Справа № 761/25366/25
Провадження № 1-кс/761/17006/2025
02 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000000813, яке 24.06.2025 виділено в окреме кримінальне провадження № 22025000000000755,
установив:
За допомогою поштового зв'язку 14.06.2025 старший слідчий 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вхід № 61549 від 17.06.2025), погодженим прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000000813.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, слідчий ОСОБА_5 зазначила про таке.
Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000813 від 13.09.2024, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , будучи громадянином України, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній, безпеці України вступив у попередню змову з ОСОБА_10 та погодився надавати представникам іноземної організації фсб РФ допомогу в проведенні підривної діяльності проти України шляхом збору та подальшої передачі їм інформації про переміщення, рух та розташування військового складу, техніки та озброєння Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.05.2023 ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного умислу, направленого на надання допомоги представнику іноземної держави у проведенні підривної діяльності проти України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, у зазначений вище спосіб надіслав ОСОБА_10 архів з назвою файлу «2.», у якому міститься інформація щодо проведення ОСОБА_7 вербувальних зустрічей з кандидатами в інтересах Російської Федерації.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу з ОСОБА_10 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.05.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, надіслав йому у вищезазначений спосіб фото у якому міститься таблиця з анкетними даними кандидатів на вербування, зокрема військовослужбовців ЗСУ та СБУ, а також списком посадових осіб, які є секретоносіями та працюють в АТ «Укрзалізниця».
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.05.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи на виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_10 , надіслав йому ж у зазначений вище спосіб фото документу з написом «Аэропорт Жулианы» та координатами, написом «Министерство Обороны Украины» з координатами.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.06.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виконуючи спільний злочинний умисел , у вищевказаний спосіб надіслав ОСОБА_10 скріншот картографічного веб-сервісу «Google Maps» з координатами, де розташовуються підрозділи Сил оборони України у м. Київ, а саме додаткове місце дислокації Міністерства оборони України в умовах воєнного стану. Окрім того, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 відомості щодо захисту м. Київ 4-ма одиницями ППО.
Продовжуючи виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_10 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.06.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у зазначений вище спосіб надіслав ОСОБА_10 скрін-шот екрану мобільного телефону, на якому містяться відомості щодо розташування цеху по виготовленні ударних БПЛА «UJ-22 Airborne» НВП «Укрджет» за координатами.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.08.2023 ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного умислу, направленого на сприяння представнику іноземної держави у проведенні підривної діяльності проти України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, у вищевказаний спосіб надіслав ОСОБА_10 два архіви з назвою «Desktop.zip» та «M.zip», у яких міститься файл формату «Блокнот» з відомостями щодо розташування боєприпасів та ремонту техніки.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.08.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, надіслав ОСОБА_10 архів з назвою «333.zip», у якому міститься файл формату «pdf» із скріншотом картографічного веб-сервісу «Google Maps» з відомостями щодо розташування воєнного аеродрому у м. Мирогород Полтавської області з координатами та розміщення на них військової техніки ЗС України.
