Справа № 733/464/25
Провадження № 2/740/1063/25
02 липня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі - ТОВ «Свеа фінанс», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
У березні 2025 року позивач звернувся до Ічнянського районного суду Чернігівської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 1272433 про надання споживчого кредиту від 29.10.2023 у розмірі 25 194,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (далі - ТОВ «Слон кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1272433, який підписано позичальником у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вищевказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 3100,00 грн шляхом зарахування грошових коштів на його банківську карту, яку він вказав у ІТС при оформленні договору. 24 липня 2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу № 2407-24, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» відступає (передає) ТОВ «Свеа фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа фінанс» приймає належні ТОВ «Слон кредит» права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників. Відповідно до додатку № 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 2407-24 ТОВ «Свеа фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 1272433 від 29 жовтня 2023 року у розмірі 25 194,27 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22 094,27 грн - заборгованість за процентами, яку позивач просив стягнути на свою користь.
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2025 року справу передано за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
01.04.2025 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла вказана цивільна справа. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано головуючому судді Шевченко І. М.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28 травня 2025 року 09-30 год., яке відкладено на 02 липня 2025 року 15-00 год.
Представник позивача - Сторожишина О. О. подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, при цьому належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. До суду повернулися поштові конверти з рекомендованими повідомленнями без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов, жодних заяв/клопотань відповідач не подавав до суду.
З урахуванням положень ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 29.10.2023 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1272433, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - Х975 (а. с. 8-11).
Відповідно до п. 1.2 договору на умовах, установлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.3, 1.4 договору сума кредиту становить 3100,00 грн, строк кредиту - 361 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 19 днів (детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору).
Пунктом 1.5 договору визначено тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,99 % у день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; знижена процентна ставка - 1,692 % у день.
Відповідно до п. 1.7 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 47 286,67 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 38 222,75 %.
Згідно з п. 1.8 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 25 370,09 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 25 194,27 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з листом ТОВ «Пейтек Україна» від 02.08.2024 за вих. № 20240802-3224, відповідно до укладеного між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Слон кредит» договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022, 29.10.2023 о 22 год. 28 хв. перераховано кошти на суму 3100,00 грн на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон кредит» № НОМЕР_1 (а. с. 30).
24.07.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу № 2407-24, за яким ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Свеа фінанс» право грошової вимоги за угодою до відповідача (а. с. 31-36).
Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 25.07.2024 № 9703 ТОВ "Свеа фінанс" перерахувало ТОВ "Слон кредит" 1 581 519,88 грн як плату згідно з договором факторингу № 2407-24 від 24.07.2024 (а. с. 41).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 24.07.2024 № 2407-24 до ТОВ «Свеа фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 1272433 від 29.10.2023 у розмірі 19 632,92 грн, із яких: 3100,00 грн - сума основного боргу за кредитом; 16 532,92 грн - сума нарахованих процентів (а. с. 42).
Згідно з наданим ТОВ «Свеа фінанс» розрахунком заборгованості за договором № 1272433 від 29.10.2023 станом на 04.02.2025 загальна сума заборгованості становить 25 194,27 грн, з яких: 3100,00 грн - за тілом кредиту; 22 094,27 грн - за процентами (а. с. 28).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Також відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за цим договором.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачем вищевказаного кредитного договору, який не оспорений відповідачем у встановленому законом порядку та згідно з презумпцією правомірності договору є правомірним (дійсним) станом на час розгляду справи в суді.
Укладаючи вищевказаний кредитний договір, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі на розмір процентів за користування кредитними коштами.
Унаслідок невиконання відповідачем взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість у вказаному позивачем розмірі, яка не спростована відповідачем, і така заборгованість підлягає стягненню з нього на користь позивача, який є новим кредитором на підставі відповідного договору факторингу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 128, 141, 223, 259, 263 - 265, 268, 272 - 274, 280, 283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 6; ЄДРПОУ 37616221) заборгованість у загальному розмірі 25 194 (двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто чотири) гривень 27 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 6; ЄДРПОУ 37616221) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко