Справа № 369/132/25
Провадження № 2/369/274/25
07.07.2025 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ярнченко А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №369/132/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області Білінець Ольга Павлівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Кузнєцова Олена Володимирівна про визнання заповіту недійсним,
Позивач ОСОБА_1 30.12.2024 року звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області Білінець Ольга Павлівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Кузнєцова Олена Володимирівна про визнання заповіту недійсним.
З метою забезпечення позову позивачем ОСОБА_1 04.07.2025 року за вихідним номером 33709 було подано заяву про забезпечення позовних вимог.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначила, що предметом спору по даній справі є земельна ділянка площею 0,0628 га, кадастровий номер 3222486000:03:003:5278, що розташована на території села Петрушки, Києво-Святошинського (зараз Бучанського) району Київської області у садовому товаристві «Мрія». Є підстави вважати, що дана земельна ділянка, яка належала за життя ОСОБА_3 - заповідачу по справі, набута відповідачем на підставі заповіту посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Кузнєцовою Оленою Володимирівною 07 серпня 2014 року реєстровий номер 268 може бути відчужена на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідач станом на 04 липня 2025 року активно продовжує розміщення відповідної об'яви на платформі OLX щодо продажу спірної земельної ділянки площею 0,0628 га, кадастровий номер 3222486000:03:003:5278, яка розташована на території села Петрушки у СТ «Мрія» не дивлячись на те, що у провадженні суду знаходиться справа № №369/132/25 про визнання заповіту недійсним.
На підставі зазначеного позивачка просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0628 га, кадастровий номер 3222486000:03:003:5278, що розташована на території села Петрушки, Києво-Святошинського (зараз Бучанського) району Київської області у садовому товаристві «Мрія» та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної ділянки.
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 310069240, сформованої 16.09.2022 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486000:03:003:5278, площею 0,0628 га, належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому, можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки, матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачам, а також, в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, а саме накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486000:03:003:5278, площею 0,0628 га, є співмірним з заявленим позовом та буде достатніми для забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо майна, яке належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,направлені на відчуження належної йому земельної ділянки оскільки, накладення арешту на майно є достатнім заходом для забезпечення позову у даній цивільні справі, так як передбачає заборону відчужувати його, а тому не потребує додаткової заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 149, 150, 153-154, 353 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №369/132/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області Білінець Ольга Павлівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Кузнєцова Олена Володимирівна про визнання заповіту недійсним, - задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486000:03:003:5278, площею 0,0628 га, що розташована на території села Петрушки, Києво-Святошинського (зараз Бучанського) району Київської області у садовому товаристві «Мрія», яка належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
У задоволенні іншій частині вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Ухвалу складено та підписано: 07.07.2025 року.
Суддя А.В. Янченко