Справа №766/8859/23
н/п 2/766/5874/25
01 липня 2025 року
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Черниш О.Л.,
за участю секретаря судового засідання Попкової К.І.
сторін у справі: представника позивача Розума О.В. (в режимі відеоконференції), представника відповідача Ковальчук Н.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду заяву представника позивачки - адвоката Розума Олександра Вікторовича про відвід судді Черниш О.Л., -
встановив:
13.06.2025 від представника позивачки адвоката Розума О.В. електронною поштою надійшла заява про відвід судді Черниш О.Л. у цивільній справі №766/5589/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав (треті особи - виконавчий комітет Виноградівської сільської ради, Заводський відділ ДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
На обґрунтування заяви представник позивачки послався на такі обставини.
3 19.10.2023 у Херсонському міському суді Херсонської області розглядається справа за позовною заявою ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
У позивача склалась недовіра до судді Черниш О.Л, та він бажає скористатись правом на відвід.
Позовну заяву було подано через підсистему Електронний суд 19.10.2023.
Ухвалою від 20.10.2023 судом витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо Відповідача по справі.
З того часу і по лютий 2024 року (тобто впродовж чотирьох місяців), Позивач не отримувала жодних процесуальних документів від суду. А тому, заявою від 12.02.2024 позивач направив на електронну адресу Херсонського міського суду Херсонської області запит щодо надання інформацію про хід справи № 766/8859/23.
І зразу після надходження звернення представника Позивача із вказаним запитом, в підсистемі Електронний суд з'явилась ухвала датована 30.01.2024 про відкриття провадження по справі.
В цій ухвалі значиться, що суд отримав довідку з Єдиного державного демографічного реєстру № 282746 про зареєстроване місце проживання Відповідача, яка датована 20.10.2023 року.
А тому, з усього видно, що суддя мала усі підстави відкрити провадження у жовтні 2023 року. Однак, суддя Черниш О.Л. винесла ухвалу про відкриття провадження з датою 30.01.2024 року лише 14.02.2024. Це видно з інформації, яка міститься у підсистемі Єдиний державний реєстр судових рішень, де значиться що ухвала від 30.01.2024 була зареєстровано 14.02.2024, як раз тоді, коли представника Позивача подав запит про надання інформації по руху справи.
Отже, з самого початку склалось враження, що суддя Черниш О.Л. не зацікавлена у швидкому розгляді справи.
Заявою про відвід судді 27.11.2024 Позивач зверталась до суду. У заяві Позивач ставила питання щодо некомпетентності судді Черниш О.Л. у справах про позбавлення батьківських прав, а також у затягуванні розгляду позовної заяви.
Ухвалою від 11.12.2024 відмовлено у задоволенні такої заяви.
Після того, як суддя Черниш О.Л. 14.03.2025 винесла незаконну ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області про зупинення розгляду справи, позивач вимушений був звертатись до апеляційного суду із скаргою на вказану ухвалу.
У апеляційній скарзі позивач наводила підстави, відповідно до яких ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.
Постановою від 20.05.2025 Херсонський апеляційний суд прямо вказав, «Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що копія довідки № 08/936 від 04.03.2025, не є достатньою для зупинення провадження у справі, відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Підстави не надання суду першої інстанції копії наказу представником відповідача не наведено
Крім того, з наведеної довідки не вбачається, що військова частина, в якій ОСОБА_2 перебуває на військовій службі перебуває в зоні активних бойових дій, або останній задіяний у виконанні бойових спеціальних завдань на лінії бойового зіткнення з противником, або існують інші непереборні обставини, що унеможливлюють для нього представництво своїх інтересів при розгляді цієї справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суду вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі, а тому ухвала суду першої інстанцій підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції не звернув належну увагу на наведені вище обставини. Невідповідність висновків суду обставинам справи, є підставою, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції»
Тож, вже є підстави, які зумовлюють здійснити самовідвід судді.
