Єдиний унікальний номер справи 333/8164/24
Номер провадження 2/333/2925/25
іменем України
02 липня 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю:головуючого - судді секретаря судового засідання представника відповідача - адвоката Стоматова Е.Г. Бережної Д.О. Рабушко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
19 вересня 2024 року, позивач - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з суми заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 29 760 гривень 07 копійку та, крім того, судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) уклав з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» (далі - Первісний кредитор чи АТ «ТАСКОМБАНК») Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/13380977-СК_БВ від 24 грудня 2021р. (далі - Кредитний договір), підписанням якого акцептував Публічну пропозицію АТ "ТАСКОМБАНК", яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов Договору.
28.02.2024 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/15-Ф від 28.02.2024 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29760.07 грн., з яких: - 20000 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 9760.07 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; - 0 грн. - загальна заборгованість по комісії; - 0 грн. - пеня/штрафи
У зв'язку з неналежним виконанням обов'язків, позивач звернувся до суду.
Заочним рішенням Комунарським районним судом м. Запоріжжя від 28 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2025 року заяву представника заявника - адвоката Рабушко Вячеслава Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволено. Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2024 року по справі № 333/8164/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
05 травня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Рабушко В.С. надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать нормам законодавства з наступних підстав. Відповідач 24.12.2021 р. уклав з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/13380977- CK_SB від 24 грудня 2021р., підписанням якого акцептував Публічну пропозицію АТ "ТАСКОМБАНК", яка розміщена на веб-сайті Банку:www.tascombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов Договору. Строк дії Кредитного ліміту за Кредитним договором становить 365 днів. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 09.05.2025 включно. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. (Вказаний наказ втратив чинність, але був діючий на час укладення Договору факторингу). Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, вся територія Костянтинівська сільська територіальна громада Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час). Зареєстрованим місцем проживання Відповідача є тимчасово окупована територія України: а саме АДРЕСА_2 . Вказаний факт підтверджується Довідкою про місце реєстрації № 1011 від 16.07.2019 р. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі-Закон № 1706-VII) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.) У зв'язку із тимчасовою окупацією Костянтинівської сільської територіальної громади Запорізької області Відповідач вимушений був виїхати на не окуповану частину України. З 13.12.2022 року Відповідач отримав статус внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , де проживає і по теперішній час. Вказаний факт підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1632- 5002398733 від 13.12.2022 р. У зв'язку з цим до правовідносин, що є предметом даної справи, підлягають застосуванню положення статті 9-2 Закону № 1706-VII, яка має назву «Звільнення внутрішньо переміщених осіб, які залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій російською федерацією території України, території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, від негативних наслідків невиконання грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики». Ч. 4 ст. 9-2 Закону № 1706-VII встановлено, що відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняється. Ч. 6. ст. 9-2 Закону № 1706-VII зазначає, що Положення частин першої - п'ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені: до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України; та Положення частин першої - п'ятої цієї статті не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які: залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики; Відповідач зазначає, що датою укладення кредитного Договору є 24.12.2021 року, тобто до дати початку окупації Костянтинівської сільської територіальної громади Запорізької області). Станом на 25.02.2022 року Відповідач належним чином виконував зобов'язання по цьому кредитному Договору і не мав заборгованості по сплаті відсотків та тілу кредиту відповідно до його умов. Факт відсутності заборгованості за кредитними зобов'язаннями на 25 лютого 2022 року підтверджується: кредитним звітом від 19.12.2024 року наданим ТОВ «Українське бюро кредитних історій», який підтверджує що станом на лютий 2022 року, Відповідач не мав поточної заборгованості по сплаті за кредитом. (стор. 2,19,20 Звіту). Правові, організаційні засади формування та ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, порядок діяльності таких бюро встановлено нормами Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" (далі - Закон № 2704-IV). Відповідно до статті 5 Закону № 2704-IV джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро та відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел. Перелік інформації, що містить кредитна історія, визначений статтею 7 Закону № 2704-IV, згідно пункту 2 частини першої якої це відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину), суму зобов'язання за укладеним кредитним правочином, вид валюти зобов'язання, строк і порядок виконання кредитного правочину, відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином, дату виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір та стадія погашення, відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо), відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання. Таким чином, Відповідач у сукупності наведених доказів та аргументів підпадає під дію ст.9-2 Закону № 1706-VII, а отже відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором мало відбуватися за згодою позичальника (Відповідача), яке останній не надавав. Позивач не надав до позовної заяви у якості доказу згоду Відповідача на укладення такої угоди. Окрім того, відповідно до ч. 5 Закону № 1706-VII відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов'язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на російську федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права. Як зазначає у своїй позовній заяві Позивач 28.02.2024 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № HI/11/15-Ф від 28.02.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, a AT «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за Кредитними Договорами, Договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № HI/11/15-Ф від 28.02.2024 Реєстру прав вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29760,07 грн, з яких: - 20000 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 9760.07 грн - загальна заборгованість по відсоткам; - 0 грн - загальна заборгованість по комісії; - 0 грн - пеня/штрафи. Згідно п. 2.3. Договору відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних АТ«ТАСКОМБАНК» за Кредитними договорами, Договорами поруки та їх перехід від АТ«ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку № 2, але не раніше здійснення оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно п. 3.1 цього Договору, після чого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог - підтверджує факт переходу від Клієнта до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги боргу та є невід'ємною частиною Договору факторингу. Договір факторингу № HI/11/15-Ф від 28.02.2024 року, в частині, на підставі якого Позивач заявляє про набуття права вимоги, є нікчемним, оскільки був укладений без отримання моєї згоди як внутрішньо переміщеної особи, а тому Позивач не отримав права вимоги про стягнення з мене вказаного боргу за кредитним Договором. Прошу суд застосувати наслідки нікчемності Договору факторингу № HI/11/15-Ф від 28.02.2024 року в частині передачі права вимоги до Відповідача за Кредитним договором і відмовити Позивачу у позові. Крім того, при подачі позовної заяви Позивач не надає у якості доказів дані первинного бухгалтерського обліку АТ «ТАСКОМБАНК», а саме виписки руху грошових коштів по рахунку Відповідача, платіжних доручень або будь яких інших документів, що підтверджують видачу кредитних коштів Відповідачу та погашення останнім сум за кредитним договором. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Отже, розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку, кредитора тощо). Виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів. Тобто, наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем. Відповідач зазначає, що жодного письмового доказу про перерахування коштів, його рух по рахунку відповідача, будь які інші бухгалтерські документи, що підтверджують суму заборгованості або її відсутності Позивач до суду не надав. На підставі викладеного прошу суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
12 травня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Білотіл А.Г. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначав, що Позичальник через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подавав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надсилав Позичальнику за допомогою засобів зв'язку на номер телефону Позичальника одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду (одноразовий ідентифікатор - дані електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання Кредитного договору. Виходячи з вищевикладеного слідує, що Кредитний договір було підписано Позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який було надіслано Первісним кредитором на номер телефону, зазначений Відповідачем при реєстрації на сайті Первісного кредитора, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині Кредитного договору міститься код ідентифікатор Відповідача, що і є його безпосереднім підписом.
Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за Кредитним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Первісного кредитора загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв'язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.
За весь період перебування права вимоги по Кредитному договору у ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Відтак, Позивач лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за Кредитним договором, яка була нарахована Первісним кредитором на дату відступлення права вимоги до Позивача.
Реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Виксерокопіювання (Витяг) з Реєстру боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).
15 травня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Рабушко В.С. надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
29 травня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про долученння доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Комнарського районного суду міста Запоріжжя від 05 червня 2025 року витребувано з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ТАСКОМБАНК": ліцензію НБУ №84 від 25 жовтня 2011 року на проведення банківських операцій, виписку по особовим рахункам кредитного договору № 002/13380977-CK_SB від 24.12.2021 та розрахунок заборгованості.
24 червня 2025 року від АТ «ТАСКОМБАНК» надійшли витребувані докази.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності; позовні вимоги підтримують в повному обсязі; просить ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував, щодо задоволення позовних вимог. Просив відмовити на підставі доводів зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву.
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, вислухавши пояснення представника відповідача, приходить до наступного.
Судом встановлено, ОСОБА_1 уклав з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/13380977-CK_SB від 24 грудня 2021р., підписанням якого акцептував Публічну пропозицію АТ "ТАСКОМБАНК", яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов Договору.
Строк дії Кредитного ліміту за Кредитним договором становить 365 днів з моменту Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків:
- якщо Банк прийняв рішення не продовжувати строк дії Кредитного ліміту;
- направлення Клієнтом до Банку письмової заяви про відмову від користування лімітом Кредитної лінії та/або про закриття Поточного рахунку.
28.02.2024 між АКЦІОНЕРНИМ НАНСОВА КОМ ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № HI/11/15-Ф від 28.02.2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов?язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, a AT «ТАСКОМБАНК» зобов?язується відступити ТОВ «ФК «САПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № HI/11/15-Ф від 28.02.2024 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29760,07 грн, з яких:
- 20000 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту;
- 9760.07 грн - загальна заборгованість по відсоткам;
- 0 грн - загальна заборгованість по комісії;
- 0 грн - пеня/штрафи.
Згідно п. 2.3. Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за Кредитними Договорами, Договорами Поруки та їх перехід від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку № 2, але не раніше здійснення оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно п. 3.1 цього Договору, після чого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог - підтверджує факт переходу від Клієнта до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Боргу та є невід?ємною частиною Договору факторингу.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов?язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов?язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-223цс16 зроблено висновок, що «визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів».
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Вищевикладене кореспондується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суд від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.
Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується випискою з особового рахунку Відповідача.
Щодо посилань Відповідача на положення Закону України «Про забезпечення прав і свободи внутрішньо переміщених осіб» та відповідно нікчемності договору факторингу, суд зазначає наступне.
Статтею 9-2 ЗУ «Про забезпечення прав і свободи внутрішньо переміщених осіб» передбачено звільнення внутрішньо переміщених осіб, які залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, від негативних наслідків невиконання грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики.
Так, загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором.
За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов'язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру.
Кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов'язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.
У разі невиконання кредитором свого обов'язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.
Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняється.
Дія абзацу першого цієї частини не поширюється на кредиторів, віднесених до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов'язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
Положення частин першої - п'ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:
до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Положення частин першої - п'ятої цієї статті не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:
залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;
залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.
Звільнення внутрішньо переміщеної особи від негативних наслідків порушення нею грошових зобов'язань за кредитним договором та/або договором позики відповідно до положень цієї статті не може бути підставою для відмови у наданні нового кредиту та/або позики.
Відповідач зазначає, що станом на 25.02.2022 року Відповідач належним чином виконував зобов'язання по цьому кредитному Договору і не мав заборгованості по сплаті відсотків та тілу кредиту відповідно до його умов, при цьому посилається на виписку з карткового рахунку та на кредитний звіт від 19.12.2024 року наданим ТОВ «Українське бюро кредитних історій».
Так, з виписки з карткового рахунку Відповідача мав непогашену заборгованість по тілу кредиту в розмірі 20 000 грн.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для застосування положень статті 9-2 Закону України №1646ІХ до спірних правовідносин, оскільки, незважаючи на те, що Договір було укладено до 24.02.2022, що Відповідач є внутрішньо переміщеною особою, однак, при цьому станом на дату початку тимчасової окупації у позичальника мало місце прострочення сплати платежів (була наявна заборгованість), що відповідно до положень ч.6 ст.9-2 зазначеного Закону не звільняє боржника від виконання кредитних зобов'язань, тобто у даному випадку Закон, на який посилається Відповідач не скасовує цивільну відповідальність відповідача перед кредитором.
Відповідно не є обґрунтованими посилання Відповідача на нікчемність договору факторингу внаслідок передачі права вимоги до Відповідача за кредитним договором.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).
Також посилання відповідача про те, що Кредитний звіт з від 19.12.2024 року, наданий ТОВ «Українське бюро кредитних історій», підтверджує що станом на лютий 2022 року Відповідач не мав заборгованості по сплаті за кредитом не заслуговують на увагу, оскільки наявність заборгованості підтверджується вищедослідженою випискою по рахунку, відомості про не зарахування позивачем якихось платежів, контррозрахунок, яким було б спростовано доводи позивача, суду не надано.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Отже, оскільки відповідач порушив договірні зобов'язання за кредитним договором, ухиляється від повернення взятого кредиту та відсотків, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 АТ «ТАСкомбанк») заборгованість в розмірі 29 760 гривень 07 копійок /двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят гривень сім копійок/.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 АТ «ТАСкомбанк») витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень 00 копійок /три тисячі двадцять вісім гривень нуль-нуль копійок/.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 07 липня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжжя Е.Г.Стоматов