ЄУНСС: 453/873/25
НП: 3/453/429/25
іменем України
07 липня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з спеціальною технічною освітою, одруженого, пенсіонера за віком, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 25.05.2025 року близько 11:30 год., перебуваючи за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме вчинив дії психологічного характеру, котрі виразилися у висловлюваннях образливими словами та викрикуванні нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, з'явився в останнє з призначених судових засідань, після ознайомлення із своїми правами й обов'язками, визначеними у ст. 63 Конституції України та у ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні вищевказаного домашнього насильства по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 не визнав, вказав, що в той день дійсно мала місце сварка з приводу того, що дружина ОСОБА_2 пішла від нього та проживає окремо, й він прийшов для того, щоб її повернути, в ході цієї спровокованої сварки, очевидно, він вийшов з себе, при цьому він виражався нецензурно лайкою, голосно кричав в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , але й вона цього не цуралася, також кричала на нього. Тому він не розуміє, за що його притягають до відповідальності, а якщо й так, то відповідальність повинні нести двоє.
ОСОБА_2 , яка є потерпілою від адміністративного правопорушення, будучи двічі належно та завчасно повідомленою про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у судові засідання не з'являлася, про поважні причини своєї неявки суддю не повідомляла, будь-яких заяв чи клопотань у цій справі про адміністративне правопорушення не подавала.
Суддя, заслухавши особу, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали цієїсправи про адміністративне правопорушення, пов'язане з вчиненням домашнього насильства, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Своєю чергою, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству складається з Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо недопущення насильства.
Статтями 21 та 24 Конституції України регламентовано, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
За змістом пунктів 3, 6, 8, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Особою, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, наведених вище вимог законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у розумінні приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
-протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ВАД № 688308, котрий складений 25.05.2025 року інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Паленичкою С.Я. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством психологічного характеру;
-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими нею 25.05.2025 року під час оформлення матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення з приводу обставин, котрі були викладені в її телефонному зверненні про вчинення її чоловіком ОСОБА_1 по відношенню до неї домашнього насильства психологічного характеру;
-формою оцінки ризиків домашнього насильства, заповненою 25.05.2025 року інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Паленичкою С.Я. відносно ОСОБА_1 як кривдника по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 ;
-відеозаписом, котрий міститься на оптичному диску, долученому інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Паленичкою С.Я. до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, та котрі кореспондується з фактичними обставинами цієї справи про адміністративне правопорушення й вказують на факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
-довідкою про результати перевірки по матеріалах, зареєстрованих в ІТС ІПНП 25.05.2025 року за № 4510, 4513, складеною 26.05.2025 року інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітаном поліції Підгородецьким В.М., за погодженням заступником начальника ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області майором поліції Матчишиним Н.М., за змістом котрої 25.05.2025 року близько 11:30 год., перебуваючи за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме вчинив дії психологічного характеру, котрі виразилися у висловлюваннях образливими словами та викрикуванні нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
Одночасно суддя не приймає до уваги надані пояснення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, щодо провокації таких його дій самою потерпілою ОСОБА_2 , оскільки зазначені пояснення є неспроможними із зібраними у матеріалах цієї справи доказами, повністю їм суперечать. Суддя вважає, що такі пояснення ОСОБА_1 , як і його позиція у цій справі, спрямовані на уникнення ним встановленої законом відповідальності та можливості накладення на нього адміністративного стягнення.
Відтак дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне діяння психологічного характеру, внаслідок чого була заподіяна шкоду психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , яка є його дружиною.
При накладені адміністративного стягнення на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. 34 цього Кодексу обставин, які пом'якшують відповідальність останнього, як і не вбачає, у розумінні ст. 35 цього Кодексу обставин, які обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим, беручи до уваги також притягнення такої особи до адміністративної відповідальності протягом року вперше, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.. Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, який притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 173-2, 221, 245, 251-252, 268-269, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, які є потерпілими від адміністративного правопорушення, на їх відповідне прохання про це.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/ та https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Визначений спеціальним законом строк пред'явлення даної постанови до виконання для сплати штрафу та справляння судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.
Суддя Володимир МИКИТИН