Номер провадження: 22-ц/813/1628/25
Справа № 1519/3417/2012
Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.
Доповідач Карташов О. Ю.
08.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 06 травня 2024 року
у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору
Історія справи
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору (справа № 1519/3417/2012).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2019 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту були задоволені.
У зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору - відмовлено.
Ухвалою суду від 05 квітня 2022 року замінено сторону стягувача - ПАТ «Дельта Банк» у виконавчих листах № 1519/3417/2012, виданих Малиновським районним судом м. Одеси, на його правонаступника - ТОВ «Укрдебт Плюс».
Короткий зміст вимог
25 квітня 2024 року до суду звернулося ТОВ «Укрдебт Плюс», яке є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, в обґрунтування якої зазначив, що ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулося до суду з заявою, в якій просило видати виконавчі лист у справі №1519/3417/2012, у відповідь на що, судом повідомлено про неможливість видачі виконавчих листів у справі, так як 11 лютого 2020 року копію рішення у справі та 2 виконавчі листи було отримано представником ПАТ «Дельта банк» Шевчук В.В.
Вказував, що ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулося до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (який на даний час безпосередньо здійснює повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк») з прохання передати ТОВ «Укрдебт Плюс» виконавчі листи у справі №1519/3417/2012.
У відповідь листом від 08 квітня 2024 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що за результатами вчинення заходів з приймання - передачі матеріалів та документів АТ «Дельта Банк», виконавчі листи №1519/3417/2012 Малиновського районного суду міста Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11098810000 від 19 грудня 2006 року на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з боку АТ «Дельта Банк» не передавалися.
Стверджував що в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня інформація про наявність відкритого виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», у зв'язку з вказаним, ТОВ «Укрдебт Плюс» наразі не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Посилаючись на викладені обставини, заявник просив суд видати дублікати виконавчих листів, виданих Малиновським районним судом м. Одеси по справі №1519/3417/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 06 травня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору - задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа № 1519/3417/2012, виданий 11лютого 2020 року Малиновським районним судом м. Одеса на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2019 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, накопичувальний рахунок НОМЕР_3 в НБУ, МФО 300001) заборгованість за кредитним договором №11098810000 від 19 грудня 2006 року, станом на 12 жовтня 2010 року у розмірі 81553 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три) долари США 44 цента, яка складається із: 68363,30 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 13190, 14 долари США заборгованість по відсоткам, 15548, 13 грн пеня; стягнення в рівних частках з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, накопичувальний рахунок НОМЕР_3 в НБУ, МФО 300001) судовий збір в загальному розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.
При задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що оригінал виконавчого листа втрачено, рішення не виконано і не втратило своєї законної сили.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з очевидним грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа № 1519/3417/2012 - відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновку суду жодним чином не обґрунтовані і є хибними. Звертається увага на те, що відповідачі за первісним позовом не зверталися до суду з апеляційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.10.2019 року, відтак вказане заочне рішення набрало законної сили 18.11.2019 року та на момент звернення ТОВ «Укрдебт Плюс» до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у березні 2023 року, заявником було пропущено визначений законом трирічний строк для звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого документу, який у даному випадку тривав до 18.11.2022 року. Належних доказів пред'явлення виконавчого документа до виконання, що свідчило б про переривання трирічного строку для звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, заявником не надано та матеріали справи не містять.
Таким чином, скаржник зазначає, що оскільки ТОВ «Укрдебт Плюс» звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа після закінчення строку для його пред'явлення до виконання, це є безумовною та самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа. З заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник до суду не звертався, тому на думку скаржника, відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» про видачу дублікату виконавчого документу у зв'язку із пропуском строку для звернення з такою заявою.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Представник заявника ТОВ «Укрдебт Плюс», ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав на неї відзив, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та жодним чином не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції у цій справі без змін.
У відзиві наголошується, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів в межах строку, встановленого для пред'явлення їх до виконання, оскільки строк переривався у зв'язку з введенням воєнного стану та винесенням відповідних змін до Закону України «Про виконавче провадження».
Акцентується увага на тому, що виконавчі листи відсутні у стягувача ТОВ «Укрдебт Плюс», у попереднього кредитора ПАТ «Дедьта Банк», у органах виконавчої служби, а отже є втраченими. ТОВ «Укрдебт Плюс» на даний час у зв'язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Представник заявника ТОВ «Укрдебт Плюс» Ковалевський Є.В. в судовому засіданні, в режимі ВКЗ, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.05.2025 року - без змін.
Остання судова повістка на 08.05.2025 року на 09:50 годину, надіслана апеляційним судом ОСОБА_1 , повернулася до суду із зазначенням причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Тож, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місце знаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.
З наведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 відповідно до процесуального закону вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, та його не явка не перешкоджає розгляду справи.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору (справа № 1519/3417/2012).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2019 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту були задоволені. У зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк'Ю, ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору - відмовлено.
Зазначене рішення суду набрало законної сили, однак, станом на сьогоднішній день у повному обсязі не виконано.
15 січня 2020 року представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів. Малиновським районним судом м. Одеси було видано виконавчі листи, які 11 лютого 2020 року були отримані представником позивача.
Ухвалою суду від 05 квітня 2022 року замінено сторону стягувача - ПАТ «Дельта Банк» у виконавчих листах №1519/3417/2012, виданих Малиновським районним судом м. Одеси, на його правонаступника - ТОВ «Укрдебт Плюс».
Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня інформація про наявність відкритого виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк».
08 квітня 2024 року листом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що за результатами вчинення заходів з приймання - передачі матеріалів та документів АТ «Дельта Банк», виконавчі листи №1519/3417/2012 Малиновського районного суду міста Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11098810000 від 19 грудня 2006 року на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з боку АТ «Дельта Банк» не передавалися.
З витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що на час звернення з цією заявою не здійснюються жодні виконавчі провадження щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , де стягувачем є ПАТ «Дельта Банк» або ТОВ «Укрдебт Плюс» а отже, не перебуває на примусовому виконанні і виконавчий лист №1519/3417/2012, виданий 11 лютого 2020 року Малиновським районним судом м. Одеса про стягнення солідарно з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документів, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 19.04.2021 у справі № 2-1316/285/11, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Таким чином, обов'язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19.05.2022 у справі № 0910/1097/2012 та у постанові від 03.10.2022 у справі № 2-659/10 та у постанові від 10.02.2022 у справі № 1328/105/12.
Так, надаючи оцінку викладеним обставинам, які на думку заявника, є підставою для видачі дублікату виконавчого листа, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про їх доведеність з огляду на те, що оригінал виконавчого листа втрачено, рішення не виконано і не втратило своєї законної сили.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився з огляду на наступне.
Строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 1519/3417/2012 від 11.02.2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з моменту набрання рішення законної сили, становить три роки, тобто до 18.10.2022 року.
У свою чергу, Указом Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан. Надалі, воєнний стан неодноразово продовжувався Указами Президента України.
При цьому, 15.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-ІХ, відповідно до якого розділ ХІІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, яким, крім іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 1519/3417/2012 від 11.02.2020 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перервався у зв'язку з введенням воєнного стану та внесенням відповідних змін до Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене, строк пред'явлення виконавчого листа № 1519/3417/2012 від 11.02.2020 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до виконання станом на сьогодні не пропущено.
Аргументи апеляційної скарги, поданої ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 06 травня 2024 року - без змін, а апеляційної скарги ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 06 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко