Справа № 740/2552/25
Провадження № 2/740/1326/25
07 липня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 12.05.2025 звернувся до суду із позовом до Ніжинської міської ради, у якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .
Позов аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до акта №21-д від 28.07.1973 його батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 на підставі рішення виконкому Ніжинської міської ради №243 від 28.06.1973.
Згідно технічного паспорта житловий будинок був побудований його батьками в 1978 році, але через юридичну необізнаність право власності на нього не оформили.
Враховуючи норми ст. 22 КпШС УРСР 1969 року вказаний будинок повинен належати батькам у рівних частках - по 1/2 частці кожному.
1/2 частку житлового будинку, належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , позивач успадкував, зареєструвавши за собою право власності.
Позивач прийняв спадщину після матері, звернувшись до приватного нотаріуса ВаравиН.П., якою було заведено спадкову справу № 41/2024.
Проте постановою нотаріуса від 01.05.2025 йому відмовлено у видачі свiдоцтва про право на спадщину на 1/2 частку вказаного будинку після померлої ОСОБА_2 з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Ухвалою судді 15.05.2025 провадження у справі відкрито, призначено підготовче судове засідання.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримку позову.
Представник відповідача - Ніжинської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та визнання позову.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 11).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено 30.09.1972 (а.с.12).
Відповідно до акта № 21-д від 28.07.1973 на підставі рішення виконкому Ніжинської міської ради №243 від 28.06.1973 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 (а.с.16-17).
Згідно примітки у довідці КП «Ніжинське МБТІ», (а.с.7) вулиця Східна перейменована на вулицю Героїв Крут на підставі рішення Ніжинської міської ради від 12.01.2006.
Як вбачається з технічного паспорта житловий будинок за вказаною адресою був побудований у 1978 році (а.с.8-10).
Згідно ст. 22 КпШС, діючого на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядженням цим майном.
Статтею 28 КпШС визначено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як подружжя, мали рівне право на вказаний вище житловий будинок з господарськими спорудами, тобто по 1/2 частці кожен.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області зроблено відповідний актовий запис за № 794, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 5).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.05.2021 за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 (а.с. 20-21).
На підставі вказаного рішення суду, за позивачем зареєстровано право власності на 1/2 частку зазначеного житлового будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 19).
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Відповідно до копії матеріалів спадкової справи №41/2024, заведеної приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Варавою Н.П., ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
У матеріалах справи міститься постанова приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Варави Н.П. від 01.05.2025, якою позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового житлового будинку, оскільки відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на частку у житловому будинку (а.с.11).
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22.02.2012, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.
Отже, виходячи з наведеного, позивач позбавлений можливості відновити свої права у позасудовому порядку, а тому його права підлягають судовому захисту, шляхом визнання за ним права власності.
Суд доходить висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Керуючись ст.1265, 1269, 1270 ЦК України, ст.81, 200, 206, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Карпусь