Справа № 947/27266/23 Головуючий у 1 інстанції: Бікезіна О. В.
Провадження № 22-ц/811/3133/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
03 липня 2025 року м.Львів
Справа № 944/5010/24
Провадження № 22-ц/811/3133/24
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана її представником - ОСОБА_1 , на рішення Яворівського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Яворові 17 лютого 2025 року у складі судді Поворозника Д.Б. у справі за заявою Військової частини НОМЕР_1 , з участю заінтересованих осіб: Володимирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті особи,-
встановив:
5 вересня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті особи. Просить встановити факт смерті військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, навідника - оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки солдата ОСОБА_3 , що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання у Донецькій області, в районі населеного пункту Кліщіївка внаслідок наступальних дій противника, які супроводжувалися мінометним та артилерійським обстрілом. В обґрунтування заяви посилається на те, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №8 від 8 січня 2023 року солдат ОСОБА_3 був залучений до складу зведеної механізованої роти з метою виконання бойових завдань, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та створення резервів Головнокомандувача Збройних Сил України на виконання директиви Головнокомандувача ЗСУ №39/304/39/19 від 19 лютого 2022 року, телеграми командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19 лютого 2022 року №119/7/2/675 дек, розпорядження командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27 вересня 2022 року №ОСУВ/1/697 дек/п, бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 №22дск від 6 січня 2023 року та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №1-АД від 6 січня 2023 року. Відповідно до наказу №8 від 8 січня 2023 року ОСОБА_3 було відряджено до міста Соледар Донецької області. З рапорта командира батальйону навчально-бойового озброєння та техніки підполковника ОСОБА_4 №343 від 18 січня 2023 року вбачається, що відповідно до доповіді командира зведеної механізованої роти майора ОСОБА_5 , під час виконання бойового завдання у Донецькій області, в районі населеного пункту Кліщіївка внаслідок наступальних дій противника, які супроводжувались мінометним та артилерійським обстрілом, після відходу з позицій було виявлено відсутність солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_6 . З пояснень військовослужбовців ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_5 особовий склад зведеної механізованої роти виконував бойове завдання по обороні рубежів в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області у взаємодії із особовим складом НОМЕР_3 окремої механізованої бригади, відповідно до бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 3 січня 2023 року №№4/дек. Близько 7 год. ІНФОРМАЦІЯ_5 почався артилерійський та мінометний обстріл позицій у вищевказаному районі. Близько 11 год. одна з мін потрапила в окоп безпосередньо в те місце, де перебував капітан ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 результаті влучання їх тіла понівечило. Через обстріли, які не припинялись тривалий час, евакуювати тіло та зброю солдата ОСОБА_3 не було можливості. Надалі ці позиції були зайняті ворогом. Вказує, що встановлення факту смерті ОСОБА_3 для Військової частини НОМЕР_1 має юридичне значення, оскільки ОСОБА_3 є військовослужбовцем цієї частини та обліковується як безвісти зниклий відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України №№ 280 від 15 вересня 2022 року «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743. Крім цього, відповідно до наказу Міністерства оборони України 7 червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення 260 військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Військова частина НОМЕР_1 продовжує здійснювати грошове забезпечення членам сім'ї ОСОБА_3 .
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2025 року заяву Військової частини НОМЕР_1 задоволено. Встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м.Маріуполь Донецької області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, навідника - оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області, під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.