Але, після винесення вказаної постанови, отримавши матеріали справи, суддя Черниш О.Л. призначає розгляд справи на вересень, що у свою чергу відтермінує розгляд справи на два місяці. При цьому зауважимо, що розгляд справи знаходиться на підготовчого розгляду.
Позивач розуміє, що у суду є велика завантаженість, однак, звертаємо увагу на одну деталь, що коли Відповідач подав клопотання про зупинення справи 04.03.2025, його клопотання розглянуто 14.03.2025, тобто через 10 днів.
Тож, призначення розгляду справи, яку суддя зупинила незаконно, тільки через два місяці, вказує на те, що розгляд справи буде затягуватись і надалі.
Щодо компетентності судді Черниш О.Л.
Впродовж строку з липня 2024 року позивач намагається витребувати висновок від Органу опіки та піклування Виноградівської сільської ради Херсонського району Херсонської області (який залучений у справу третьою стороною).
Так, самостійно позивач звертався до органу опіки та піклування та отримав відмову.
Вказана відмова, на думку позивача, подавала можливість заявити клопотання та витребувати висновок через суд. Проте, суд безпідставно відмовляє у витребуванні доказів, зокрема, висновку висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Правове обґрунтування клопотання:
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у п вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи
Відповідно до ст. 16 4 1. ч. 2. п. 7 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. |
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 84 ч 1 ЦПК України
1. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї"
Однак, суддя Черниш О.Л. відмовляє у витребуванні вказаного у висновку у третьої особи. При цьому, з власної ініціативи суддя Черниш О.Л. не зрозуміло чому витребовує висновок у органу опіки та піклування Дарницького району м. Києва, а потім у органу опіки та піклування Дніпровського району м. Києва.
В судових засіданнях представник позивача наголошує, що вказані процесуальні дії невірні та не передбачені ЦПК та профільним законом, а саме постановою від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» а тому лише затягують процес.
Невважаючи на це, вказані суддя Черниш О.Л. оформлює витребування листами, які направляються на адресу вищезазначених органів опіки.
Так, листом від 13.02.2025 року № 103/41-468, орган опіки та піклування Дніпровського району м. Києва повідомив, що вказане питання не відноситься до їх компетенції
Зі свого боку, представник позивача подав запит виконавчого органу Київської міської ради (київська міська державна адміністрація) служба у справах дітей та сім'ї, в якому просив надати роз'яснення, чи може в даному випадку суд витребувати висновок у органу опіки та піклування м. Київ, враховуючи що дитина не проживає у м. Києві.
Так, 04.01.2026 було отримано відповідь, відповідно до якої зазначено, що «Суди виносять ухвалу, в якій зобов'язують ці органи вчинити певні передбачені законом дії.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи»
В матеріалах справи є акт обстеження, відповідно до якого видно, що дитина проживає у країна Румунія разом із своєю матір'ю.
А тому не зрозуміло наміри суду відносно витребування висновку з органу опіки та піклування м. Києва. При цьому потрібно врахувати, що сторони по справі не подавали клопотання про витребування висновку саме від органу опіки та піклування у м. Києві.
А тому, склалась така ситуація, коли суд вже пів року витребовує висновок у органу опіки та піклування м. Києва, який навіть не є третьою стороною по справі та який не видається відповідно до порядку, а сторони по справі чекають результат, наперед знаючи що буде негативна відповідь.
Вважаю, що викладені у заяві дії судді дають підстави вважати, що суддя Черниш О.Л. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи не на користь Позивачки, наявні інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Позивач не вбачає підстав сподіватися, що за викладених обставин суддя Черниш О.Л. зможе ухвалити об'єктивне рішення. Для Позивача це болісна справа і вона очікувала об'єктивного розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України:
«1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду. що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.»
Під час судового розгляду виявились та стали мені відомі перелічені вище підстави, які за законом дають право заявити відвід судді наразі.
Відповідно до ст. 36 ч 1 п. 3, п. 5 ЦПК України:
«1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді»
Представник позивачки вважає, що зазначені підстави для відводу судді наявні і суддя Черниш О.Л. підлягає відводу. За викладених обставин він має достатні підстави сумніватися в об'єктивному розгляді справи суддею Черниш О.Л. в її неупередженості.
З метою об'єктивного розгляду справи, впевненості обох сторін в неупередженості та незацікавленості судді у розгляді справи, вважаю доцільним передати справу іншому судді Херсонського міського суду Херсонської області.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву з підстав, зазначених у ній.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення відводу, вважає доводи, зазначені заявником, надуманими.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема у разі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.
Так, однією із підстав заявлення представником позивача Розумом О.В. головуючому у справі судді відводу є те, що суддя не відкрила провадження у справі у жовтні 2023 року.
Щодо невідкриття провадження у справі у жовтні 2023 року.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року №566/0/15-23 з 12 червня 2023 року було поновлено процесуальну діяльність Херсонського міського суду Херсонської області. Цим же рішенням територіальну підсудність судових справ: Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського районного суду Херсонської області, Новотроїцького районного суду Херсонської області було визначено за Херсонським міським судом Херсонської області. При цьому до роботи у Херсонському міському суді Херсонської області приступили до роботи тільки 6 суддів, інші ще протягом тривалого часу перебували у відрядженні в інших судах. До кінця 2023 року у провадження судді Черниш О.Л. надійшло 1811 справ всіх категорій, з яких у 2023 році було розглянуто 1165, а у 2024 році станом на грудень 2024 року суддю Черниш О.Л. розглянуто понад 4000 різних категорій справ, в тому числі і цивільні справи за позовами про позбавлення батьківських пав. За вказаних обставин відкрити провадження у всіх справах було поза межами не тільки процесуального часу, але і людських фізичних можливостей судді. Це при тому, що згідно Наказу №197 від 11.07.2023 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією» м. Херсон визначений територією, на яких ведуться активні бойові дії. Є загальновідомим факт, що місто Херсон та інша частина території Херсонської області перебуває під постійними обстрілами російських військ з лівобережжя Херсонської області, а тому часто судові засідання не відбуваються через обстріли, відсутність світла, відсутність інтернету, а відповідно і припинення роботи системи ВКЗ, без роботи якої (технічна фіксація судових засідань) розгляд справ є неможливим.
У позовній заяві, поданій представником позивача Розумом О.В. , місцем проживання позивачки та відповідача було зазначено смт. Брилівку Цюрупинського району Херсонської області, а зазначені у позовній заяві номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 та його електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявилися завідомо неправдивими, про що пізніше письмово повідомив суд відповідач ОСОБА_5 , зазначивши правильний номер свого мобільного телефону та електронної пошти, а саме: листом на електронну пошту суду 15.02.2024, зареєстрованим в суді 16.02.2024 за вхідним № 12336/24.
Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних(бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні(блокуванні) смт. Брилівка з 01.03.2022 перебуває в окупації.
За вказаних умов, для виконання однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, суд зобов'язаний був вжити всіх можливих процесуальних заходів для реального, а не формального, повідомлення відповідача про перебування на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області справи за позовом ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав відносно його доньки, та забезпечити реалізацію його права на участь у розгляді справи. Зокрема, крім, направлення запиту до Державного демографічного реєстру про місце реєстрації ОСОБА_2 , судом 20.10.2023 було направлено ухвалу до Міністерства соціальної політики України про витребування з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_2 .
Вчинення суддею всіх необхідних процесуальних дій у справі дало змогу відповідачу бути повідомленим про наявність позову до нього у Херсонському міському суді Херсонської області, отримати позовну заяву з доданими документами, скористатись правом на правову допомогу і через представника приймати участь у розгляді справи.
Щодо безпідставної відмови у дорученні виконавчому комітеті Виноградівської сільської ради надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно своєї доньки.
Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав виконавчий комітет Виноградівської сільської ради, як орган опіки та піклування, має право і уповноважений зробити незалежно від наявності ухвали суду, оскільки на вчинення такої дії він уповноважений законом. Згідно наданих представником позивача документів, він звертався до Виноградівської сільської ради із заявою про надання висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно своєї доньки і листом а №01-01/92 від 20.08.2024 йому було направлено лист-роз'яснення, в якому зазначено, що «з 24.02.2022 територія Виноградівської громади тимчасово окупована і по теперішній час знаходиться в зоні бойових дій. Служба у справах дітей працює дистанційно. Висновок надається за місцем проживання батьків, а не дистанційно».
Саме за місцем фактичного проживання батька - Деснянської районної адміністрації м. Києва суд і направив листа про надання відповідного висновку, оскільки згідно припису частини 5 статті 19 СК України орган опіки та піклування має подати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Тобто, для складання висновку працівники уповноваженого органу мають реально обстежити умови життя батька, провести з ним бесіду, встановити його позицію щодо постановки питання про позбавлення його батьківських прав, а не дистанційно, як вважає представник позивача.
Якщо представник позивача вважає, що виконавчим комітетом Виноградівської сільської ради може бути складено такий висновок дистанційно, то він мав право після отримання вищезазначеного листа вимагати від виконавчого комітету такого висновку. Суддя зазначає, що для складання висновку органом опіки та піклування за наявності спору між батьками щодо дітей, рішення суду не потребується, оскільки надання висновку є повноваженням і обов'язком органу опіки та піклування.
При ухваленні рішення про зупиненні провадження у справі, суд керувався виключно нормою процесуального закону - п.2 ч.1 ст.25 ЦПК України, яка і зобов'язує суд зупинити провадження справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції. Як вбачається зі змісту вказаної норми закону вона є імперативною і не вимагає від суду витребування додаткових документів та з'ясування чи може зазначена особа брати участь у справі.
Щодо призначення справи на вересень 2025 року.
Вказаний факт з незрозумілих причин є повністю вигаданий представником позивача і нічим не підтверджений, оскільки дана справа ніколи не призначалася до розгляду на вересень 2025 року. Після повернення справи з апеляційного суду (13 червня 2025), справа була призначена до розгляду на 11-00 годину 19 червня 2025 року.
Зазначені представником позивача доводи не можуть слугувати законною підставою для відводу судді, ґрунтуються виключно на припущеннях та суб'єктивній думці заявника, яка фактично сформована на непогодженні з прийнятими суддею процесуальними рішеннями по даній справі.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Таким чином, наведені у заяві про відвід судді обставини, не можуть бути законними підставами для відведення судді.
Наявності інших підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для відводу судді Черниш О.Л. представником відповідача не зазначено.
Будь-яких доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді цієї справи, з доводів заяви про відвід не вбачається.
Виходячи з вищенаведеного, аргументи заявника, наведені у заяві про відвід, ґрунтуються виключно на припущеннях і суб'єктивній думці сторони відповідача, яка базується на непогодженні з процесуальними рішеннями даного судді, ухваленими під час розгляду справи, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Однак, такі аргументи не можуть бути беззаперечною підставою для усунення судді від розгляду справи.
Я не маю упередженості щодо жодної із сторін. Всі мої дії як судді у процесі спрямовані на ухвалення законного і обґрунтованого рішення
Враховуючи викладене, вважаю, що відсутні правові підстави для задоволення заяви представника відповідача про відвід судді Черниш О.Л. а тому у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд -
постановив:
Відмовити представнику позивачки - адвокату Розуму Олександру Вікторовичу у задоволенні заяви про відвід судді Черниш О.Л у цивільній справі №766/8859/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав (треті особи - виконавчий комітет Виноградівської сільської ради Херсонського району Херсонської області, Заводський відділ ДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Черниш О. Л.