ЄУНСС: 453/749/25
НП: 2/453/476/25
іменем України
07 липня 2025 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,
сторони у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;
відповідачка - ОСОБА_1 ;
зміст позовних вимог - про стягнення заборгованості за договором позики;
розглянувши дану цивільну справу у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, -
Стислий виклад позицій сторін у справі.
Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у порядку представництва, котре згідно довіреності від 05.12.2024 року здійснює Москаленко М.С. , засобами поштового зв'язку скерував у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 13.05.2025 року за вх. № 3170, в якій просив ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 72 834 грн. 74 коп., котра складається із кредитної заборгованості за: - договором позики № 2673844, укладеним 23.05.2024 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 19 665 грн. 00 коп.; - кредитним договором № 229780, укладеним 18.06.2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 13 211 грн. 08 коп.; - кредитним договором № 415751064, укладеним 03.06.2024 року між ТзОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 15 896 грн. 16 коп.; - кредитним договором № 26253-11/2023, укладеним 19.11.2023 року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 10 937 грн. 50 коп.; - кредитним договором № 25822-11/2023, укладеним 19.11.2023 року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 13 125 грн. 00 коп..
Опісля роз'єднання вказаних позовних вимог у встановленому процесуальним законом порядку, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у порядку представництва, котре згідно довіреності здійснює Москаленко М.С. , просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 2673844, укладеним нею з ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 23.05.2024 року, у загальному розмірі 19 665 грн. 00 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред'явлення до суду вищевказаної позовної заяви із однією вимогою майнового характеру, у розмірі 3 028 грн., позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» при ухваленні рішення просить стягнути на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 ..
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.05.2024 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2673844, пунктом 1 котрого передбачено, що позикодавець зобов?язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомилася на сайті https://clickcredit.ua/ua/informaciya/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена у ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (підпункт 5.1. пункту 5 цього договору). Відповідно до пункту 21 цього договору, він укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 25 цього договору, він укладений на взаємовигідних умовах. 14.06.2021 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) позивачеві ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно пункту 1.1. договору факторингу, фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань, за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 є невід?ємною частиною договору. Згідно пункту 1.2. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до реєстру боржників № 36 від 28.10.2024 року до договору факторингу, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 19 665 грн. 00 коп., з яких: 5 700 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 2 565 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 11 400 грн. 00 коп. - заборгованість пенею, - підсумовує свій позов ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до неї про стягнення заборгованості за договором позики, - не подала, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 20.05.2025 року вважається такою, що їй вручена ще 07.06.2025 року. Втім, відповідачка ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.
Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її сторін не надходило.
Заяви та клопотання сторін у справі.
Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у порядку представництва, котре згідно довіреності здійснює Москаленко М.С., 13.05.2025 року, у змісті пред'явленого позову, заявив клопотання про розгляд справи за пред'явленим позовом за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у порядку представництва, котре згідно довіреності здійснює Зіморой Д.М., 16.05.2025 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», по дав заяву про усунення недоліків пред'явленого позову.
Інших заяв та/чи клопотань від сторін у цій справі, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Оскільки відповідачкою у вищевказаній позовній заяві вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею, на виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, невідкладно вжито заходів для отримання з Єдиного державного демографічного реєстру інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідачки ОСОБА_1 .. Так, згідно сформованої з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді № 1375456 від 14.05.2025 року, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 15.05.2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» термін для виправлення її недоліків, зазначених у мотивувальній частині, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення ухали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 20.05.2025 року, з-поміж іншого, позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та за кредитними договорами роз'єднано. Зокрема, виділено в самостійне провадження позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; - кредитним договором № 229780, укладеним 18.06.2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 13 211 грн. 08 коп.; - кредитним договором № 415751064, укладеним 03.06.2024 року між ТзОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 15 896 грн. 16 коп.; - кредитним договором № 26253-11/2023, укладеним 19.11.2023 року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 10 937 грн. 50 коп.; - кредитним договором № 25822-11/2023, укладеним 19.11.2023 року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 13 125 грн. 00 коп.. Передано роз'єднані (виділені в самостійне провадження) матеріали позовної заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами до канцелярії Сколівського районного суду Львівської області, - для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, відповідно до пункту 2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, та подальшої передачі цьому ж судді. В іншій частині, а саме за вимогою ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 2673844, укладеним 23.05.2024 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою ОСОБА_1 , в розмірі 19 665 грн. 00 коп., вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Задоволено клопотання позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд цієї справи визначено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження.
