№ 363/1062/25
№2/366/539/25
27.06.2025 селище Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі: судді Слободян Н., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 26.12.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №484559-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідачу надано у кредит грошові кошти в розмірі 10000 грн., які останній зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування позикою.
Разом з тим, ОСОБА_1 не належним чином виконував свої кредитні зобов'язання, лише частково здійснивши погашення заборгованості у сумі 2170 грн. Станом на 08.02.2025 у відповідача існує заборгованість за цим правочином у загальному розмірі 40080,44 грн., з яких: 10000 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 29021,09 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 1059,35 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зазначену заборгованість та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рух справи
27.02.2025 позовна заява надійшла до Вишгородського районного суду Київської області, яка в той же день була передана на розгляд судді Олійник С.В.
21.03.2025 ухвалою судді справа передана за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області.
30.04.2025 справа надійшла до Іванківського районного суду Київської області та була передана на розгляд судді Слободян Н.
01.05.2025 у справі відкрите провадження. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Перший розгляд призначено на 26.05.2025. Крім того, задоволене клопотання позивача про витребування доказів (від АТ «Ощадбанк») .
09.05.2025 надійшов відзив на позов, який зводиться до того, що він підтверджує факт отримання кредиту у сумі 10000 грн. Проте, нараховані понад це суми , які називає штрафами, пенею та іншими санкціями, вважає надмірними, необґрунтованими та такими, що порушують принципи добросовісності, справедливості та співмірності. Посилається на своє складне фінансове становище, просить зменшити розмір стягуваної суму до реальної суми позики без надмірних штрафів і пені, надати йому можливість погасити заборгованість у розстрочку відповідно до його фінансових можливостей. ( а.с.81-83)
14.05.2025 представник позивача надіслав додаткові пояснення у справі ( а.с.86-117)
26.05.2025 розгляд справи відкладений на 27.06.2025.
27.05.2025 надійшли додаткові пояснення від представника позивача ( а.с.147-159)
29.05.2025 на виконання ухвали суду від АТ «Державний ощадний банк України» надійшла відповідь та виписка по банківському рахунку.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №484559-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»: 26.12.2023 ТОВ направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту, яку відповідач прийняв на умовах визначених офертою.
Як наслідок, позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-74145 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 26.12.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №484559-КС-001, який підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1. Договору ТОВ відповідачу надано у кредит грошові кошти в розмірі 10000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, які останній зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом у порядку і на умовах, визначених Договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Строк, на який надається кредит - 24 тижні. Стандартна процентна ставка - 2.0%. Строк діїх договору - 11.06.2024. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 26040,0 грн.
У відзиві відповідач підтвердив отримання кредитних коштів у сумі 10000 грн. Тобто ця обставина жодною із сторін не оспорюється.
На виконання ухвали суду АТ «Державний ощадний банк України» повідомив про в установі АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_2 та надано виписку по банківському рахунку.
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання за Договором про надання кредиту №484559-КС-001 від 26.12.2023, у зв'язку з чим у нього станом на 08.02.2025 виникла заборгованість у загальному розмірі 40080,44 грн., з яких: 10000 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 29021,09 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 1059,35 грн. - сума прострочених платежів за комісією. Даний розрахунок містить інформацію про те, що відповідач лише раз вносив кошти на погашення заборгованості - 10.01.2024 у сумі 2170 грн. ( а.с.13-15). Суд звертає увагу, що нарахування заборгованості припинилося у день закінчення строку кредитування - 11.06.2024 і нараховані суми з того часу залишились незмінними.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач фактично плутає нарахування процентів кредитодавцем та нарахуваннях штрафних санкцій, якими проценти не є. Штрафні санкції - це неустойка у виді пені та штрафів, однак позивач таких сум не нараховував і не ставить питання про їх стягнення: позивач просить стягнути виключно тіло кредиту та заборгованість за відсотками, які нараховані в узгодженому у договорі розмірі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» є обґрунтованими, а тому із відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за Договором про надання кредиту №484559-КС-001 від 26.12.2023 в сумі 40080,44 грн., з яких: 10000 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 29021,09 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 1059,35 грн. - сума прострочених платежів за комісією (нарахування комісії та її розмір узгоджені сторонами у п. 2.5 договору).
Щодо розстрочення виконання рішення суду, про яке заявляв відповідач.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, відповідач зазначає в своїй заяві, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі у нього на даний час немає, враховуючи важкий матеріальний стан: його заробітна плата не більше 9000 грн.
Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити та розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.
Судові витрати
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 435 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №484559-КС-001 від 26.12.2023 в розмірі 40080,44 грн., які складаються з: 10000 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 29021,09 грн. 80 коп. - сума прострочених платежів за процентами, 1059,35 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
Розстрочити виконання рішення суду від 27.06.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанію «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №484559-КС-001 від 26.12.2023 в розмірі 40080,44 грн. строком на 12 (дванадцять) місяців.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанію «Кредит-Капітал» щомісячно протягом 12 (дванадцяти) місяців по 3340,04 грн., останній платіж сплатити в сумі 3340,00 грн., починаючи з наступного місяця після набрання рішення законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (адреса: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, офіс 411. Код ЄДРПОУ: 41084239).
Представник позивача: Дармограй Анастасія Тимофіївна (адреса: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, офіс 411. РНОКПП: НОМЕР_3 )
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 )
Повний текст рішення складено 01.07.2025.
Суддя Н.Слободян