Справа № 950/1288/25
2/583/997/25
07 липня 2025 року
Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Савєльєвої А.І.,
за участю секретаря - Доценко Т.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м. Охтирка справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», представник позивача Юхименко Юрій Юрійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Охтирського міськрайонного суду Сумської області від Лебединського районного суду Сумської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», представник позивача Юхименко Юрій Юрійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
06 травня 2025 року ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання коштів у позику. В тому числі і на умовах фінансового кредиту №S-00012465 від 14.01.2022 у розмірі 7550,00 грн. Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються судового збору у розмірі 2422,40грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 14.01.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір № S-00012465надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов'язується надати відповідачу кредит у сумі 2000,00 грн строком на 21 днів зі сплатою 2,5% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор № F187721 направлено відповідачу 14.1.2022 на номер мобільного телефону вказаний нею в заявці на отримання кредиту - НОМЕР_1 та введено позичальником у відповідне поле на сайті Первісного кредитора 14.01.2022.
07.05.2024 між ТОВ «ФК «ГВАДІАГА» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №1, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за кредитним договором. Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №S-00012465 від 14.01.2022, відповідно до Реєстру прав вимог від 07.05.2024 та платіжної інструкції.
На дату звернення ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до суду борг за кредитним договором становить: 7550,00 грн, із яких: заборгованість по кредиту -2000,00 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 14.01.2022 по 05.05.2022 - 5550,00 грн.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою судді від 10.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику учасників справи, в якій відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без його участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд його справи, на адресу суду повернувся пакет документів з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», також відповідач повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті суду, у зв'язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, 14.01.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір № S-00012465надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов'язується надати відповідачу кредит у сумі 2000,00 грн строком на 21 днів зі сплатою 2,5% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № F187721, також підписано графік погашення платежів, паспорт споживчого кредиту (а.с.13-26).
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлапйн» № 611/05 від 13.05.2024, через платіжний сервіс «Рlaton» була проведена успішна транзакція 14.01.2022 13:45 виплата кредиту за договором № S-00012465 ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_2 в сумі 2000,00 грн. (а.с.8).
Згідно довідки ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» від 07.05.2024 ОСОБА_1 видано кредит у сумі 2000,00 грн, загальна сума сплачених в рахунок погашення заборгованості за період з 14.01.2022 по 07.05.2024 становить 0 грн. Станом на 07.05.2024 заборгованість за кредитним договором не погашена (а.с.12).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
В ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19.
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК), договір є підставою для виникнення зобов'язань.
Відповідно дост. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першоюстатті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другоюстатті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
07.05.2024 між ТОВ «ФК «ГВАДІАГА» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №1, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за кредитним договором. Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №S-00012465 від 14.01.2022, відповідно до Реєстру прав вимог від 07.05.2024 та платіжної інструкції (а.с.33-41).
Як з'ясовано в судовому засіданні, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
Отже, ознаками договору факторингу є: 1) фактор (новий кредитор) надає послуги з фінансування діяльності клієнта (первісний кредитор) шляхом надання в його розпорядження коштів; 2) такі послуги надаються за винагороду у вигляді здійснення клієнтом (первісний кредитор) відповідної плати послуг фактора (новий кредитор); 3) грошові кошти передаються в рахунок грошової вимоги клієнта (первісного кредитора) до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203ЦК України зумовлює його недійсність.
Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов'язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.
Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі № 756/668/15-ц (провадження № 61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18). Підстав відступити від зазначеного висновку судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 №5 за змістом ст.552, ч.2 ст.625ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором, враховуючи санкції ст. 625 ЦК України, становить 7550,00 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 2000,00 гривень; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 14.01.2022 по 05.05.2022, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та який не спростований відповідачем.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 істотно порушив умови кредитного договору, не повернув суму простроченого кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступного висновку.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №SUD234 від 29.04.2025, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Також судом встановлено, що 23.08.2024 між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Дрешель А.В. укладено договір про надання правничої допомоги №23/08/24, у зв'язку з чим ТОВ «Цикл Фінанс» були понесені відповідні витрати для звернення до суду. 23.04.2025 ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Дорошенко М.А. було укладено додаткову угоду №10/1 до договору №23/08/24 про надання правової допомоги від 23.08.2024, 16.04.2025 укладено додаткову угоду №14 до договору №23/08/24 про надання правової допомоги від 23.08.2024.
Відповідно до акту № 245 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» до Мірясова А.Ю. : надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Узгодження правової позиції. Складання позовної заяви - вартість послуг 4000,00 грн.
Загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 4000,00 гривень.
На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень позивачем надано платіжну інструкцію №DІ0243 від 18.04.2025.
При вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії витрат на професійну правничу допомогу.
При вирішення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (становлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Лавенс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
При цьому, суд враховує, що розгляд справи проведено у спрощеному провадженні за відсутності сторін.
Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн., який є завищеним.
Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в сумі 2000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, 280-281 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», представник позивача Юхименко Юрій Юрійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на корить ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» (місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіактонструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № S-00012465 від 14.01.2022 у розмірі 7550,00 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на корить ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» (місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіактонструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ 43453613) судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Охтирським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.І.Савєльєва