Таким чином, слідчий зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: наданні іноземній державі, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, за попередньої змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
13.06.2025 у кримінальному провадженні № 22024000000000813 від 13.09.2024 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, у період часу з 07 год 25 хв по 09 год 45 хв проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у якій проживає ОСОБА_7 та під час якого виявлено та вилучено таке майно:
1) wifi-адаптер марки «ALFA», S/n 2481AXML20950;
2) ноутбук марки «ASER», S/n NHQN8AA003341079307600;
3) з'ємний накопичувач «Samsung», S/n E01J108800430;
4) ноутбук «Lenovo» з зарядним пристроєм imei 353980055685511;
5) планшет «Lenovo», S/n HA0JPZTL(80);
6) ЖМД «SOLID STATE DRIVE», s/n 858S100RT8LW;
7) GPS-трекер чорного кольору без маркування;
8) індикатор поля селективний марки «RAKSA»;
9) wi-Fi modem, Mac: 6C9308C12372 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 ;
10) wi-fi modem 4g «LTE USB Dongie WiFi», IMEI: НОМЕР_2 ;
11) флеш носій «MediaRange» обємом 64Gb;
12) флеш носій «Apacer» чорного кольору без маркувань;
13) флеш носій «Toshiba» обємом 32Gb;
14) флеш носій «Apacer» білого кольору;
15) мобільний телефон «Nokia» imei НОМЕР_3 з мобільною карткою оператора «Lifecell» № НОМЕР_4 та картою пам'яті «Sandisk» на 512мб;
16) мобільний телефон «TECNO» Imei 1 НОМЕР_5 Imei 2 НОМЕР_6 з сім-картою «Lifecell» № НОМЕР_7 та сім-картою «Vodafone» № НОМЕР_8 ;
17) мобільний телефон «Xiaomi Redmi» s/n НОМЕР_9 з сім-картою «Lifecell» № НОМЕР_10 ;
18) мобільний телефон «SHUGUO» з сім-картою «Lifecell» № НОМЕР_11 ;
19) мобільний телефон «Samsung» imei НОМЕР_12 , s/n НОМЕР_13 без елементу живлення з сім-картою «Vodafone» № НОМЕР_14 ;
20) мобільний телефон «iPhone X» s/n НОМЕР_15 з абонентським номером НОМЕР_16 (з паролем до нього НОМЕР_17 та до телеграма НОМЕР_17 )
21) мобільний телефон «Samsung» s/n НОМЕР_18 ;
22) мобільний телефон «VERTU» IMEI: НОМЕР_19 без елемента живлення;
23) мобільний телефон «LG» s/n НОМЕР_20 з сім-картою «MTC» та сім-картою «truemove» № НОМЕР_21 ;
24) пакування стартового пакету «Lifecell» на номери мобільних телефонів:
НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ;
25) пакування стартового пакету «Vodafone» на номери мобільних телефонів:
НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ;
26) сім-карту «Vodafone» № НОМЕР_30 ;
27) сім-карту Lifecell № НОМЕР_31 ;
28) сім-карту Lifecell l № НОМЕР_32 ;
29) сім-карту Lifecell № НОМЕР_33 ;
30) пристрій для зміни голосу чорного кольору;
31) грошові кошти в сумі 89 тисяч 900 доларів США та 10 тисяч Євро.
Слідчий у клопотанні зазначила, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, а тому нею винесено постанову про визнання цього майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
У зв'язку викладеним, з метою збереження вилученого майна, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 18.06.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 19.06.2025 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Слідчий ОСОБА_3 , який входить до групи слідчих, у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого та просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що 1) у органу досудового розслідування були відсутні підстави для проникнення до житла ОСОБА_7 без ухвали слідчого судді; 2) в матеріалах справи відсутня ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку квартири; 3) порушено строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна; 4) вилучені грошові кошти не належать ОСОБА_7 , а є особистими заощадженнями дружини останнього та його тестя, законність походження яких підтверджується документально.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Так, слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000813 від 13.09.2024.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до протоколу обшуку від 13.06.2025 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України (невідкладний випадок пов'язаний із врятуванням майна) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено майно на яке слідчий просить накласти арешт.
13.06.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України за попередньої змовою групою осіб на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: наданні іноземній державі, іноземній організації, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану.
Звернення слідчого 14.06.2025 за допомогою поштового зв'язку (трекінг АТ «Укрпошта»: 0100100279970) з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Таким чином, спростовуються доводи адвоката про те, що слідчим порушено строк, визначений ст. 171 КПК України.
Надалі ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.06.2025 у справі № 761/25347/25 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_11 та в якій проживає ОСОБА_7 .
Під час розляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку слідчий суддя встановив, що з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, дійсно були наявні підстави відповідно до першого речення ч. 3 ст. 233 КПК України для проникнення без ухвали слідчого судді до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 від 24.06.2025 з кримінального провадження № 22024000000000813 виділеноматеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 в окреме кримінальне провадження за № 22025000000000755.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 від 13.06.2025 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на вилучене майно, зазначене слідчим у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, у зв'язку з чим не буде досягнута дієвість цього кримінального провадження.
Необхідно також зауважити, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність складу злочину, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення та ступінь її вини.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами постановою слідчого від 13.06.2025, приходить до висновку про наявність достатніх підстав на цьому етапі досудового розслідування для накладення арешту на вищезазначене майно.
На думку слідчого судді, накладення арешту на майно в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку та тяжкість.
Посилання адвоката на те, що вилучені грошові кошти, не мають жодного відношення до обставин кримінального провадження, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування оцінює критично, оскільки зазначені обставини адвоката можуть бути підтверджені лише шляхом проведення перевірки під час досудового розслідування для спростування або підтвердження даних доводів.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до зазначеного кримінального правопорушення осіб.
Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на цьому етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у тому числі грошових коштів.
Крім того, слід зазначити, що відсутність вилученого майна у переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.06.2025 у справі № 761/25347/25, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та зверненням надалі з клопотанням про арешт такого майна з урахуванням дотримання слідчим вимог ст.ст. 170, 171 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000000813, яке 24.06.2025 виділено в окреме кримінальне провадження № 22025000000000755 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 13.06.2025 зам місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
1) wifi-адаптер марки «ALFA», S/n 2481AXML20950;
2) ноутбук марки «ASER», S/n NHQN8AA003341079307600;
3) з'ємний накопичувач «Samsung», S/n E01J108800430;
4) ноутбук «Lenovo» з зарядним пристроєм imei 353980055685511;
5) планшет «Lenovo», S/n HA0JPZTL(80);
6) ЖМД «SOLID STATE DRIVE», s/n 858S100RT8LW;
7) GPS-трекер чорного кольору без маркування;
8) індикатор поля селективний марки «RAKSA»;
9) wi-fi modem, Mac: 6C9308C12372 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 ;
10) wi-fi modem 4g «LTE USB Dongie WiFi», IMEI: НОМЕР_2 ;
11) флеш носій «MediaRange» обємом 64Gb;
12) флеш носій «Apacer» чорного кольору без маркувань;
13) флеш носій «Toshiba» обємом 32Gb;
14) флеш носій «Apacer» білого кольору;
15) мобільний телефон «Nokia» imei НОМЕР_3 з мобільною карткою оператора «Lifecell» № НОМЕР_4 та картою пам'яті «Sandisk» на 512мб;
16) мобільний телефон «TECNO» Imei 1 НОМЕР_5 Imei 2 НОМЕР_6 з сім-картою «Lifecell» № НОМЕР_7 та сім-картою «Vodafone» № НОМЕР_8 ;
17) мобільний телефон «Xiaomi Redmi» s/n НОМЕР_9 з сім-картою «Lifecell» № НОМЕР_10 ;
18) мобільний телефон «SHUGUO» з сім-картою «Lifecell» № НОМЕР_11 ;
19) мобільний телефон «Samsung» imei НОМЕР_12 , s/n НОМЕР_13 без елементу живлення з сім-картою «Vodafone» № НОМЕР_14 ;
20) мобільний телефон «iPhone X» s/n НОМЕР_15 з абонентським номером НОМЕР_16 (з паролем до нього НОМЕР_17 та до телеграма НОМЕР_17 )
21) мобільний телефон «Samsung» s/n НОМЕР_18 ;
22) мобільний телефон «VERTU» IMEI: НОМЕР_19 без елемента живлення;
23) мобільний телефон «LG» s/n НОМЕР_20 з сім-картою «MTC» та сім-картою «truemove» № НОМЕР_21 ;
24) пакування стартового пакету «Lifecell» на номери мобільних телефонів:
НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ;
25) пакування стартового пакету «Vodafone» на номери мобільних телефонів:
НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ;
26) сім-карту «Vodafone» № НОМЕР_30 ;
27) сім-карту Lifecell № НОМЕР_31 ;
28) сім-карту Lifecell l № НОМЕР_32 ;
29) сім-карту Lifecell № НОМЕР_33 ;
30) пристрій для зміни голосу чорного кольору;
31) грошові кошти в сумі 89 тисяч 900 доларів США та 10 тисяч Євро.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1