Справа № 450/2391/25 Провадження № 3/450/1442/25
01 липня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
27.05.2025 о 09 год. 16 хв. на автодорозі М096 Тернопіль - Львів - Рава-Руська 110 км. ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ110217 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Такими своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань до суду не скеровував.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_2 , який порушив вимоги пункту 2.1 а ПДР і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №342893 від 27.05.2025; відеозаписом.
Згідно довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 29.05.2025 вбачається, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 15.02.2012 посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 29.05.2025 вбачається, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України станом на 29.05.2025 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби на території України не зареєстровані.
Згідно довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. від 29.05.2025 вбачається, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 28.03.2025 УПП у Львівській області ДПП до адміністративної відповідальності за скоєння 28.03.2025 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАп, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
У відповідності до абзацу 4 п. 28 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року (із змінами і доповненнями від 19.12.2008 року №18) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Разом з тим, працівниками поліції не надано згідно ст. 251 КУпАП доказів належності ОСОБА_2 на праві власності транспортного засобу марки ЗАЗ110217 д.н.з. НОМЕР_1 , а отже - додаткове стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу до ОСОБА_2 застосовано не може бути, оскільки автомобіль не є приватною власністю порушника.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
СуддяД. А. Кукса