295/13264/24 визнано достатньо наявних підстав для проведення досудового розслідування за її заявою про вчинення вищевказаних злочинів. Однак, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, відмовилась у досліджені даних фактів, які спростовують її вину. Вважає, що реального чи потенційного конфлікту інтересів у неї немає і не може бути, будь-яких повідомлень стосовно неї про наявність у неї, як директора, реального чи потенційного конфлікту інтересів до очолюваного нею підприємства та Довбиської селищної ради, не надходили. Шкоди інтересам ні Довбиському ЦПМСД, ні власнику підприємства - Довбиській селищній раді, не завдано. Отже, вказане свідчить про відсутність корисливого, а тим більше, прямого умислу у її діях на вчинення інкримінованого їй адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за викладених вище обставин.
Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке обґрунтовує тим, що недоліки постанови Житомирського апеляційного суду від 23.12.2024 виконано.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Пшевлоцький О.Й. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Прокурор Степура М.В. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції, надала висновок в порядку ч.1 ст.250 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст.245 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, які мають істотне значення для правильного, об'єктивного та справедливого розгляду справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили (ст.252 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зазначені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення, та прийняте по справі рішення.
Як зазначено у диспозиції ч.3 ст.172-7 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Згідно примітки до статті 172-7 КУпАП:
1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».
2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першоїстатті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
В статті 1 наведеного Закону міститься визначення термінів, наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів- це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Вимогами частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-7 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, на переконання апеляційного суду, є обґрунтованим та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі та перевірених суддею доказах.
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копій розпоряджень Довбиського селищного голови, ОСОБА_1 , починаючи з 08.01.2021 виконувала обов'язки директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради на період відсутності основного працівника та розпорядженням секретаря Довбиської селищної ради від 12.10.2023 №152к на ОСОБА_1 тимчасово з 12.10.2023 по 14.02.2024 перепокладено виконання обов'язків директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради (т.1, а.с.48-50,52).
Відповідно до п.п.1.3 посадової інструкції директора центру первинної медико-санітарної допомоги, затвердженої селищним головою О.Хом'яком, директора ЦПМСД призначають на посаду та звільняють з неї за розпорядженням селищного голови Довбиської селищної ради на основі конкурсного відбору згідно законодавства; у п.п.4.4 зазначено, що директор відповідає за порушення вимог антикорупційного законодавства (т.1, а.с.53-58).
Приписами статті 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію цей Закон, і, як правильно зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_1 , виконуючи обв'язки директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради, є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Судом встановлено, що 16.01.2024 за вх.№55/Ц-7 кол на адресу УСР в Житомирській області ДСР НПУ надійшло колективне звернення депутатів та членів виконкому Довбиської селищної ради Звягельського району Житомирської області про можливе порушення в.о. директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради ОСОБА_1 вимог Закону України "Про запобігання корупції" (т.1, а.с.14-16).
18.01.2024 на адресу КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради від УСР спрямовано запит №601/55/105/03-2024 про надання інформації щодо діяльності установи, зокрема, стосовно т.в.о. директора ОСОБА_1 . Даний лист отриманий адресатом 19.01.2024 (т.1, а.с.35-40).
23.01.2024 т.в.о. директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради ОСОБА_1 спрямувала на адресу Довбиської селищної ради та УСР Житомирської області ДСР НПУ лист №29 від 23.01.2024. З даного листа вбачається, що 19.01.2024 на адресу електронної пошти КНП "Довбиський ЦПМСД" надійшов лист УСР від 18.01.2024 про надання інформації, який 23.01.2024 було переадресовано Довбиській селищній раді для розгляду по суті з метою уникнення можливого конфлікту інтересів та дотримання вимог антикорупційного законодавства. ОСОБА_1 вважала, що таким чином виконала вимоги ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» і в належний спосіб повідомила про наявний конфлікт інтересів.
В адресованому листі до УСР ОСОБА_1 зазначала, що даний запит не відповідає вимогам законодавства, а саме, зі змісту такого не представляється можливим встановити та зрозуміти, які конкретно обставини свідчать про порушення антикорупційного законодавства. Також, у даній відповіді ОСОБА_1 . УСР роз'яснила, що за наявності законних підстав для надання запитуваної інформації з даного приводу копії документів будуть надані у встановленому законом порядку.
Згідно відповіді Довбиської селищної ради від 07.02.2024 №02-16/93 на запит УСР від 30.01.2024 за №770/55/105/03-2024 вбачається, що т.в.о директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради ОСОБА_1 з повідомленням про наявність потенційного/реального конфлікту інтересів у період часу з 01.01.2022 року по дату надання відповіді не зверталася ( т.1, а.с.44- 47).
Матеріали справи не містять доказів прийняття стосовно ОСОБА_1 рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Також, з матеріалів справи вбачається, що постановою Романівського районного суду Житомирської області від 22.11.2023 у справі №273/1722/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.172-7 КУпАП відповідно до ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Романівського районного суду Житомирської області від 22.11.2023 без змін.
Матеріалами справи беззаперечно підтверджено, що ОСОБА_1 , будучи особою, підданою протягом року адміністративному стягненню за аналогічні правопорушення, користуючись своїми повноваженнями, під час підписання та надання відповіді №29 від 23.01.2024 на запит УСР в Житомирській області ДСР НП України у останньої виник реальний конфлікт інтересів, тобто, суперечність між її приватним інтересом, зумовлений наміром відмовити у наданні стосовно себе, як т.в.о. директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради, запитуваної інформації та копій документів, з метою уникнення перевірки щодо дотримання нею вимог Закону України «Про запобігання корупції» та повноваженнями в.о. директора підприємства щодо обов'язку і можливості надати запитувану інформацію. Тобто, ОСОБА_1 , усвідомлюючи те, що підписання та надання відповіді на запит з відмовою у наданні інформації та копій документів стосується її особисто, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів. При цьому, ОСОБА_1 у порядку та строки, визначені законом, не повідомила Довбиську селищну раду або НАЗК, як визначений законом орган, про наявний у неї реальний конфлікт інтересів, чим порушила вимоги ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, встановивши, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді т.в.о. директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради та, підписавши відповідь на запит УСР в Житомирській області ДСР НП України №29 від 23.01.2024, якою відмовила у наданні інформації та копій документів, які стосуються її особисто, при цьому будучи особою, підданою протягом року адміністративному стягненню за такі ж порушення, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, та не повідомила про такий конфлікт Довбиську селищну раду або Національне агентство з питань запобігання корупції, не вжила заходів для його врегулювання, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-7 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, що поставлено їй у вину, безумовно доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №189 від 05.03.2024; розпорядженнями «Про покладення тимчасового виконання обов'язків директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради на ОСОБА_1 №4к від 04.01.2021, №7к від 18.01.2021, №65к від 18.05.2021; розпорядженням «Про перепокладення на ОСОБА_1 т.в.о. директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради від 12.10.2023 №152к; колективним зверненням депутатів та членів виконкому Довбиської селищної ради Звягельського району Житомирської області від 16.01.2024; листами Управління СР в Житомирській області ДСР НПУ від 18.01.2024 за №601/55/105/03-2024 та від 30.01.2024 за №770/55/105/03-2024; листом т.в.о. директора КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради №29 від 23.01.2024; відповіддю Довбиської селищної від 07.02.2024 за №02-16/93; постановою Романівського районного суду Житомирської області від 22.11.2023; постановою Житомирського апеляційного суду від 18.12.2023.
Матеріали справи також свідчать, що ОСОБА_1 повідомлена та ознайомлена з роз'ясненнями НАЗК щодо уникнення конфлікту інтересів керівнику при встановленні премій та надбавок для себе (т.1, а.с.59-60).
Слід зазначити про те, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-7 КУпАП виражається як у формі умислу та і у формі необережності.
