Справа № 369/4788/25
Провадження № 3/369/3984/25
Іменем України
09.06.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від БПП в с. Чайки УПП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.03.2025 року, о 08 год 53 хв, на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 23 км, ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля чи в закладі охорони здоров'я у лікаря-нарколога відмовився. Вчинив повторно протягом року: протокол ААД 270112 за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 26.05.2024 (постанова від 07.08.2024 Овруцького районного суду Житомирської області).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Із метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність водія за дії, вчинені особою, яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення будь-яких порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тобто, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, складає одне з вказаних вище альтернативних діянь, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом та яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення будь-яких порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Як передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271931 від 15.03.2025, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2025, рапортом, копією витягу з бази «Армор», копією постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 07.08.2024, довідкою визначення повторності порушення ПДР, інформацією, що міститься на DVD-диску, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина водія ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При цьому, згідно п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли вина особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами. Зокрема, відсутні також відомості і у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271931 від 15.03.2025.
Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому підлягає покаранню лише у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 30, 40-1, ч. 2 ст. 130, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво- Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