Справа № 645/2747/25
Провадження № 1-кп/645/388/25
07 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , , за участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження за № 12025221190000525 від 07.04.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Борова, Борівського району, Харківської області, громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, інваліда третьої групи, пенсіонера, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений час та дату, але не пізніше жовтня 2022 року на околиці смт. Борова Ізюмського району Харківської області знайшов автомат системи Калашникова та 28 патронів, розуміючи протиправність своїх дій, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматично і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 662 від 21 серпня 1998 року (в редакції від 11.10.2011) і «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (в редакції від 29.10.2020) підібрав знайдені ним автомат системи Калашникова та 28 патронів і забрав з собою, тим самим придбав їх, та в подальшому переніс вказані предмети до будинку за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 де без передбаченого законом дозволу та маючи злочинний умисел став їх незаконно зберігати. В подальшому 05.04.2025 року, з метою перевезення вищевказаних предметів та подальшого їх зберігання, ОСОБА_5 , поїхав до смт. Борова Ізюмського району Харківської області де з будинку №23 по вулиці Парковій дістав автомат системи Калашникова та 28 патронів, які зберігав там, поклав до себе в автомобіль марки «Фольксваген Каді», д.н.з. НОМЕР_1 та поїхав із вказаними предметами до міста Харкова тим самим перевозив їх.
06.04.2025 року, в період часу з 13:01 до 13:30 години, під час огляду, проведеного за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 267 на задньому сидінні автомобіля марки «Фольксваген Каді», д.н.з. НОМЕР_1 , що перебував у ОСОБА_4 у користуванні, виявлено та вилучено автомат, який відповідно висновку експерта №СЕ-19/121-25/8940 від 11.04.2025 року є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - автоматом системи Калашникова, моделі «АК-74» калібру 5,45 мм (під патрон калібру 5,45х39 АК), заводський номер - НОМЕР_2 , 1988 року виготовлення, який є придатним для стрільби та 28 патронів, які є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 АК, що призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника та є придатними для стрільби.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, пояснив суду про обставини викладені вище, зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені. Дійсно, восени 2022 року, на околиці смт. Борова Ізюмського району Харківської області знайшов автомат системи Калашникова та 28 патронів, забравши їх з собою, за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де став зберігати. На початку квітня 2025 року, в денний час, в автомобілі «Фольксваген Каді», яким він користується, співробітники виявили зазначений автомат та патрон
Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним кримінального діяння, розуміючи яка міра покарання загрожує, показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує, а саме про обставини вчинення кримінального правопорушення, , прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого у їх вчиненні, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність їхньої позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує в межах пред'явленого прокурором обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
Вину обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України суд вважає доведеною.
Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст.. 89 КК України раніше не засуджений (Довідка №380-10042025/63059), є інвалідом третьої групи (копія довідка до акту огляду медико - соціальною експертною комісією № 743803), пенсіонер (пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 ), як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Обласна клінічна наркологічна лікарня» № 3172 від 17.04.2025 року ОСОБА_4 на обліку в не перебуває, згідно повідомлення КНП «Міський психоневрологічний диспансер» №1879 від 15.04.2025 року ОСОБА_4 впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до закладу не звертався.
В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, за змістом ст. 12 КК України, є умисним тяжким кримінальним правопорушенням, наслідки вчинення кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного злочину, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене із звільненням обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства.
Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
Окрім того, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання щодо долі речових доказів, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 9 ст.100КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з ч. 1 ст.96-1КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за який передбачено основне покарання, зокрема, у виді позбавлення волі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.96-2КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене,необхідно застосувати спеціальну конфіскаціюавтомата системи Калашникова, та 28 патронів на користь держави.
Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експертів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 395 КПК України суд, -
ВизнатиОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
У зв'язку зі звільненням засудженого ОСОБА_4 з випробуванням покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи,
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області витрати на проведення судової судової експертизи зброї №СЕ-19/121-25/8941-БЛ від 14.04.2025 року - 1782,80 грн (тисяча сімсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок); судової експертизи зброї №СЕ-19/121-25/8940-БЛ від 11.04.2025 року - 1782,80 грн. (тисяча сімсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок)
Речові докази - автомат системи Калашникова, моделі «АК-74» калібру 5,45 мм (під патрон калібру 5,45х39 АК), заводський номер - НОМЕР_2 , 1988 року виготовлення та 28 патронів, які є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 АК, що призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника та є придатними для стрільби, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері речових доказів ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, після набраннявирокомзаконної сили - конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб Збройних Сил України
Речовий доказ - СD-R диск ТМ «hp» та DVD-R диск ТМ «Media», який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити там зберігати..
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з дня вручення копію вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок який набрав законної сили є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя: