ЄУН: 336/714/25
Провадження №: 3-в/336/79/2025
іменем України
07 липня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови,-
встановив:
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
ОСОБА_1 оскаржував постанову суду до Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 16 квітня 2025 року апеляційну скаргу захисника Горлова Дениса Олександровича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2025 року у справі відносно ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 23 травня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Горлова Дениса Олександровича подану в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишено без змін.
27 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про розстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2025 року в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн строком на 1 рік.
В обґрунтування заяви зазначив, що він не має можливості сплати штраф одноразово, оскільки його сім'я перебуває в скрутному матеріальному становищі. Його звільнили з роботи.
На сьогоднішній день у нього відсутні грошові кошти для виконання постанови.
ОСОБА_1 просив задовольнити заяву та розстрочити виплату штрафу на 12 місяців.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Дослідивши матеріалами справи, суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
ОСОБА_1 оскаржував постанову суду до Запорізького апеляційного суду.
Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 16 квітня 2025 року апеляційну скаргу захисника Горлова Дениса Олександровича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2025 року у справі відносно ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 23 травня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Горлова Дениса Олександровича подану в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишено без змін.
Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст.307 КпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до секретаріату суду, у разі добровільної сплати штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.
Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відстрочення виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення є винятком із загального правила.
Воно можливе, наприклад, у зв'язку з тяжкою хворобою особи, яку притягнуто до відповідальності, якщо цей факт підтверджено документом лікувальної установи; у зв'язку зі складними сімейними обставинами або іншими серйозними причинами, що об'єктивно перешкоджають невідкладній реалізації постанови.
В матеріалах справи відсутні докази тих обставин, на які автор заяви посилається в її обґрунтування. Заявником не надано доказів відсутності в нього доходів та неможливості виконання постанови суду.
Копія трудової книжки та наказ про звільнення з роботи не є доказом відсутності в нього доходів та неможливості виконання постанови суду.
Заявник не надав доказів скрутного матеріального стану, які б унеможливлювали виконання судового рішення.
Штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.
По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи.
Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, який за змістом клопотання хоче їх уникнути шляхом сплати у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення, запропонований порушникам механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам КУпАП щодо строків його сплати.
За таких обставин, задоволення заяви ОСОБА_1 про безпідставне розстрочення сплати штрафу допускає можливість невиконання судового рішення, що протирічить приписам ст.23 КУпАП про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст.ст.33-35, 301-304 КУпАП, суддя -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виплати штрафу за постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення ЄУН 336/714/25 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: