Справа №521/7380/25
Номер провадження 3/521/3357/25
03 липня 2025 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Поліщук І.О.,
при секретарі Коржеван В.А.,
за участю:
представника Одеської митниці Євдокимова Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу про порушення митних правил, що надійшла з Одеської митниці ДМС України за протоколом складеним відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,
До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшов протокол № 0175/500000/2025 від 03.03.2025 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
З вищезазначеного протоколу про порушення митних правил вбачається, що листом Держмитслужби України від 10.01.2025 №20/20-02-01/7/49 до Одеської митниці спрямовано лист військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 28.12.2024 №1579/13/11395, згідно із змістом якого надано інформацію про не підтвердження отримання військовими частинами окремих товарів гуманітарної допомоги, зокрема, не підтверджено факт отримання військовою частиною НОМЕР_2 товару гуманітарної допомоги, що було ввезено на митну територію України в зоні діяльності митного поста «Орлівка» Одеської митниці.
Під час проведення перевірки із використанням бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ було встановлено, що 18.09.2022 через зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Орлівка» Одеської митниці в напрямку «в'їзд в Україну» громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України в якості гуманітарної допомоги легковий автомобіль «HYUNDAI TERRACAN» р.н. НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_4 (реєстрація Республіка Болгарія). Водієм вказаного автотранспортного засобу є громадянин України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 ).
Як підставу для пропуску на митну територію України вищезазначеного товару гуманітарної допомоги громадянином України ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення було подано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 18.09.2022 №500420/2022/3464, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .
Відповідно до даних вищевказаної декларації ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України в якості гуманітарної допомоги вищевказаний транспортний засіб на адресу військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ). Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 08.09.2022 №500420/2022/3464, заповнено та підписано громадянином України ОСОБА_1 .
Згідно інформації, зазначеної в листі військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 28.12.2024 №1579/13/11395, військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) вищевказану гуманітарну допомогу не отримувала.
Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 8 ст. 257 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених Митного кодексу України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага-брутто та вага-нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).
З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.
Згідно із ст. 483 Митного кодексу України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів одержаних незаконним шляхом та які містять неправдиві данні.
Згідно із п. 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів». При цьому, згідно з абз. 4 цього пункту Постанови: «Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності». Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку
Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно із ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів, декларантом передбачену Митним кодексом України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами -посадові особи цих підприємств.
Таким чином, на думку митного органу, громадянином України ОСОБА_1 були вчинені дії спрямовані на переміщення товару «легковий автомобіль «HYUNDAI TERRACAN», р.н. НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_4 (реєстрація Республіка Болгарія)» через митний кордон України із приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товару документів, які містять неправдиві відомості щодо одержувача, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
На підставі вищевказаних обставин посадовою особою митниці було складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
У судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час судового розгляду повідомлена належним чином, а саме: направленням судових повісток, на адресу, яка зазначена в матеріалах справи, та розміщення відповідної інформації на офіційному веб сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси (веб - адреса сторінки:http://ml.od.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи а також заперечення по суті протоколу про порушення митних правил, який надійшов з Одеської митниці ДМС України, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Представник митниці в судовому засіданні висловив думку про необхідність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскільки вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю та підтверджується зібраними по справі доказами та вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення, відповідно до санкції статті, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вбачається наявність складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за кваліфікуючими ознаками: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві дані щодо відправника, ваги та вартості товарів.
Судом встановлено, що листом Держмитслужби України від 10.01.2025 №20/20-02-01/7/49 до Одеської митниці спрямовано лист військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 28.12.2024 №1579/13/11395, згідно із змістом якого надано інформацію про не підтвердження отримання військовими частинами окремих товарів гуманітарної допомоги, зокрема, не підтверджено факт отримання військовою частиною НОМЕР_2 товару гуманітарної допомоги, що було ввезено на митну територію України в зоні діяльності митного поста «Орлівка» Одеської митниці.
