СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7063/25
пр. № 2/759/4041/25
07 липня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в міста Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення опікуна, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, у якій просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначити її опікуном малолітнього ОСОБА_3 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є її онуком. Його мати (дочка позивача) ОСОБА_4 , після одруження ОСОБА_5 , веде нездоровий спосіб життя, подекуди зловживає вживанням шкідливими напоями та речовинами. Вона часто зникає, залишаючи дитину без нагляду, не попереджаючи про це, приводить додому сторонніх осіб сумнівної зовнішності та поведінки. У червні 2021 року мати дитини поїхала на відпочинок, заливши дитину з бабусею. З того часу онук проживає разом з бабусею та перебуває на її утриманні. У березні 2022 року позивач разом з онуком поїхали за кордон заради безпеки дитини. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько дитини ОСОБА_6 помер. Після повернення до України позивач звернулася до дочки із проханням отримати довіреність на представництво інтересів дитини, прохання матері відповідач залишила без уваги.
Позивач вказує, що з 15.06.2021 року мати дитини не проявляє до неї інтересу, не піклується, не цікавиться його життям, станом здоров'я тощо. Онуком опікується бабуся, він перебуває на її повному утриманні. Відповідач покладених на неї законом батьківських обов'язків щодо свого сина не виконує.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі. Витребувано у Служби у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації висновок щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20.03.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов висновок Служби у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.05.2025 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у ході розгляду справи позовні вимоги визнала та не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав стосовно малолітньої дитини. Просила провести судове засідання без її участі.
Третя особа подала до суду заяву про розгляд справи без участі її представника, рішення суду просить ухвалити у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували у Святошинському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського територіального управління юстиції у м. Києві 30.11.2018 року шлюб, актовий запис №381, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 . Після шлюбу прізвище подружжя « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 21.01.2021 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №3162.
Відповідно до свідоцтва про народження батьками дитини вказано: мати: ОСОБА_2 , батько: ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23.11.2021 року, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 17.12.1999 року, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінградського району м. Києва, актовий запис №2036.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, 15.06.2021 ОСОБА_2 залишила сина ОСОБА_8 своїй матері, яка самостійно займається вихованням онука та матеріальним забезпеченням дитини.
ОСОБА_2 самоусунулась від виховання та утримання сина, стосунків з дитиною не підтримує, участі в житті дитини не бере, матеріально не допомагає, не цікавиться долею хлопчика, станом його здоров'я.
Відповідно до копій актів про фактичне проживання особи від 16.09.2022 року та від 16.01.2025 року ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за вказаною адресою.
Відповідно до довідки керівника дитячого центру Poznavalka, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує центр дитячого розвитку кожен день, окрім вихідних з 09:00 год. до 15:00 год. До центру дитину приводить та забирає бабуся ОСОБА_1 і оплачує послуги з перебування в центрі дитини.
ОСОБА_3 надано характеристику дитячим центром Poznavalka відповідно до якої, дитина сором'язлива, але допитлива. Виявляє щирий інтерес до пізнання навколишнього світу, із задоволенням бере участь у заняттях, іграх, творчих заходах. Має добре розвинене мовлення, вміє висловлювати власні думки та почуття. У спілкуванні з однолітками проявляє доброзичливість, товариськість, здатність до співпраці. Завжди намагається допомогти педагогам під час підготовки до занять. У Івана сформовані навички самообслуговування відповідно до вікових норм. Володіє базовими навичками культурної поведінки, дотримується встановлених правил у групі. Особливу зацікавленість виявляє до конструктування.
Згідно з довідкою ВГО «Айкідо» ОСОБА_3 займається айкідо у ВОА за адресою: АДРЕСА_2 та відвідує секцію з 09.09.2024 року, три рази на тиждень, за графіком: понеділок, середа, п'ятниця. Вартість абонементу тренувань 1 300,00 грн. на місяць. На секцію дитину приводить бабуся ОСОБА_1 та забирає дитину теж вона. Також бабуся сплачує вартість тренувань.
Відповідно до довідки Дитячого центру «Kids Time» ОСОБА_3 відвідує гурток Лего - студію та індивідуальні заняття з логопедом у дитячому центрі розвитку за адресою: АДРЕСА_3 . На заняття дитину приводить та забирає бабуся ОСОБА_1 . Вона також сплачує вартість занять.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з вимогами ст. 150 СК України, встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Нормою ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлений обов'язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Так, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України, відповідно до положень якої мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року роз'яснює, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, а ін.), що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи зокрема ставлення батьків до дітей.
Пункт 16 зазначеної Постанови роз'яснює, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Пункт 17 зазначеної Постанови роз'яснює, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Згідно частини 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсний обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 5 статті 19 СК України).
При цьому, суд може не погодитись із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина 6 статті 19 СК України).
У Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_3 . Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд бере до уваги вказаний висновок, оскільки він підтверджує, що мати дитини свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно малолітнього сина, вона не бере участі у його вихованні, матеріально не утримує сина, не цікавиться станом здоров'я, навчання, не дбає про його фізичний і духовний розвиток, що протирічить принципам Конвенції ООН про права дитини та вимогам статей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства».
Статтею 165 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, по досягненню чотирнадцяти років.
У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один з батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Судом встановлено, що позов до суду подано бабусею малолітньої дитини, з якою наразі проживає дитина. При цьому відповідач ОСОБА_2 батьківського піклування та обов'язків щодо дитини не виконує та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.
Відповідно до положень ст. 164 СК України, мати, батько дитини можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлені суттєві порушення прав малолітнього ОСОБА_3 з боку його матері.
Невиконання матір'ю своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дитини негативно впливає на його здоров'я та розвиток, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_3 .
Суду не надано жодного доказу, який би спростовував заявлені вимоги, зокрема такі вимоги визнаються відповідачем. Оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, диспозитивності та рівності сторін, виходячи з інтересів дитини, суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав.
Разом з тим, суд роз'яснює відповідачу право на поновлення батьківських прав, передбачене статтею 169 СК України.
Вирішуючи питання про призначення позивача опікуном малолітнього ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до частини першої, другої статті 243 СК України та частини першої статті 58 ЦК України опіка встановлюється над дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно з статтею 5 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.
В силу частин першої та другої статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Органи опіки та піклування забезпечують, серед іншого, вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей.
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.
Згідно з положеннями Порядку наданню дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяттю її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов'язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров'я та з'ясування обставин, за яких дитина залишилася без батьківського піклування.
Відповідно до частин першої та другої статті 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування (частина перша стаття 249 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Проте, суду не було надане подання Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про призначення позивача опікуном малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, з огляду на те, що у суду відсутнє подання органу опіки та піклування про встановлення опіки над малолітньою дитиною, а системний аналіз вищевказаних норм вказує на те, що вирішення питань, які стосуються встановлення опіки є дискреційними повноваженнями органу опіки та піклування, в задоволенні позову в частині встановлення опікуна необхідно відмовити.
Щодо судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач надає суду квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №1LA63760M від 21.03.2025 року про сплату судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
Однак, суд зауважує, що позивач не ставить питання щодо стягнення суми судових витрат із відповідача.
Відтак, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 206, 223, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та встановлення опікуна - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , уродженку міста Києва, батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця міста Києва, актовий запис про народження № 3162, зроблений 30.11.2018 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 липня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко