Номер провадження: 33/813/1417/25
Номер справи місцевого суду: 504/2317/24
Головуючий у першій інстанції Жовтан В.П.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
04.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Сафронюка Павла Віталійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП. Накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, 03.06.2025 року, захисник ОСОБА_1 адвокат Сафронюк Павло Віталійович подав до суду апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що вперше апеляційна скарга була подана 12.02.2025 року. 27.05.2025 року Одеським апеляційним судом було повернуто апеляційну скаргу, у зв'язку з відсутністю клопотання про поновлення строку, оскільки Одеський апеляційний суд вважав що апеляційна скарга була подана 24.04.2025 року, однак згідно накладної кур'єрської служби доставки апеляційна скарга була передана кур'єру 12.02.2025 року. З цих підстав апелянт просить поновити строк.
Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду й поверненню даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Тобто, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Із матеріалів справи вбачається, що постанова судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року у даній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП ухвалена місцевим судом 06 лютого 2025 року, а апеляційна скарга захисником апелянта подана до суду - 03.06.2025 року, тобто з порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст.294 КУпАП.
Як встановлено оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 та його адвокат Сафронюк П.В. у судове засідання, призначене у справі, до суду першої інстанції не з'явилися.
Між тим, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та адвокат Сафронюк П.В. були безумовно обізнані про хід провадження у даній справі в суді першої інстанції, що не заперечується захисником.
Згідно довідки про доставку електронного листа, оскаржувана постанова була доставлена адвокату Сафронюку П.В. на його офіційну електронну адресу 06.02.2025 року.
Ставлячи питання про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, захисник апелянта вказує на те, що згідно накладної кур'єрської служби доставки апеляційна скарга була передана кур'єру 12.02.2025 року, а Одеський апеляційний суд вважав що апеляційна скарга була подана 24.04.2025 року.
Так, з матеріалів справи вбачається, що вперше подана апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Сафронюка П.В. була зареєстрована канцелярією суду 24.04.2025 року.
До вказаної апеляційної скарги додано накладну неідентифікованої кур'єрської служби доставки № 2722, відповідно до якої 12.02.2025 року ОСОБА_2 здійснено відправлення до Комінтернівського районного суду Одеської області, апеляційної скарги.
З накладної ПН№2722, не ідентифікованої кур'єрської служби доставки убачається, що на описі вкладення відсутній відбиток календарного штемпеля, що суперечить положенням п. 58 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071), а також не містить відбитка календарного штемпеля та відомостей про факт і дату оплати відповідних послуг.
Серед іншого слід зазначити, що належними та допустимими доказами підтвердження дати отримання / відправлення поштового відправлення є поштовий конверт із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень, згідно якого було б можливо перевірити дату отримання та відправлення кореспонденції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" поштовий зв'язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв'язку (оператор) - це суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Пунктом 2 Правил визначено, що просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється / вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу II Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Таким чином, додана до апеляційної скарги накладна кур'єрської служби доставки №2722, не містить відбитку печатки служби доставки, що перешкоджає її ідентифікувати з метою перевірки на предмет наявності повноважень у служби доставки щодо надання послуг зі здійснення поштово-кур'єрської діяльності, а саме щодо її внесення до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, та видання відповідного дозволу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що надана накладна служби кур'єрської доставки без належного її заповнення (відсутність відбитку печатки служби кур'єрської доставки, відбитку календарного штемпелю та ідентифікатора поштових відправлень) не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги, відповідно не є належним доказом на підтвердження дати надіслання апеляційної скарги вперше саме 12.02.2025 року.
За таких підстав, апеляційний суд позбавлений можливості, без необхідних ідентифікуючих реквізитів накладної служби кур'єрської доставки, перевірити відповідну дату направлення апеляційної скарги вперше.
Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник апелянта не наводить.
Оскільки положенням КУпАП не передбачено залишення апеляційної скарги без руху, для здійснення апеляційним судом відповідного витребування у служби кур'єрської доставки, для перевірки дати направлення вперше апеляційної скарги, або іншим шляхом усунення вказаного недоліку, у зв'язку з чим необхідно апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала і роз'яснити про необхідність надання належним чином оформлену накладну кур'єрської служби доставки №2722, при повторному зверненні до апеляційного суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами, апеляційний суд констатує, що апелянт не вказав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б узгоджувались з матеріалами справи та не суперечили їм.
За таких обставин, апеляційний суд в даній справі не вбачає поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року, а тому приходить до висновку, що в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови захиснику ОСОБА_1 адвокату Сафронюку Павлу Віталійовичу слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП - повернути апелянту.
При цьому слід роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Сафронюка Павла Віталійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сафронюка Павла Віталійовича на постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе