Справа № 301/800/25
2/301/530/25
"30" червня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., за участі представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_2 звернувся в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть, яке видане виконавчим комітетом Довжанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 41.
Після її смерті відкрилась спадщина , яка складається з житлового будинку і надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_1 .
За життя спадкодавець ОСОБА_3 розпорядження щодо свого майна не залишала.
Позивач спадщину за померлою матір'ю прийняв , так як хоч не був зареєстрований у спадковому будинку, але на день смерті матері проживав разом із спадкодавцем. На день смерті матері у спадковому будинку був зареєстрований її зять - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується відповідним свідоцтвом про смерть.
Батько позивача ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Позивач стверджує, що він є єдиним спадкоємцем померлих батьків, а тому інші спадкоємці, які б прийняли спадщину за померлими батьками - відсутні.
Згідно виписки з погосподарської книги Довжанської сільської ради за 2011-2015 роки, номер книги 11, власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1 була ОСОБА_3 .
При зверненні до приватного нотаріуса Іршавської нотаріального округу, у оформленні спадщини позивачу було відмовлено, оскільки відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Крім того, не доводиться родинний зв'язок між позивачем та померлою матір'ю , так як у свідоцтві про народження ОСОБА_2 , мати зазначена як: ОСОБА_6 замість правильного: ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, натомість подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, а справу просив розглянути без його участі. (а.с. 45)
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила суд такий задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Довжанської сільської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином. Натомість, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, також зазначив, що вирішення питання стосовно заявлених позовних вимог залишає на розсуд суду. (а.с. 36-37)
Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Судом під час судового засідання було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке видане виконавчим комітетом Довжанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 41.(а.с.21)
Після її смерті відкрилась спадщина , яка складається з житлового будинку і надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_1 .
Згідно виписки з погосподарської книги Довжанської сільської ради за 2011-2015 роки, номер книги 11, власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1 була ОСОБА_3 .(а.с. 8)
За життя спадкодавець ОСОБА_3 розпорядження щодо свого майна не залишала.
Позивач спадщину за померлою матір'ю прийняв , так як хоч не був зареєстрований у спадковому будинку, але на день смерті матері проживав разом із спадкодавцем, що стверджується довідкою, що видана центром надання адміністративних послуг Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області за №43 від 30 червня 2025 року. На день смерті матері у спадковому будинку був зареєстрований її зять - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується відповідною копією свідоцтва про смерть.(а.с. 24)
Батько позивача ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.22) .
При ухваленні рішення, суд також враховує, що позивачем ОСОБА_2 було надано технічний паспорт на житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 46-48).
Згідно відповіді, на виконання ухвали суду, Іршавська державна нотаріальна контора повідомила про відсутність заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого долучила інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (а.с. 50-51).
Згідно позовної заяви, при зверненні до приватного нотаріуса Іршавської нотаріального округу, у оформленні спадщини позивачу було відмовлено, оскільки відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв'язку з чим останній змушений звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Крім того, не доводиться родинний зв'язок між позивачем та померлою матір'ю , так як у свідоцтві про народження ОСОБА_2 , мати зазначена як: ОСОБА_6 замість правильного: ОСОБА_3 .
При ухваленні даного рішення суд виходив із наступного.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Також, суд бере до уваги те, що відповідачем Довжанською сільською радою не надано до суду жодних заперечень, проти задоволення позову чи письмових доказів, які б спростовували доводи позивачів.
Зважаючи на те, що надані позивачем докази є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та є логічно пов'язаними між собою, при цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, тому на переконання суду позовні вимоги викладені в даній позовній заяві підлягають до задоволення в повному обсязі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Керуючись ст. ст. 4,12,19,83, 175,177,184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 392, 1216, 1220, 1223 , 1268 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04.07.2025
Суддя: І.А. Даруда