Інші процесуальні дії у цій справі не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з частинами 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_1 , встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.
Судом встановлено, що 23.05.2024 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2673844. Згідно з пунктом 1 цього договору позики, позикодавець зобов?язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. За змістом пункту 4 цього договору позики, ??проценти за ним нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного отроку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту. Підписанням цього договору позики відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що він ознайомилася на сайті https://clickcredit.ua/ua/informaciya/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, котра передбачена у ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (підпункт 5.2. пункт 5 цього договору позики). Відповідно до пункту 21 цього договору, він укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 25 цього договору, він укладений на взаємовигідних умовах (копії містяться у справі, а. с. 11-14).
Судом встановлено й те, що 14.06.2021 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) позивачеві ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно пункту 1.1. договору факторингу, за його умовами фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 є невід?ємною частиною договору. Згідно пункту 1.2. цього договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (копії містяться у справі, а. с. 15-21).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 35 від 28.10.2024 року до договору факторингу № 14/06/21, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 19 665 грн. 00 коп., з яких: 5 700 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2 565 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 11 400 грн. - заборгованість пенею (копія міститься у справі, а. с. 22).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 2673844 від 23.05.2024 року, станом на 31.03.2025 року заборгованість відповідачки ОСОБА_1 не погашена та надалі складає 19 665 грн. 00 коп. (копія міститься у справі, а. с. 23).
Відтак, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», з урахуванням передачі права вимоги за укладеним 14.06.2021 року з ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договором факторингу № 14/06/21, виконав свої зобов'язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кошти задоговором позики у встановленому в договорі розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак остання в односторонньому порядку відмовилася від виконання взятих на себе зобов'язань у наведеній частині, у зв'язку з чим допустила спірну заборгованість.
При цьому, розмір спірної заборгованості за вищевказаним договором відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.
Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.
Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов'язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за договорами позики та кредитними договорами, у тому числі й новим кредитором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.
Так, згідно з положеннями ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Зобов'язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.
Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частин 1, 2 ст. 207 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
При цьому, належить зазначити, щ поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст. Так, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (ч. 3 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України). Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття ж «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Закон України «Про споживче кредитування» регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті (ст. 3 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, загальний розмір наданого кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної супровідної послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 ч. 3 ст. 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит (пункти 3, 5, 8, 9, 11 ч. 3 ст. 9 Закону).
Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит врегульовано у ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», яка передбачає, що споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов'язання за договором про споживчий кредит заборонено.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5 Законом № 3498-IX, який набрав чинності з 24.12.2023 року. Положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно. Так, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто до 20.08.2024 року включно, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року включно). Тобто, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1 %, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21.08.2024 року.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно із ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Додатково, визначення факторингу міститься також у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.
Вочевидь, що між сторонами, з урахуванням передачі права вимоги за укладеним 14.06.2021 року з ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договором факторингу № 14/06/21, було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору позики № 2673844 від 23.05.2024 року, цей правочин, в силу відсутності доказів на підтвердження його нікчемності чи визнання його недійсним у встановленому порядку, створює презумпцію правомірності, у зв'язку з чим вказаний договір позики є обов'язковим для виконання їх сторонами, а зобов'язання за ним, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та його умов, натомість відповідачка ОСОБА_1 не виконала зобов'язань за вказаним договором, допущену заборгованість за ним у встановленому порядку не погашено.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку що позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики підлягають до задоволення у повному обсязі. Відтак, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає до стягнення заборгованість в загальній сумі 19 665 грн. 00 коп..
При цьому, судом також було враховано, що розмір спірної заборгованості за вказаним договором позики відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано. Щодо розмірупроцентів, то такий погоджений сторонами в укладеному 23.05.2024 року договорі позики № 2673844 на рівні денної процентної ставки 1,50 %, й він узгоджується у повній мірі з положеннями Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, що набула чинності з 24.12.2023 року), та при наявних матеріалах цієї справи, з урахуванням наведеного у вказаному Законі поетапного періоду нарахування процентів, не свідчить у даному конкретному випадку про зловживання правом з боку позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» під час їх нарахування.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 3 028 грн., які підтверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідачки ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у повному обсязі.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 19 665 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код у ЄДРПОУ: 35625014; місцезнаходження юридичної особи: вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, 01032; адреса електронної пошти: info@eadr.com.ua; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.
Повне рішення суду складене: 07 липня 2025 року.
Суддя Володимир МИКИТИН