Відповідно до встановлених фактичних обставин суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-7 КУпАП, а доводи останньої про відсутність події і складу в її діях інкримінуємих правопорушень є такими, що не спростовують висновків суду.
Надісланий 18.01.2024 за №601/55/105/03-2024 на адресу КНП "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради запит від Управління СР в Житомирській області ДСР НП України щодо надання інформації стосовно т.в.о. директора "Довбиський ЦПМСД" Довбиської селищної ради був достатньо мотивованим, містив зазначення підстав про збір інформації.
Пунктом 3 ч.1 ст.23 Закону України від 02.07.15 №580-VІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський для виконання завдань, покладених на поліцію, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Пунктом 6 «Положення про Національну поліцію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.15 №877, передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.
Статтею 5 Закону України «Про захист персональних даних» прямо визначено, що не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Також не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна. Отже, запитувана поліцією інформація у запиті від 18.01.2024 не містила обмеженого доступу, тому згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», ОСОБА_1 зобов'язана була надати відкриту інформацію.
Надісланий 23.01.2024 ОСОБА_1 селищній раді лист не є повідомленням про конфлікт інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», оскільки не містить визнання наявності приватного інтересу, що суперечить службовим повноваженням, не містить опису суті конфлікту і не спрямований на інформування відповідного органу для врегулювання конфлікту, а тому твердження апелянта про протилежне є помилковими.
Є безпідставними посилання ОСОБА_1 щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення з порушенням вимог ст.256 КУпАП, а саме, відсутність у протоколі відомостей про сповіщення її про час та розгляд справи судом і не роз'яснення їй прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП. Матеріалами справи підтверджено, що на неодноразові виклики до УСР в Житомирській області ДСР НП України від 30.01.2024, 06.02.2024 та 14.02.2024 ОСОБА_1 для надання пояснень не з'являлась, двічі на адресу Житомирської обласної прокуратури та УСР направляла заяви про зловживання останніми владними повноваженнями, зазначала, що надасть відповідні пояснення лише за умови конкретизації обставин порушення законодавства у сфері запобігання корупції та зазначенні норм чинного законодавства, які нею порушені (т.1, а.с.88-90, 91-93). Окрім того, як свідчить протокол від 05.03.2024, такий підписаний ОСОБА_1 у присутності двох понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без будь-яких зауважень.
Також не є такими, що виключають відповідальність особи за вчинення правопорушення, доводи апеляційної скарги про порушення строків складання протоколу, визначених ст.254 КУпАП. За змістом положень цієї статті, строк для складання адміністративного протоколу починає свій відлік після того, як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи винуватості у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій та отримання доказів. Крім того, зазначення у протоколі дати його складення, як дати виявлення правопорушення (05.03.2024), з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи та дату вчинення правопорушення (23.01.2024), не впливає на строки, визначені ч.4 ст.38 КУпАП та не виключає належність цього доказу.
Доводи апеляційної скарги про те, що на момент надання відповіді УСР 23.01.2024 та складення 05.03.2024 протоколу ОСОБА_1 не було піддано жодному адміністративному правопорушенню, у зв'язку з чим відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч.3 ст.172-7 КУпАП, були предметом дослідження в суді першої інстанції. Таким обставинам суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Слід також зазначити, склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є формальним. Відтак, доводи про відсутність будь-якої шкоди не впливають на кваліфікацію діяння.
Посилання ОСОБА_1 про наявність складу кримінальних правопорушень під час складення уповноваженими особами протоколу, зловживання останніми службовим становищем та внесення до протоколу завідома неправдивих даних є безпідставними, оскільки дані обставини не підтверджені будь-якими доказами, матеріали справи таких відомостей також не містять.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , її пояснення та пояснення захисника в суді апеляційної інстанції, наданий адміністративний позов щодо неправомірних дій працівників УСР, правильність висновків суду щодо наявності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-7 КУпАП, не спростовують.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Баранівського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Галацевич