Справа № 308/5480/25
07 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - Крегул М.М.,
за участю секретаря судових засідань Мішко М.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовом про розірвання шлюбу, який мотивує тим, що 05.05.2005 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. Від спільного шлюбу народилась діти : син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу , діти будуть проживати разом з матір'ю. Як зазначає позивач , що з серпня 2022 року вона по програмі захисту Британії , вивезла з дозволу ОСОБА_2 дітей за кордон до ОСОБА_5 задля безпеки дітей та їх майбутнього. Позивач зазначає, що за тривалий час на відстані подружні відносини з відповідачем фактично розірвані, спільного господарства не ведуть, шлюб має формальних характер, через різні погляди на життя. З урахування наведеного позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем та залишити прізвище без змін.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, однак , у прохальній частині позовної заяви просить суд позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі , позивні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, 05.05.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видане 05.05.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородсьького міського управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 149.
Від спільного шлюбу у Позивача та Відповідача народились діти : син - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , видане 08.07.20005 року міським відділом реєстрації актів цивільного сттану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, та донька: - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , видане 19.12.2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного сттану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області
Шлюбні відносини між сторонами припинено, позивачка ОСОБА_1 бажає розірвати шлюб і не має наміру примирятися з відповідачем, про що свідчить зміст позовної заяви.
Відповідач у свою чергу не заперечує проти розірвання шлюбу.
Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ст.112СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно дост.24СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Як встановлено у судовому засіданні, подружнє життя у сторін не склалося. Про це свідчать ті обставини, що позивач та відповідач сімейних стосунків не підтримують, подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим.
Наведене вище, дозволяє суду зробити висновок про те, що позивач втратила почуття поваги, любові та довіри до відповідача і їх сім'я розпалася остаточно. Умови для їх примирення відсутні, а цей шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам позивача.
Стаття 51Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.56СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Спору щодо поділу спільного майна позивачем не заявлялося.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу (або під час реєстрації шлюбу або у порядку передбаченому ст. 53 СК), має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на позовну вимогу про залишення позивачеві прізвища набутого до шлюбу, суд вважає за можливе залишити їй прізвище « ОСОБА_7 ».
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, враховуючи повне задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджений судовий збір, сплачений останньою при поданні позову до суду в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.24, 56, 105, 112, 113, 180, 182, 183, 184, 185,СК України, ст. ст.10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265,352,354,355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 5 травня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області ,про що складено відповідний актовий запис №149 ,між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , суму сплаченого судового збору 1211 грн. ,20 коп.
Позивач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстраії м.Ужгород вул.Шевченка . б.27 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 . ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скаргана рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул