справа № 619/3843/25
провадження № 2-а/619/58/25
Ухвала
07 липня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області,
суддя Нечипоренко І.М.,
справа № 619/3843/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: інспектор ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Кудінов Андрій Олексійович, Головне управління Національної поліції в Харківській області,
представник позивача: Шевченко Д.С.
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник - адвокат Шевченко Д.С., у системі «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 4293358 від 17.03.2025.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, перевіряючи підсудність Дергачівському районному суду Харківської області вказаної справи, суд зазначає таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, за предметною підсудністю вищевказаний позов належить до юрисдикції місцевих загальних судів як адміністративних судів.
Відповідно до положень ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
За приписами частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
За приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: як зокрема порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.
У позовній заяві позивач зазначає свою адресу проживання: АДРЕСА_1 .
Село Підлісся Тисменецького району Івано-Франківської області, ураховуючи положення п. 3-1 розділу 12 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за правилами територіальної підсудності відноситься до Тисменецького районного суду Івано-Франківської області.
Позов пред'явлено до юридичної особи - Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження якої є м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, що не належить до територіальної юрисдикції Дергачівського районного суду Харківської області.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви N 29458/04 та N 29465/04, §24) ЄСПЛ закріпив поняття "суд, встановлений законом", яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.
Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заявам 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року) визначено, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Крім того, частиною 1 статті 318 КАС України передбачено, що у разі прийняття рішення судом першої інстанції з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст. 20, 22, 25-28 цього Кодексу, таке рішення суду підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що інститут територіальної юрисдикції розмежовує підсудність справ, позивач обрав закріплене в законі правило альтернативної підсудності, водночас, не виразив бажання проводити розгляд справи за місцезнаходженням відповідача, наявні підстави для висновку, що матеріали адміністративного позову необхідно передати на розгляд за підсудністю до належного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення (ч. 8 ст. 29 КАС України).
Керуючись ст. 29 КАС України, суддя
постановила:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Кудінова Андрія Олексійовича, Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови передати на розгляд за підсудністю до Тисменецького районного суду Івано-Франківської області.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. М. Нечипоренко