Справа № 521/4217/25
Номер провадження:1-кп/521/1391/25
Дата і місце постановлення вироку:
30 червня 2025 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12016160470000867 від 01.03.2016 року, №12016160470002634 від 22.06.2016 року.
Прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мариновска, Доманівського району, Миколаївської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа:
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 15 та ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 359 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
У судовому засіданні прокурор просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави.
Захисник та обвинувачений у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 15 та ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 359 КК України, що підтверджується обвинувальним актом.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є: запобігання спробам переховуватись від суду.
Підставою обрання запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Також, при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує і інші обставини відносно нього, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан його здоров'я; ступень міцності соціальних зв'язків; майновий стан; відсутність судимостей.
З урахуванням наявності обвинувачення щодо ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає, що міцність соціальних зв'язків ОСОБА_6 не є достатнім стримуючим фактором, який свідчив би про беззаперечну відсутність ризиків можливого переховування від суду.
При цьому, суд враховує, що під час досудового розслідування обвинувачений переховувався від органу досудового розслідування та слідчим суддею ухвалювалося рішення щодо затримання ОСОБА_6 в зв'язку з переховуванням обвинуваченого від суду.
Вказана поведінка обвинуваченого, який є обізнаним про наявність кримінального провадження щодо нього за тяжким злочином, свідчить про те, що він умисно переховується від суду.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Корнєв і Карпенко проти України» Суд зазначив, що п.3 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» містить як процесуальну, так і матеріально-правову вимоги. Процесуальна вимога покладає на «посадову особу» обов'язок особисто заслухати доставлену до неї особу; матеріально-правова вимога покладає на неї обов'язок проаналізувати обставини «за» і «проти» рішення про позбавлення свободи, вирішити, посилаючись на юридичні критерії, чи існують підстави для позбавлення свободи, та винести рішення про звільнення, якщо таких підстав немає.
Аналізуючи обставини «за» і «проти» подальшого позбавлення ОСОБА_6 свободи, суд вважає, що на даний час існують такі юридичні критерії як наявність обвинувачення у скоєнні злочину, тяжкість покарання, характер скоєння злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , що вказує на наявність ризиків переховування його від суду та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, так як вони не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 5 Конвенції звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Крім того, суд, відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити розмір застави.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд вважає, що достатнім розміром застави за вказаним кримінальним провадженням, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого та встановлених ризиків, буде розмір застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Висновки суду:
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали становить 59 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 30.06.2025 року та припиняє свою дію 27.08.2025 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2)не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду;
3)повідомляти про зміну свого місця проживання;
4)здати на зберігання до сторони обвинувачення свій паспорт для виїзду за кордон.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, щодо обрання запобіжного заходу, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: ОСОБА_1