«20» липня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Демковича Ю.Й. Суддів - Стефлюк О.Д., Зварича С.Б. при секретарі - Смій К.В. з участю - представника апелянта ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на постанову та окрему ухвалу Бучацького районного суду від 11 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сороківської сільської ради про стягнення 4834 грн. 84 коп. та зустрічним позовом Сороківської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення 7872 грн.37 коп.
В березні 2005 року ОСОБА_1 пред»явив позов до Сороківської сільської ради про відшкодування незаконно утриманих із заробітної плати 4834,84 грн. Посилався на те, що з 18 квітня 2002 року по 4 лютого 2005 року працював на посаді сільського голови с.Сороки Бучацького району. Його заробітна плата складалась з посадового окладу і передбачених законом надбавок. За 2004 рік вона становила суму 9602,24 грн. При звільненні в лютому 2005 року згідно з рішенням сесії сільської ради від 13 січня 2005 року з нього безпідставно утримано 4834,84 грн. і видано довідку, що заробіток за 2004 рік становив лише 4767,40 грн. Проте, на вказаній сесії сільської ради питання утримань з його заробітної плати не розглядалось. Просив рішення сесії сільської ради визнати незаконним, зобов»язати Сороківську сільську раду провести з ним повний розрахунок та видати довідку про заробітну плату відповідно до кошторисних призначень, затверджених сесією сільської ради №63 від 31 грудня 2003 року.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 доповнив та уточнив позовні вимоги і просив суд додатково стягнути з відповідача 2361,15 грн. допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 26 листопада 2004 по
Справа №22а-338 Головуючий у 1 інстанції - Кузевич Й.Я.
Категорія - трудові Доповідач - Стефлюк О.Д.
4 лютого 2005 року та 2438,40 грн. компенсації за невикористані відпустки за 2003 і 2004 роки з розрахунку заробітної плати, нарахованої і виплаченої йому станом на 26 листопада 2004 року. Крім того, просив визнати незаконними пп. 9 і 10, абзац 1 п.12 рішення Сороківської сільської ради від 13 січня 2005 року НОМЕР_1.
В травні 2005 року Сороківська сільська рада пред»явила зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення 7872,37 грн. завданих збитків, посилаючись на те, що в грудні 2004 та лютому 2005 року КРВ у Бучацькому районі було проведено перевірку використання кошторисів доходів і видатків, збереження та ефективного використання грошових коштів і майна, стану бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності у Сороківській сільській раді, якою зроблено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 1 січня по 26 листопада 2004 року із врахуванням вимог рішення сесії сільської ради НОМЕР_1, і встановлено, що йому зайво виплачено 3923,12 грн.
Крім того позивач за зустрічним позовом вказав, що ОСОБА_1 незаконно використав 1500 грн. на обслуговування власного автомобіля, допустив недостачу бензину і дизпалива на суму 968 грн., одержав 105 грн. компенсації вартості закуплених дров його матері ОСОБА_1 без надання підтверджуючих документів, безпідставно одержав 370 грн. відрядних, не відзвітував за 24 грн. взятих під звіт коштів, не повернув 70,53 грн. за використання службового телефону у власних цілях.
Постановою Бучацького районного суду від 11 квітня 2006 року позови задоволені частково і вирішено:
«Стягнути з Сороківської сільської ради на користь ОСОБА_1, 907,30 грн. за ведення військового обліку, 1250,48 грн. в оплату тимчасової непрацездатності з 26.11.04. по 04.02.05 рр. та 1366,64 грн. розрахункових коштів, а всього 3524,42 грн. Зобов»язати Сороківську сільську раду видати ОСОБА_1 довідку про отримувану ним в 2004 році заробітну плату, з врахуванням посадового окладу, доплати за ранг і за ведення військового обліку та надбавки за вислугу років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сороківської сільської ради 3015,82 безпідставно отриманої заробітної плати, 1500 грн. за обслуговування власного автомобіля, 105 грн. вартості закуплених дров для ОСОБА_1, 370 грн. відрядних та 24 грн. підзвітних, а всього 5014,82 грн.».
В решті позовних вимог відмовлено.
Крім того, по справі постановлено окрему ухвалу, якою повідомлено прокурора Бучацького району про недостатню перевірку фактів порушень фінансової дисципліни в Сороківській сільській раді, повідомлених КРВ у Бучацькому районі в лютому 2005 року.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і ухвалити нову, якою задоволити його позовні вимоги в повному об»ємі, а Сороківській сільській раді в позові відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, зібраним доказам дана неправильна оцінка, також суд невірно застосував норми
матеріального і процесуального права; та скасувати окрему ухвалу і постановити нову про притягнення до кримінальної відповідальності свідків за дачу в суді завідомо неправдивих показів, посилаючись на те, що неправильні висновки суду по спору стали підставою для прийняття незаконної окремої ухвали.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка підтримує доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення та окремої ухвали
суду.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді голови Сороківської сільської ради з 18 квітня 2002 по 4 лютого 2005 року. Його заробітна плата в 2004 році складалась з посадового окладу 171,6 грн. доплати за ранг - 80 грн., 30%-ної надбавки за вислугу років -75,48 грн., 50%-ної надбавки за ведення військового обліку - 85,8 грн.