Рішення суду через свого представника ОСОБА_1 оскаржує ОСОБА_2 . Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на те, що заявник у своїй заяві, всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, не зазначає з якою метою просить встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області під час виконання бойового завдання, не вказує для захисту, виникнення, зміни або припинення яких саме особистих чи майнових прав Військової частини НОМЕР_1 потрібно встановити згаданий факт. Вказує, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 . У період з 21 липня 2023 року до 21 лютого 2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_2 , як члену сім'ї ОСОБА_3 , виплачується грошове забезпечення. Наведені обставини фактично підтверджують, що метою поданої Військовою частиною НОМЕР_1 заяви до суду є припинення права ОСОБА_2 на отримання грошового забезпечення, належного її сину-військовослужбовцю, який зник безвісти. Посилається на ч. 4 ст. 315 ЦПК, згідно якої суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. З'ясувавши, що із заяви від 2 вересня 2024 року вбачається спір про право, суд першої інстанції зобов'язаний був відмовити у відкритті провадження у справі, або ж, з'ясувавши цю обставину під час розгляду справи, - залишити таку заяву без розгляду. Вказує, що суд першої інстанції під час судового розгляду, за результатами якого було ухвалено рішення суду 17 лютого 2025 року, порушив норми ч. 1 ст. 8, ч.ч. 3, 6 ст. 128 ЦПК, оскільки внаслідок введення Військової частини НОМЕР_1 , яка виплачувала грошове забезпечення відповідача, в оману суду щодо адреси проживання та контактного номеру телефону ОСОБА_2 , відповідач про судові засідання у цій справі повідомлена не була. Відсутність у ОСОБА_2 інформації про факт надходження від позивача до суду заяви та про судові засідання унеможливило реалізацію відповідачем своїх процесуальних прав, передбачених ст. 43 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.
Частиною другою 1/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7909" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з частиною п'ятою цієї норми судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
С тороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно супровідного листа (а.с. 39)від 17 вересня 2024 року ОСОБА_2 направлено для відома копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію заяви Військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а проживає у АДРЕСА_3 .
Суд першої інстанції розглянув справу у відсутності заінтерисованої особи, яка булла позбавлена можливості використати свої права при розгляді справи.
Матеріали справи не містять доказів про отримання ОСОБА_2 копії заяви та ухвали про відкриття провадження, а також про отримання судових повісток.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128-130 ЦПК України.
Тому належить зробити висновок, що суд першої інстанції порушив право відповідача знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віктор Назаренко проти України» від 3 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).
Відповідно до п.3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою про скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Встановлено, що ОСОБА_12 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 . Він проходив службу на посаді навідника-оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №8 від 8 січня 2023 року солдат ОСОБА_3 був залучений до складу зведеної механізованої роти з метою виконання бойових завдань, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та створення резервів Головнокомандувача Збройних Сил України на виконання директиви Головнокомандувача ЗСУ №39/304/39/19 від 19 лютого 2022 року, телеграми Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 19 лютого 2022 року №119/7/2/675дек, розпорядження Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27 вересня 2022 року №ОСУВ/1/697 дек/п, бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 №22дск від 6 січня 2023 року та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №1-АД від 6 січня 2023 року його було відряджено до м. Соледар Донецької області.
Згідно з рапортом командира зведеної механізованої роти НОМЕР_4 навчального центру майора ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання з 13 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 o/c БГ 3 механізований взвод зведеної механізованої роти потрапив під мінометний артилерійський обстріл. Після виходу з позицій в районі населених пунктів Кліщіївка - Іванівське Донецької області було виявлено відсутність солдата ОСОБА_3 .
Відповідно до рапорта командира батальйону навчально-бойового озброєння та техніки підполковника ОСОБА_4 №343 від 18 січня 2023 року, згідно доповіді командира зведеної механізованої роти майора ОСОБА_13 , під час виконання бойового завдання у Донецькій області, в районі населеного пункту Кліщіївка внаслідок наступальних дій противника, які супроводжувались мінометним та артилерійським обстрілом, після відходу з позицій було виявлено відсутність солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_6 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2023 року №75-АД було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_6 .
За результатами службового розслідування складено Акт про проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісті навідника оператора 3 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки солдата ОСОБА_3 та командира бойової машини 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки солдата ОСОБА_14 та винесено наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №92-ОД від 24 лютого 2023 року «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_14 ».
