Справа № 127/20240/25
Провадження № 1-кс/127/8450/25
Іменем України
02 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000714 від 13.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 26.06.2025 в ході проведення огляду місця події, а саме земельної ділянки, на якій розташована альтанка за адресою: Вінницька область, Липовецький район, село Варнянка, з геолокаційною прив'язкою до ставка (координати 49.147525, 29.073674).
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна до судового засідання не з'явився, однак 02.07.2025 адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, у якому просив розглядати справу за його відсутності та висловив заперечення щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що транспортний засіб не є речовим доказом, не використовувався для вчинення злочину, а власник не знав про його можливе незаконне використання іншою особою, у зв'язку з чим арешт є необґрунтованим та не відповідає цілям досудового розслідування.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000714 від 13.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений у ході досудового розслідування час, день та місце, але не пізніше червня 2025 року, громадянин ОСОБА_6 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, з особистих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх можливі наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього відповідного дозволу, передбаченого чинним законодавством, придбав у невстановлений спосіб бойові припаси та зброю, а саме: 25 пострілів гранатометних ВОГ-25, підствольний гранатомет типу «ГП-25», предмет, зовні схожий на ніж, два предмети, схожі на наземні сигнальні патрони, реактивний сигнальний однозарядний патрон, предмет, схожий на ручну димову гранату.
Придбавши вказані бойові припаси та зброю, ОСОБА_6 перевіз їх до невстановленого місця та продовжив їх там зберігати.
26 червня 2025 року о 18 год. 55 хв. було здійснено огляд місця події, а саме земельної ділянки, на якій розташована альтанка за адресою: Вінницька область, Липовецький район, село Варнянка, з геолокаційною прив'язкою до ставка (координати 49.147525, 29.073674), у ході якого виявлено та вилучено:
-предмет, зовні схожий на автомат з маркуванням на рамі «зірка» 85 701981, 1981, який поміщено в спеціальний пакет Національної поліції України, Слідче управління PSP 4134614;
-мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 , який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063210;
-грошові кошти в сумі 1800 доларів США (номінал по 100 доларів, серійний номер KL 8366M885 B), які поміщено в спеціальний пакет PSP 1455465;
-грошові кошти в сумі 100 доларів США, серійний номер AB 98208091 U, які поміщено в спеціальний пакет PSP 1455466;
-предмети, зовні схожі на патрони, у кількості 115 штук, які поміщено в спеціальний пакет PSP 2223800;
-предмет, зовні схожий на запал АF 11, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063212;
-предмет, зовні схожий на запал типу М 213, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063213;
-предмет, зовні схожий на корпус до ручної гранати М67, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063211;
-предмет, зовні схожий на корпус до ручної гранати GHO-1, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063207;
-автомобіль марки «Lexus», модель «350», державний номерний знак НОМЕР_5 .
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020000000714 від 13.06.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 27.06.2025 майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події, а саме: предмет, зовні схожий на автомат з маркуванням на рамі «зірка» 85 701981, 1981, мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 , грошові кошти в сумі 1800 доларів США, грошові кошти в сумі 100 доларів США, серійний номер AB 98208091 U, предмети, зовні схожі на патрони, у кількості 115 штук, предмет, зовні схожий на запал АF 11, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063212, предмет, зовні схожий на запал типу М 213, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063213, предмет, зовні схожий на корпус до ручної гранати М67, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063211, предмет, зовні схожий на корпус до ручної гранати GHO-1, є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Що стосується клопотання в частині накладення арешту на автомобіль марки «Lexus», модель «350», державний номерний знак НОМЕР_5 , то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою та другою статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий просив накласти арешт на автомобіль «Lexus», модель «350», державний номерний знак НОМЕР_5 , який на праві власності належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не являється підозрюваним у кримінальному провадженні, взагалі не являється фігурантом у даному провадженні, а, відповідно, є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт в межах кримінального провадження №12025020000000714 від 13.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Однак, відповідно до частини першої та другої статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
З аналізу наведеної норми слідує, що правом звернення до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи наділений виключно прокурор, а не слідчий, за погодженням з прокурором.
Проте, в порушення наведеної вище норми, з клопотанням, яке являється предметом розгляду у даній справі, до суду звернувся Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , а не прокурор.
Таким чином, клопотання в частині накладення арешту на автомобіль «Lexus», модель «350», д.н.з. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, оскільки подано неналежним суб'єктом та з порушенням вимог статті 171 КПК України.
Отже, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно підлягає задоволенню в частині арешту речей, вилучених під час огляду місця події. У частині клопотання про накладення арешту на автомобіль марки «Lexus», модель «350», державний номерний знак НОМЕР_5 , слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у зв'язку з порушенням вимог статті 171 КПК України та звернення з клопотанням неуповноваженою на те особою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 64-2, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 26 червня 2025 року в ході проведення огляду місця події, а саме земельної ділянки, на якій розташована альтанка за адресою: Вінницька область, Липовецький район, село Варнянка, з геолокаційною прив'язкою до ставка (координати 49.147525, 29.073674), а саме на:
-предмет, зовні схожий на автомат з маркуванням на рамі «зірка» 85 701981, 1981, який поміщено в спеціальний пакет Національної поліції України, Слідче управління PSP 4134614;
-мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , номер НОМЕР_4 , який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063210;
-грошові кошти в сумі 1800 доларів США (номінал по 100 доларів, серійний номер KL 8366M885 B), які поміщено в спеціальний пакет PSP 1455465;
-грошові кошти в сумі 100 доларів США, серійний номер AB 98208091 U, які поміщено в спеціальний пакет PSP 1455466;
-предмети, зовні схожі на патрони, у кількості 115 штук, які поміщено в спеціальний пакет PSP 2223800;
-предмет, зовні схожий на запал АF 11, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063212;
-предмет, зовні схожий на запал типу М 213, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063213;
-предмет, зовні схожий на корпус до ручної гранати М67, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063211;
-предмет, зовні схожий на корпус до ручної гранати GHO-1, який поміщено в спеціальний пакет CRI 1063207;
В решті вимог клопотання відмовити.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.
Зобов'язати слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя