Справа № 466/6117/25
Провадження № 3/466/2028/25
04 липня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зими І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
20.06.2025 року, близько 18:00 год., за адресою м. Львів, вул. Кушевича, 1, донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила адміністративне правопорушення за ст. 178 КУпАП. Зокрема, неповнолітня ОСОБА_2 , якій виповнилось 15 років, розпивала алкогольні напої , REVO, в громадському місці. Таким чином, ОСОБА_1 , що є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
При розгляді адміністративної справи в суді ОСОБА_1 свою вину вчиненні адміністративного правопорушення визнала. Зазначила, що поговорила з донькою і такого більше не повториться.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність батьків за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
З огляду на викладене, позиція, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зводиться до власного помилкового бачення як обставин справи, так і чинного законодавства, і розцінюється як спосіб захисту уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєному повністю та об'єктивно стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №390031 від 25.06.2025, зверненням до ВП, рапортом працівників поліції, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , та неповнолітньої ОСОБА_2 , та іншими матеріалами справи.
Оглянувши протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку, що його вина доведена, дії за ст. 184 ч. 3 КУпАП кваліфіковані вірно, а тому до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП суддя враховує характер та обставини вчиненого, суспільну небезпеку правопорушення, її майновий стан та ступінь вини. Відтак вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та оштрафувати її на 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Є. Зима