490/4264/25 02.07.2025
нп 1-кп/490/1388/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/4264/25
/про відмову в затвердженні угоди/
02 липня 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва виділені матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000890 від 10.10.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаїв, є громадянкою України, має повну загальну середню освіту, незаміжня, офіційно не працює, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
07 травня 2025 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Миколаївської обласної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000890 від 10.10.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 травня 2025 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом по даному кримінальному провадженню.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 02 червня 2025 року матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України, виділено в окреме провадження для розгляду угоди про визнання винуватості.
В підготовчому судовому засіданні прокурором було надано угоду про визнання винуватості від 02 червня 2025 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_9 і обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , у виділеному кримінальному провадженні №12024150000000890 від 10.10.2024 року.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч.1 ст.472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до вимог ч.7 ст.474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Перевіривши указану угоду про визнання винуватості, суд приходить до висновку про те, що угода про визнання винуватості від 02.06.2025 року не відповідає вимогам ч.7 ст.474 КПК України із наступних підстав.
Як вбачається із обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024150000000890 від 10.10.2024 року, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України.
Санкція ч.3 ст.301 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Зі змісту поданої угоди про визнання винуватості від 02.06.2025 року вбачається, зокрема, що сторони дійшли згоди про призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України, у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування вказаного покарання із застосуванням іспитового строку; покласти на ОСОБА_3 обов'язки, визначені ст.76 КК України на період відбування іспитового строку.
У порушення вимог п.1 ч.7 ст.474 КПК України, умови угоди суперечать вимогам закону, так як при узгодженні покарання в угоді не було зазначено додаткове покарання, передбачене ч.3 ст.301 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, яке є обов'язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією цієї норми кримінального закону.
Слід зазначити, що якщо додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю передбачене як обов'язкове у санкції статті Особливої частини КК, то призначення цього покарання відбувається й тоді, коли особа, яка вчинила кримінально каране діяння, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю. Тобто фактично йдеться про обмеження зайняття для особи певних посад або здійснення певної діяльності у майбутньому навіть у тому разі, якщо на момент вчинення кримінального правопорушення особа їх не обіймала чи не займалася певною діяльністю.
Така позиція була висловлена об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду: "Згідно з положеннями ст.55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення" (справа № 404/2081/22, провадження № 51-130кмо23).
Крім того, указана угода про визнання винуватості не відповідає вимогам ст.472 КПК України, оскільки не містить відомостей про істотні для відповідного кримінального провадження обставин.
До переліку істотних для відповідного кримінального провадження обставин, судова практика відносить, крім іншого, характеризуючі дані про особу, що в угоді про визнання винуватості від 02.06.2025 року стосовно особи ОСОБА_3 відсутні.
Крім того, в угоді про визнання винуватості зазначено про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, із зазначенням їхніх прізвищ та ініціалів. Разом з цим, на момент розгляду угоди про визнання винуватості відсутня інформація про наявність обвинувального вироку (вироків) суду, що набрав законної сили, відносно вказаних осіб, на підтвердження вчинення ними злочину за попередньою змовою із ОСОБА_3 за обставин, викладених в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження, в тому числі є, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За вказаних обставин, суд вважає, що зазначення в угоді про визнання винуватості у якості співучасників кримінального правопорушення інших осіб, порушує права, свободи та інтереси зазначених осіб.
Також, в угоді відсутнє обґрунтування наявності справжнього суспільного інтересу в укладенні угоди з ОСОБА_3 , а відтак у суду відсутні належні підстави вважати, що умови угоди відповідають суспільним інтересам.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.
Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, досудове розслідування по даному кримінальному провадженню фактично закінчено і органами досудового розслідування були виконані вимоги закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній матеріалів, отриманих під час досудового розслідування.
Отже, з врахуванням фактичного закінчення досудового розслідування у вказаному провадженні, суд вважає за можливе призначити підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.314, 468, 469, 472, 474 КПК України, суд -
У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 02 червня 2025 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_9 і обвинуваченою ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , у виділеному кримінальному провадженні №12024150000000890 від 10.10.2024 року - відмовити.
Продовжити судове провадження у виділених матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.301 КК України, у загальному порядку.
Підготовче судове засідання призначити на 14:00 годину 22 липня 2025 року.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1