Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/388/25
07.07.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі також - ТОВ «Споживчий центр») через систему «Електронний суд» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої борг за кредитним договором в розмірі 45600,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 10.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10.05.2024-100002802.
Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 10.05.2024, строком на 210 днів.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит.
Відповідачем під час укладення кредитного договору №10.05.2024-100002802 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку. Під час ідентифікації ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на 10.03.2025 виникла заборгованість у розмірі 45600,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн. та по процентам в розмірі 25 200,00 грн., комісії 2400,00 грн., неустойки 6000,00 грн.
Ухвалою суду від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Водночас, секретарем судового засідання відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі телефонограмою.
Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 10.05.2024, заявки від 10.05.2024, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е418», укладено кредитний договір №10.05.2024-100002802 від 10.05.2024.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії (пункт 3.1 Пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).
Сума кредиту - 12 000 грн. Строк на який надається кредит 210 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 05 грудня 2024 року (п. 2, 3,4 Заявки).
Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 5375-41ХХ-ХХХХ-6181 (абз.6 Заявки).
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 3834,77%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 34226,06 грн. (п.5, 12 Заявки).
Комісія, за надання кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 2400 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п. 8 Заявки).
Неустойка - 120 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (п.13 Заявки).
Відповідно до умов пропозиції та заявки ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці кредит у розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується квитанцією сервісу LiqPay від 10.05.2024.
Повідомленням АТ «Універсал Банк» від 14.05.2025 та випискою по банківській карті підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку 10 травня 2024 року зараховано 12 000 грн.
Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, заборгованість складається із основного боргу 12000,00 грн, процентів за період з 10.05.2024 по 05.12.2024 у розмірі 25 200,00 грн, комісії 2400 грн. та неустойки 6000,00 грн, а всього 45600,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір №10.05.2024-100002802 від 10 травня 2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 12 000 грн строком на 210 днів, тобто до 05 грудня 2024 року, а останній зобов'язався повернути кошти, та, зокрема, сплатити відсотки за користування ними.
05.10.2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.
Відповідачем не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором (в частині нарахованих процентів) та неналежне виконання ним умов договору щодо сплати заборгованості.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих процентах підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення комісії за надання кредиту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Сторони кредитного договору погодили сплату комісії за надання кредиту, що не суперечить наведеним вище вимогам закону. Тому така сума також підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 6 000,00 гривень неустойки за невиконання/ неналежне виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Водночас, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася, та такий триває по теперішній час.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Заявлена до стягнення сума неустойки нарахована протягом 2024 року, тобто за період, у якому на території України введено воєнний стан.
Зважаючи на вказане, підстави для стягнення з відповідача вказаної суми, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.
Як наслідок, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки на користь позивача підлягає стягненню 39 600,00 грн. кредитної заборгованості, що є 86,84 % від суми пред'явленого позову (45 600,00), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 103,61 грн. судового збору (2422,40*86,84%:100).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-287 ЦПК України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №10.05.2024-100002802 від 10 травня 2024 року в розмірі 39 600 (тридцять дев'ять тисяч шістсот) гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту - 12 000 гривень, заборгованість за процентами - 25 200 гривень, заборгованість за комісією за надання кредиту 2400 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2103 (дві тисячі сто три) гривень 61 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 07.07.2025.
Суддя С. В. Васільєв