В ході проведення службового розслідування були допитані військовослужбовці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 .
З письмових пояснень інструктора 3 навчальної розвідувальної роти головного сержанта ОСОБА_7 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 особовий склад зведеної механізованої роти виконував бойове завдання по обороні рубежів в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області у взаємодій із особовим складом НОМЕР_3 окремої механізованої бригади, відповідно до бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 3 січня 2023 року №4/дек. Близько 7 год. ІНФОРМАЦІЯ_5 почався артилерійський та мінометний обстріл їхніх позицій у вищевказаному районі. Близько 11 год. цього дня одна з мін потрапила в окоп безпосередньо в місце, де перебував капітан ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_11 результаті влучання їх тіла розірвало на шматки та понівечило. Так як в результаті цього вибуху він отримав поранення та контузію, тому за наказом командира почав відхід до інших позицій. Через обстріли, які не припинялись тривалий час, евакуювати тіло та зброю солдата ОСОБА_16 не виявилось можливим. Надалі ці позиції були зайняті ворогом.
Аналогічні письмові пояснення військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_15 .
ОСОБА_15 , надав суду такі покази. В січні 2023 року він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 він в складі групи, до якої також входив ОСОБА_3 , заступили на позицію. Зранку поступила команда окопатися біля населеного пункту Кліщіївка, що вони і почали робити. Близько 7 год. розпочався артилерійський обстріл їхніх позицій. Він, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ще декілька військовослужбовців відступили, в тому числі ОСОБА_3 . Під час обстрілу снаряд влучив безпосередньо поряд з ОСОБА_3 . Коли вони відходили, сержант ОСОБА_17 дивився у вирву, яка утворилася внаслідок розриву снаряду та сказав, що бачив тіла, в тому числі ОСОБА_3 , які розірвало. Вважає, що ОСОБА_3 не міг вижити в цій ситуації, оскільки снаряд впав і розірвався безпосередньо біля нього. Ці позиції надалі були захоплені ворогом і вони не змогли повернутися туди.
За результатом службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_6 , встановлено, що вони зникли безвісті під час виконання службових обов'язків по захисту суверенітету Батьківщини в районі ведення бойових дій у Донецькій області, біля населеного пункту Кліщіївка, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З акта про настання смерті від 17 січня 2023 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 7 год. почались артилерійський та мінометний обстріл Українських позицій в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Близько 11 год. ІНФОРМАЦІЯ_5 одна з мін потрапила в окоп безпосередньо в те місце, де знаходились капітан ОСОБА_18 та солдат ОСОБА_3 . В результаті влучання, їх тіла розірвало на шматки. Через обстріли, які не припинялися тривалий час і через те, що залишки їхнього підрозділу відійшли на інші позиції, евакуювати тіла загиблих та їх зброю, не було можливості.
Встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув поблизу села Кліщіївка Донецької області в результаті отримання поранення, несумісного з життям при захисті Батьківщини й стримування агресії російської федерації, під час проведення бойових дій.
Військова частина у своїй заяві посилається на те, що встановлення факту смерті необхідне для державної реєстрації смерті на території України та одержання свідоцтва про смерть державного зразка.
У відповідності до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ, які суд розглядає в порядку окремого провадження, щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений у частині 2 ст.293 ЦПК та такими серед інших є: визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
З гідно із ч.ч. 3-4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає факт смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі цієї статті можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи.
Органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема, на підставі встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Колегія суддів вважає доведеними обставини, які дають підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Маріуполь Донецької області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, навідника - оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області, під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації.
Однак, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права відповідно до п.3 частини третьої статті 376 ЦПК України.
Керуючись: ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана її представником - ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Заяву Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Маріуполь Донецької області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, навідника - оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки Військової частини НОМЕР_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 3 липня 2025 року.
Головуючий -______________________Т. І. Приколота
Судді: ________________Ю.Р. Мікуш ___________________ Р.В. Савуляк