Справа № 517/147/25
Провадження № 2/517/69/2025
04 липня 2025 рокусмт. Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., при секретарі Заболотній Л.В., за участі відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засідані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання батьківства, ,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання батьківства. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2016 року він із відповідачкою ведуть спільний побут, мали незареєстровані шлюбні відносини. 16.10.2024 між ним та відповідачкою було зареєстрований шлюб. В цих відносинах мають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого вказаний позивач, а матір'ю - відповідачка ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ). У зв'язку із збройною агресією рф на території України відповідачка вимушена була виїхати за кордон, за для забезпечення себе та їхньої дитини. 22.02.2024 ОСОБА_1 на території країни Ірландії в м. Леттеркенні, народила двоє дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Стверджує, що він являється біологічним батьком дітей, але так як діти народилися за кордоном та він з ОСОБА_7 не зареєстрували шлюб і в свідоцтвах про народження дітей відомості про батька відсутні, На даний час діти та дружина проживають з ним. Тому для реалізації свого права, як батько для належного надання спільним дітям гідного розвитку, життя і майбутнього дітей, змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 18.02.2025 по даній справі було відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
06.03.2025 від відповідачки надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій вказано, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо призначення судово-генетичної експертизи.
21.03.2025 до суду від позивача надійшла заява, в якій просить дану справу розглядати без його участі та не заперечує, щодо проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Ухвалою судді від 21.03.2025 по справі було призначено судово-генетичну експертизу та провадження зупиненно на час проведення експертизи.
30.05.2025 від позивача надійшло клопотання, в якому вказав, що він проживає в іншому місті і не може прибути до м. Одеса для проведення експертизи та не має коштів для її оплати. Також зазначив, що не заявляв клопотання про призначення експертизи.
06.06.2025 від позивача надійшло клопотання, в якому він просить звільнити його від призначення судово-генетичної експертизи, так як це призведе до затягування судового процесу, а також до додаткових фінансових витрат.
09.06.2025 ухвалою судді було відновлено провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.
20.06.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
24.06.2025 підготовче судове провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачка в судовому засідані позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що дійсно вона з позивачем з 2016 року проживали в незареєстрованому шлюбі і батьком трьох її дітей є ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку відповідачки, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 16.10.2024 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 , виданого Захарівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис № 82. Після шлюбу прізвище відповідачки ОСОБА_7 змінено на « ОСОБА_8 ».
До шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого Захарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 51.
У вищезазначеному свідоцтві про народження в графі «Батько» вказано ОСОБА_2 , «Мати» - ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 на території країни Ірландії народила двоє дітей: ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 10.04.2024 № НОМЕР_3 , апостиль підтверджено від 17.04.2024 № 6865862024 Департаментом закордоних справ та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 10.04.2024 № НОМЕР_4 , апостиль підтверджено від 17.04.2024 № 0738932024 Департаментом закордоних справ.
В графі «Мати» записано - ОСОБА_7 , а в графі «Батько» - запис відсутній.
Свідоцтва про народження та апостиль ОСОБА_11 та Кренги Енея офіційно перекладено кваліфікованим перекладачем Скальським К.О. та нотаріально завірений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев'янко В.В..
09.05.2024 Посольством України в Ірландії були видані довідки № 61228/19-536-166 та № 61228/19-536-165 про реєстрацію осіб громадянами України ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцям м. Леттеркені, Ірландія, про те, що згідно з рішенням Посольства України в Ірландії від 09.05.2024 особи набули громадянство України на підставі п. 1 ст. 7 ЗУ «Про громадянство України».
Відповідно до довідки № 6 від 16.01.2025 Павлівського старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, до складу сім'ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , входять: дружина ОСОБА_1 , діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Надана довідка про склад сім'ї свідчить лише про реєстрацію місця проживання позивача, відповідачки та дітей на певну дату, однак не містить відомостей про фактичне проживання однією сім'єю, спільне ведення господарства або спільне виховання дітей. Крім того, така довідка складена вже після народження дітей та без зазначення періоду спільного проживання, що позбавляє її належної доказової сили у контексті встановлення батьківства.
Відповідно до листа Державна спеціалізованої установи «Одеське бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України за №1903-11 від 29.05.2025 судово-медична молекулярно-генетична експертиза щодо встановлення біологічного батьківства не була проведена у зв'язку із неприбуттям ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 до експертної установи для одночасного відбору біологічних зразків.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Ст. 51 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно із ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
У відповідності до ч. 1 ст. 128 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».
Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
В даній справі, експертизу з приводу визначення батьківства дитей провести не вдалося, оскільки позивач ОСОБА_2 та його дружина разом з дітьми не з'явилися до експертної установи.
Тобто, їхня неявка до експертної установи для проведення відповідного аналізу на предмет встановлення батьківства у справі про встановлення батьківства судом розцінюється, як ухилення від проведення експертизи, так як особи були належним чином повідомлені про необхідність з'явитися до експертної установи, не надали поважних причин неявки (наприклад, медичні обставини, перебування за кордоном), не подали клопотання про перенесення або заміну способу дослідження (виїзне дослідження, інше місце тощо).
Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
У разі ухилення суд не встановлює батьківство автоматично - лише робить висновок, що сторона не сприяє доведенню.
Як вбачається з наданих матеріалів, діти народилися за кордоном, у Республіці Ірландія. У свідоцтвах про народження батько не зазначений. Позивач не надав жодних доказів того, що на час зачаття дітей перебував у фактичних шлюбних стосунках з їх матір'ю або проживав із нею спільно.
Крім того, позивачем було заявлено про відмову від призначення молекулярно-генетичної експертизи, про значення якої як доказу судом було роз'яснено в ухвалі, копія якої вручена позивачу.
У справі відсутні об'єктивні докази, які б підтверджували біологічне батьківство ОСОБА_2 щодо дітей - ОСОБА_11 та ОСОБА_16 .
Надані до позовної заяви матеріали не доводять факт батьківства або наявність спільного життя з матір'ю дітей у період, що передував народженню.
Твердження відповідачки, що позивач ОСОБА_2 являється батьком дітей є голослівними та нічим не підтвердженими.
Позивач також в судові засідання не з'являвся і своєї позиції з приводу пред'явленого позову не висловив.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Тобто, положення цієї статті вимагає врахування сукупності обставин, зокрема проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства, спільного виховання дитини тощо. Відсутність таких обставин, у поєднанні з відмовою від проведення генетичної експертизи, не дозволяє суду встановити батьківство в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Також, позивач просив здійснити розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позов не підлягає задоволенню, тому сплачені судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 3, 19, 125-128, 135 СК України, суд
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання батьківства - відмовити. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення буде складено 07 липня 2025 року.
Суддя: Ірина ГОНЧАР