Під час проведення перевірки із використанням бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ було встановлено, що 18.09.2022 через зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Орлівка» Одеської митниці в напрямку «в'їзд в Україну» громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України в якості гуманітарної допомоги легковий автомобіль «HYUNDAI TERRACAN» р.н. НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_4 (реєстрація Республіка Болгарія). Водієм вказаного автотранспортного засобу є громадянин України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 ).
Як підставу для пропуску на митну територію України вищезазначеного товару гуманітарної допомоги громадянином України ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення було подано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 18.09.2022 №500420/2022/3464, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .
Відповідно до даних вищевказаної декларації ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України в якості гуманітарної допомоги вищевказаний транспортний засіб на адресу військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ). Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 08.09.2022 №500420/2022/3464, заповнено та підписано громадянином України ОСОБА_1 .
Згідно інформації, зазначеної в листі військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 28.12.2024 №1579/13/11395, військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) вищевказану гуманітарну допомогу не отримувала.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.
Відповідно до ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється шляхом проведення митного огляду та перевірки документів і відомостей, які відповідно до статті 335 МК України надаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8 (зі змінами): «переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України, у т.ч. шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи таких, що містять неправдиві дані».
Згідно з п. 6 цієї Постанови Пленуму, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. При цьому, згідно з абз. 2 цього пункту Постанови: «Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів».
Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Згідно з статтею 483 МК України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів одержаних незаконним шляхом та які містять неправдиві данні.
Згідно ч. 2 ст. 459 МК України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.
Відповідно до п. 43 ст. 4 МК України, 43) посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Стаття 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Так, матеріалами справи встановлено, що як підставу вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України та їх митне оформлення, був надані документи, які містять неправдиві відомості щодо одержувача.
Викладені вище обставини встановлені при провадженні по даній справі та підтверджуються наступними доказами: протоколом по справі про порушення митних правил №0175/50000/2025; копією листа Дердмитслужби від 10.01.2025 № 20/20-02-01/7/49 про проведення перевірок; копією листом відповіддю військової частини від 28.12.2024 року; копією декларації №500420/2022/3464 про перелік товарів, що визначаються гуманітарною допомогою.
Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладені стягнення суддя враховує відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність суддею при розгляді справи не встановлено.
Відповідно до санкції ст. 483 МК України, яка наразі передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
У даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов'язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу ("Краєва проти України" (заява № 72858/13)).
Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв'язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов'язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це ЄСПЛ дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі "Ісмаїлов проти Росії" встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов'язкове.
Судом досліджена довідку про ціну від 04.04.2025 року, в якій зазначено, що орієнтовний рівень ціни на внутрішньому ринку України на легковий автомобіль позашляховик/кросовер, типу «HYUNDAI TERRACAN», що був у користуванні, з кузовом № НОМЕР_7 !ХP2U029467, визначено на основі аналізу матеріалів отриманих за каталогом internet-ресурсів: https://auto.ria.com/uk/auto_hyundai_terracan_38080740.html, інформації щодо роздрібних цін, які склалися на легкові автомобілі, що булі у користуванні, (в залежності від ступеню зносу та зовнішньої дефектації) та станом на березень 2025 року становить 300000 - 310000 українських гривень за одиницю виробу (без урахування торгівельної надбавки).
Будь-яких інших документів щодо вартості товару суду не було надана. Вартість вилученого товару повинна встановлюватися експертом, відповідно до ст. 273 КУпАП.
Виходячи з вищенаведеного, судом не приймається інформація з наданих митницею довідок, так як зазначена вартість товару є орієнтовною, та суд фактично позбавлений можливості застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів, яке передбачене санкцію ч. 1 ст. 483 МК України, через відсутності інформації, яка надається висновком експерта про вартість товару.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді конфіскації безпосередньо предмету порушення митних правил, без накладення штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 4, 458, 459, 461, 483, 487, 511 МК України, ст. ст. 23, 33, 252, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та призначити покарання у вигляді конфіскації в дохід держави товару, що був предметом порушення митних правил, а саме: легковий автомобіль «HYUNDAI TERRACAN» р.н. НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_4 (реєстрація Республіка Болгарія).
Стягнути з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
С У Д Д Я: І.О. Поліщук