Справа № 505/218/25
Провадження № 2/503/397/25
07 липня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Сердюка Б.С.,
за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.02.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду №С-001-015391-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Банк, на виконання умов Договору надав позичальнику кредит шляхом встановлення відповідної кредитної лінії по поточному рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії - 200000,00 грн.; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди - 5000,00 грн; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії - 48,00% річних строком до 10.02.2024 року, а позичальник зобов'язалася повернути їх разом з іншими платежами. 19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги, у тому числі до відповідача та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти на умовах, визначених договором. 22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги, у тому числі до відповідача за угодою № С-001-015391-18-980 від 10.02.2018 року. Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складає 15334,43 грн., з яких 5795,11 грн - заборгованість за основним боргом, 9539,32 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. У зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз'яснено відповідачці її право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.
Відповідачці ОСОБА_1 за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслано копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. На адресу суду повернувся конверт з надісланими документами із відміткою про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з положеннями ч.ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом. У встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв'язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
10.02.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С-001-015391-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.
Відповідно до пункту 2 угоди ПАТ «Ідея Банк» відкриває відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках угоди, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard.
Відповідно до підпункту 3.2. угоди ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 5 000 грн.
Максимальний ліміт креитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн (п.3.1. угоди).
Згідно з підпунктом 3.3 угоди процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% річних.
Відповідно до підпункту 5.1. угоди відповідачка була ознайомлена з умовами договору, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які їй роз'яснені, зрозумілі та з якими вона цілком згодна.
Угода є укладеною з дня її підписання сторонами та ді протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою (п.7 Угоди).
Також, 10.02.2018 року відповідачкою підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання відповідачці кредиту.
10.02.2018 року відповідачкою підписана заява № С-001-015391-18-980 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, заява № С-001-015391-18-980 від 10.02.2018 року на приєднання до договору добровільного страхування життя № ПБ КК 1 від 03.04.2017 та згода фізичної особи - суб'єкта кредитної історії.
З наданої позивачем виписки по рахунку відповідачки вбачається, що остання користувалася кредитними коштами та здійснювала часткове погашення за кредитом.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С-001-015391-18-980 від 10.02.2018 року станом на 19.12.2023 року заборгованість останньої перед кредитором становить 15334,43 грн., з яких заборгованість за основним боргом - 5795,11 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 9539,32 грн.
19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором.
Згідно реєстру боржників від 19.12.2023 року до ТОВ «Оптіма Факторинг» перейшло від АТ «Ідея Банк» право вимоги за кредитним договором № С-001-015391-18-980, укладеним із ОСОБА_1
22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Профіт Капітал» отримало право вимоги, у тому числі до відповідачки за угодою № С-001-015391-18-980 від 10.02.2018 року.
Перехід права вимоги за вказаною угодою до позивачки підтверджується Реєстром боржників №3 від 22.12.2023 року, та платіжною інструкцією в національній валюті від 26.12.2023 року №376 з призначенням платежу: фінансування по договору факторингу 22/12-2023.
Отже, невиконання відповідачкою взятих на себе зобов'язань за договором №001-015391-18-980 від 10.02.2018 року зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1ст.638 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно частин 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку первісному кредитору не повернуті, позивач ТОВ ФК «Профіт Капітал» як новий кредитор, який отримав право вимоги до відповідачки за договором факторингу, має право вимагати виконання боржником обов'язку з погашення заборгованості за договором позики.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, те, що відповідачем не надано відзиву на позов та не спростовано розмір використаних кредитних коштів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.
Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження здійснення витрат пов'язаних з розглядом справи позивачем надано:
- договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Правничий курс», згідно п 3.3.5. якого винагорода виплачується у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок об'єднання, вказаний в Договорі, протягом 7 банківських днів від дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданої правничої допомоги та на підставі наданого об'єднанням рахунку;
- додаткову угоду №1/1 до договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 року;
- акт №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.12.2024 року (додаток №4 до договору про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 року), згідно якого АО «Правовий курс» надано, а позивачем отримано правову допомогу у справі ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті №1084 від 20.12.2024 року, призначення платежу - сплата за послуги по стягненню заборгованості згідно акту №1 від 12.12.2024 року за договором №02-24 від 01.07.2024 року.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідачем не надано жодних заперечень чи клопотань про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідають обсягу проведеної адвокатом роботи, складності справи та критерію розумності їх розміру, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8; код ЄДРПОУ 39992082) заборгованість за договором №С-001-015391-18-980 від 10.02.2018 року, у розмірі 15334 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8; код ЄДРПОУ 39992082) судові витрати в розмірі 10028 (десять тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп., які складаються із судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Б.С. Сердюк