Номер провадження: 22-ц/813/4238/25
Справа № 947/28114/24
Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.
Доповідач Карташов О. Ю.
26.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чумаченко Святослав Олександрович
на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 23 грудня 2024 року
за позовом ОСОБА_1 до Іноземного підприємства «СЖС Україна» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Історія справи, короткий зміст вимог
У вересні 2024 року з позовом про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до суду звернувся ОСОБА_1 , в якому просив визнати незаконним та скасувати Наказ (розпорядження) №К/РЕ000455 від 24.07.2024р. про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_1 було звільнено з посади програміст в ІНОЗЕМНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «СЖС УКРАЇНА»; поновити ОСОБА_1 на посаді програміст в ІНОЗЕМНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «СЖС УКРАЇНА» з 24 липня 2024 року; стягнути з ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЖС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 липня 2024 року по 23 серпня 2024 року у розмірі 58 536 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень 77 копійок; стягнути з ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЖС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 усі понесені судові витрати, у тому числі, витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 19 155 (дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
08.11.2024 року з боку позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому на підставі ухвали суду від 20.11.24 року подальший розгляд справи здійснюється у спрощеному провадженні проводиться з викликом сторін та призначене судове засідання.
16.12.2024 року до суду надійшло клопотання відповідача Іноземного підприємства «СЖС України» про закриття провадження у справі оскільки наразі відсутній предмет спору.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 23 грудня 2024 року провадження у цивільній справі №947/28114/24 за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Іноземного підприємства «СЖС Україна» (код ЄДРПОУ 14367709) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрито.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чумаченко С.О. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, на не дослідження і не надання належної оцінки наявним доказам, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2024 року по цивільній справі № 947/28114/24 про закриття провадження, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з Іноземного підприємства «СЖС Україна» усі понесені судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала була постановлена за відсутності сторони позивача, якими ж до того було подано заяву про відкладення розгляду справи, із доданими до заяви доказами поважності причин неявки. Суд всупереч положенням п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 223 ЦПК України не відклав розгляд справи, а розглянув за відсутності сторони позивача клопотання відповідача про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, та закрив провадження. Розгляд зазначеного клопотання за відсутності сторони позивача, позбавило можливості позивача належним чином реалізувати свої процесуальні права, висловити, надати свої заперечення проти клопотання відповідача.
Крім того, наголошується, що дійсно у цій справі, після пред'явлення позивачем позову та відкриття провадження по справі, відповідачем були задоволені вимоги позивача. Проте, між сторонами залишились неврегульовані питання, зокрема питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу, які були фактично понесені позивачем, та які позивач поніс у зв'язку з тим, що був вимушений звернутись за захистом своїх прав до суду через прийняття відповідачем незаконного наказу про звільнення позивача. Акцентується увага на тому, що вимога про відшкодування судових витрат зазначена в заявах від 16 січня та 06 лютого 2023 року, що додатково вказує на наявність між сторонами неврегульованих спірних питань і відсутність підстав для закриття провадження.
Підсумовуючи викладене в апеляційній скарзі зазначено, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та викладені у ній висновки - є помилковою та передчасною.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Генеральним директором ІП «СЖС УКРАЇНА» Вознюком О. подані письмові пояснення по справі, в яких зазначається, що позивач злегковажив наявними у нього правами та процесуальними інструментами, що не є виною ні Суду ні відповідача. Оскарженням ухвали про закриття провадження позивач фактично намагається підмінити оскарження ухвали про відмову у винесенні додаткового рішення. Позивач створив ситуацію, коли правнича допомога надається виключно заради правничої допомоги, що не відповідає завданням правосуддя, а й несправедливо збільшує навантаження на Суд та витрати на відповідача.
Також, звертається увага на те, що в судовому засіданні 16.12.2024 року на якому було оголошено клопотання відповідача про закриття провадження представник позивача погодився з фактами викладеними в заяві та не заперечував проти такого клопотання. Акцентується увага на тому, що з 16.12.2024 року та до 23.12.2024 року позивач мав достатньо часу на подання відповіді на клопотання відповідача, надання своїх заперечень, зміни своєї позиції, яка була заявлена ним в судовому засіданні 16.12.2024 та на реалізацію будь-яких інших процесуальних прав.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Чумаченко С.О. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача Іноземного підприємства «СЖС Україна» Погорелов І.С. в судовому засіданні просив залишити ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2024 року без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
06.09.2024 року з позовом про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до суду звернувся ОСОБА_1 до ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СЖС УКРАЇНА».
05.11.2024 відповідачем надано відзив на позовну заяву.
Скориставшись своїм правом, позивач 08.11.2024 надав відповідь на відзив.
08.11.2024 з боку позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін, тому на підставі ухвали суду від 20.11.2024 подальший розгляд справи здійснюється у спрощеному провадженні проводиться з викликом сторін та призначене судове засідання.
16.12.2024 року до суду надійшло клопотання відповідача ІП «СЖС УКРАЇНА» про закриття провадження у справі оскільки наразі відсутній предмет спору, яке було розглянуто в судовому засіданні 16.12.2024 року.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
У справі, що переглядається, установлено, що після відкриття провадження та призначення справи до розгляду від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, мотивоване відсутністю між сторонами предмету спору.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зроблено висновок, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Звертаючись до суду із цим позовом у вересні 2024 року, позивачем ОСОБА_1 були заявлені наступні вимоги: скасувати наказ про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення усіх понесених судових витрат, у тому числі, витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
08.11.2024 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог.
16.12.2024 року від відповідачів надійшла заява про закриття провадження, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18, висловив правову позицію про те, що судове рішення має містити відповіді на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги, зазначити у разі потреби їх розмір, а також вирішити питання про негайне виконання та про судові витрати (вимога повноти рішення). Процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням цієї вимоги. Таким чином, питання розподілу судових витрат та способу виконання судового рішення, у разі вирішення питання про право, є обов'язком суду, що вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 зазначав вимогу про стягнення понесених судових витрат в тому числі і витрат на правничу допомогу з наданням підтверджуючих доказів.
Як вже зазначалося, системний аналіз вищенаведених норм права, а також наявних висновків Верховного Суду дає підстави для висновку, що під час розгляду справи судом першої інстанції останній зобов'язаний у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, вирішити питання розподілу усіх судових витрат, про які заявила сторона, з урахуванням результату розгляду справи. За загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції проігнорував факт наявності вимог позивача про стягнення судових витрат, які були заявлені до ухвалення судового рішення.
Відтак, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, не з'ясувавши чи у зв'язку із цим між сторонами не залишилося неврегульованих питань, та розглянути по суті всі заявлені позовні вимоги, а у випадку їх необґрунтованості - відмовити у їх задоволенні через безпідставність чи недоведеність згідно із вимогами ЦПК України.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала Київського районного суду міста Одеси від 23 грудня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чумаченко Святослав Олександрович - задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 23 грудня 2024 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 04.07.2025 року.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький