Справа №463/11023/24
Провадження №3/463/81/25
04 липня 2025 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н..В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 .
за ч. 3 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №377875 від 05.11.2024 вбачається, що 05.11.2024 року близько 14:40 год. гр. ОСОБА_1 по вул. Тершаківців, 1 в магазині «Рукавичка» шляхом відкритого доступу здійснив дрібну крадіжку товару на суму 966,15 грн. без ПДВ, чим порушив ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явився, був належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив.
Особа, яка притягується адміністративної відповідальності неодноразово викликалась повістками про виклик, за вказаними повістками у судове засідання не з'явилась.
Окрім цього, постановою Личаківського районного суду від 08.04.2025 року було доручено працівникам Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області доставити ОСОБА_1 приводом. З рапорту працівників поліції вбачається, що за адресою, АДРЕСА_2 здійснювався вихід за вказаною адресою ніхто не відчив дверей. Здійснити привід гр. ОСОБА_1 не представилось можливим.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд дійшов з таких підстав.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.51 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу. Під час складення протоколу, повідомив адресу місця свого проживання, власноручно поставив підписи в протоколах про адміністративні правопорушення. Також йому було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Личаківському районному суді м. Львова.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться в матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 51 КУпАП доведена, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет» прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
За змістом ч.3 ст. 51 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з ч. 2 ст. 51 КУпАП відповідальність наступає за вчинення особи наступає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином максимальна сума відповідальність особи наступає у випадку дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 3028,00 грн.
З довідки доданої до матеріалів адміністративної справи вбачається, що вартість викраденого, ОСОБА_1 , товару становить 966,15 грн. без ПДВ
Таким чином кваліфікація вчиненого діяння ОСОБА_2 , яке було кваліфіковано за ч. 3 ст. 51 КУпАП, є правильною.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №377875 від 05.11.2024 року, заявою про вчинення правопорушення, довідкою про вартість товару та іншими доказами наявними у матеріалах адміністративної справи.
Оцінивши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення (в редакції закону чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення).
З протоколу серії ВАД №377875 від 05.11.2024 року вбачається, що подія мала місце 05.11.2024 року. Таким чином, станом на сьогодні строк накладення адміністративного стягнення сплив.
З врахуванням того, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Отже, беручи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді минули строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне визнати останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, а провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 9, 38, ч. 3 ст. 51, 252, 256 КУпАП, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП України - закрити.
На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя Нор Н.В.