Проте, надбавка за ведення військового обліку ОСОБА_1 не виплачувалась з мотивів відсутності відповідного письмового розпорядження для цього.
Суд підставно вказані мотиви визнав такими, що не можуть бути взяті до уваги, і визначив суму 907,30 грн. до стягнення на користь ОСОБА_1, оскільки представник сільської ради підтвердив у судовому засідання фактичне виконання ОСОБА_1 обов»язків по веденню військового обліку, а видання спеціального письмового розпорядження з цього приводу Законом України «Про місцеве самоврядування» не передбачено.
Також суд встановив, що ОСОБА_1 при звільненні безпідставно не було виплачено 1250,48 грн. в оплату тимчасової непрацездатності та 1366 грн.64 коп. розрахункових (розрахунки наведені в мотивувальній частині рішення і сільською радою не оспорюються), і обгрунтовано постановив стягнути вказані кошти на його користь з Сороківської сільської ради.
Нараховувались ОСОБА_1 70% і 50%-ні надбавки згідно з рішенням сесії Сороківської сільської ради НОМЕР_2 «Про затвердження надбавок за інтенсивність праці відповідно до постанов Кабміну України №1295 від 24 жовтня 1996 року «Про умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів» та №2288 від 13 грудня 1999 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів».
Однак, проведеною прокуратурою району перевіркою, було встановлено, що фактично таке рішення сесією сільської ради не приймалось, тому за протестом прокурора Бучацького району рішенням сесії Сороківської сільської ради від 23 лютого 2005 року воно було скасоване. Отже, правова підстава нарахувань 70% 50%-ної надбавок відсутня, а тому одержання позивачем додатково до заробітної плати за 2004 рік суми 3015,82 підставно судом визнано незаконним і визначено до стягнення з ОСОБА_1, як незаконно одержані.
В квітні 2002 року позивач уклав з сільською радою договір на виплату щомісячно компенсації за використання власного автомобіля в службових цілях, за яким одержав 1500 грн., однак договір на затвердження сесії сільської ради не вносився, що відповідно до вимог Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов»язковим для виплати такої компенсації. Отже, суд підставно визнав вказану суму незаконно одержаною позивачем і такою, що підлягає відшкодуванню на користь сільської ради.
Обґрунтованим є висновок суду і щодо відшкодування ОСОБА_1, 370 грн. відрядних, оскільки перевіркою встановлено, що у представлених ним звітах неспівпадають дати нарад-семінарів з відмітками на відрядних посвідчення; підзвітної суми в 24 грн., оскільки відсутні підтверджуючі документи як на саме відрядження так і на виконання будь-якого завдання; та 105 грн. вартості закуплених дров для ОСОБА_1, оскільки відсутні підтверджуючі документи.
Незаконність одержання вказаних коштів ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні показами представника Сороківської сільської ради Сідляка Й.М., свідків (депутатів сільської ради) П»янтківської Г.М., Пругар О.М., Чинчак Г.М., Кровіцької І.М., Гадз І.П., Лукань Г.І, Фіра М.В.; матеріалами перевірки територіальної інспекції праці у Тернопільській області, КРВ у Бучацькому районі, звірок фінансових документів, тощо.
Доводи апелянта, що більшість допитаних свідків мали до нього особисту неприязнь, на увагу не заслуговують, оскільки жодним доказом не доведені, і є голослівними.
Не можуть бути взяті до уваги і посилання апелянта на неповне з»ясування обставин, що стосуються оплати відряджень та використання ОСОБА_1 власного автомобіля у службових цілях, як такі, що суперечать матеріалам справи, з яких вбачається, що кожна обставина, на яку посилалась та чи інша сторона, досліджувалась судом детально, здобутим доказам дана правильна правова оцінка.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта, які на його думку спростовують підстави постановлення окремої ухвали з приводу недостатнього розслідування матеріалів перевірки територіальної інспекції праці у Тернопільській області.
Судом встановлено, що 11 січня 2005 року в прокуратуру Бучацького району з територіальної інспекції праці в Тернопільській області поступили матеріали перевірки про факти порушень фінансової дисципліни в Сороківській сільській раді, а вже 18 лютого 2005 року формально винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України, без допиту хоча б одного депутата сільської ради.
За таких обставин, керуючись ст. 166 КАСУ, суд обгрунтовано постановив окрему ухвалу.
Судові рішення постановлені відповідно до чинних норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 199, 200, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову
та окрему ухвалу Бучацького районного суду від 11 квітня 2006 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України, протягом одного місяця з дня її проголошення.