Справа № 947/24840/25
Провадження № 2-о/947/412/25
про повернення заяви
07.07.2025 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на окупованій території,
03.07.2025 року, до канцелярії суду, звернувся з заявою ОСОБА_1 та просив встановити факт смерті на окупованій території ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 цього Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заявник зазначає, що він є сином померлої ОСОБА_2 , однак, доказів цього матеріали справи не містять.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої Судової Палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі №243/385/19, провадження №61-6840св19, зазначено, що оскільки заявник не підтвердив, що він є родичем або членом сім'ї особи, факт смерті якої просить встановити, то суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України, заявник не має права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Окрім цього, у вказаній Постанові Верховного Суду, вказано, що обмеження права на звернення із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України лише колом родичів померлого або їхніми представниками, встановлені з метою недопущення внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян недостовірних відомостей за зверненнями сторонніх осіб. Тому, у разі відсутності родинних зв'язків з померлою особою, заявник, для набуття права звернутися із відповідною заявою, повинен підтвердити, у визначеному законом порядку, факт проживання з померлою особою однією сім'єю, зокрема, шляхом встановлення цього факту у судовому порядку.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 265/6342/17 (провадження № 61-31830св18) викладено наступну правову позицію: обмеження права на звернення із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України встановлені з метою недопущення внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян недостовірних відомостей за зверненнями сторонніх осіб. Тому у разі відсутності родинних зв'язків з померлою особою, заявник, для набуття права звернутися із відповідною заявою, повинен підтвердити у визначеному законом порядку факт проживання з померлою особою однією сім'єю, зокрема шляхом встановлення цього факту у судовому порядку.
Доказів факту проживання з померлою особою однією сім'єю, зокрема шляхом встановлення цього факту у судовому порядку, заявником не надано.
Разом з тим законом передбачено, що заява про встановлення факту смерті може бути подана також іншими заінтересованими особами, якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси.
Проте, заявник не повідомив суд, що встановлення факту смерті зазначеної особи впливає на його права, обов'язки чи законні інтереси та яким саме чином.
Відповідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, оскільки заявник не надав доказів, що він є родичем особи про встановлення факту смерті якої просить, також не є іншою заінтересованою особою на чиї права, обов'язки чи законні інтереси впливає встановлення такого факту, а тому суддя доходить висновку, що заявник не є особою, яка може звертатись до суду із заявою про встановлення факту смерті відповідно до ст. 317 ЦПК України, а тому заява підлягає поверненню заявнику на підставі п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185, 258, 260, 294 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на окупованій території, - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Куриленко О. М.