Справа № 352/603/25
Провадження № 2/352/509/25
30 червня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
Головуючого судді Кузьменка С.В.
За участі
секретаря судового засідання Пастух М.М.
представника Відповідача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом ОСОБА_2 ,
до ОСОБА_3 ,
про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, -
І. Рух провадження та процесуальні рішення
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 (далі- Позивач) до ОСОБА_3 (далі- Відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП та розгляд справи призначено на 16 квітня 2025 року.
16 квітня 2025 року судове засідання відкладено на 22 травня 2025 року в зв'язку із перебуванням судді у відпустці.
22 травня 2025 року розгляд справи відкладено на 24 червня 2025 року на стадії з'ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами.
22 травня та 24 червня 2025 року Позивач в судове засідання не з'явився. 14 квітня 2025 року надіслав заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника в зв'язку із неможливістю з'явитись в судове засідання, призначене на 16 квітня 2025 року.
Враховуючи, що Позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надіслав заяву про розгляду першого судового засідання без її участі, в подальшому будь-яких заяв до суду не надав, Суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності Позивача.
24 червня 2025 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 30 червня 2025 року.
ІІ. Стислий виклад позиції сторін
Позивач зазначає, що 15 квітня 2024 року в селі Одаї Відповідач під час керування гужовим транспортним засобом не впевнився у безпеці, не був уважним та здійсним зіткнення із автомобілем Ауді, що належить Позивачеві, чим спричинив автомобілеві механічні ушкодження. Згідно із висновком експерта, вартість відновлювального ремонту автомобіля та спричиненого матеріального збитку становить 271496 гривень. Окрім того Позивачеві спричинена моральна шкода, пережитих внаслідок ДТП, яку Позивач оцінює в суму 50000 гривень.
Позивач посилається на вимоги статей 1166, 1167, 1188, 1192 Цивільного кодексу України та просить стягнути з Відповідача:
-матеріальну шкоду в сумі 271496 гривень;
-моральну шкоду в сумі 50000 гривень;
-судові витрати
Відповідач, в судове засідання не з'явився, пояснення по суті справи не надав.
Представник Відповідача надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки. На його думку:
-гужовий віз не відноситься до джерел підвищеної небезпеки, в зв'язку із чим норми статей 1187, 1188 ЦПК України не можуть застосовуватись до цих правовідносин;
-Тисменицьким районним судом у справі № 352/765/24 закрито провадження в зв'язку із відсутністю в діях Відповідача складу адміністративного правопорушення. При цьому в судовому засіданні вину Відповідача у вчиненні правопорушення не доведено, не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між його діями та фактом ДТП, а також не досліджувалось, чи додержувалась Позивач вимог Правил дорожнього руху;
-Відповідач дотримувався Правил дорожнього руху та перед початком маневру повороту ліворуч запевнився у відсутності транспортних засобів. В той момент, коли тварина, що вежа віз, вже перебувала на зустрічній смузі дороги, на горизонті з'явився автомобіль Позивача, який рухався із великою швидкістю та не здійснив заході щодо уникнення зіткнення, в той час як Відповідач в цей момент вже був позбавлений можливості уникнути зіткнення;
-Матеріали справи не містять відомостей про справність транспортного засобу Позивача;
-Позивачем не долучено документів, що підтверджують понесені витрати на ремонт автомобіля, а із висновку вбачаються лише можливі витрати Позивача, а не фактичні або реальні;
-Моральна шкода може стягуватись виключно за умови, що шкода викликана протиправною поведінкою особи. Враховуючи, що Відповідач протиправних дій не вчиняв, підстави для стягнення з нього моральною шкоди також відсутні.
ІІІ. Докази, досліджені судом
Докази, надані Позивачем
1.схема місця ДТП, яка сталась 15 лютого 2024 року, відповідно до якої в селі Одаї відбулось зіткнення поміж гужовим транспортом та автомобілем Audi Q3 державний номерний знак НОМЕР_1 .
Зі схемою ознайомлені Позивач та Відповідач
2.протокол про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2025 року, згідно із яким 15 лютого 2025 року Відповідач, керуючи гужовим транспортом при здійсненні повороту ліворуч не впевнився в його безпеці, не був уважним та здійснив зіткнення із транспортним засобом автомобілем Audi Q3 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням Позивача, що рухався назустріч, чим порушив вимоги пунктів 2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху та в результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження., за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП
3.Висновок експерта від 13 травня 2024 року, згідно із яким вартість матеріального збитку, який завданий власнику транспортного засобу AUDI Q3 внаслідок завданих йому пошкоджень станом на 15 лютого 2024 року становила 271496 гривень.
4.Претензія від 08 липня 2024 року, скерована Позивачем Відповідачеві про сплату завданої матеріальної шкоди в сумі 271496 гривень та моральної шкоди в сумі 50000 гривень.
5.Постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2024 року у справі № 352/765/24, якою провадження закрито в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно із текстом мотивувальної частини постанови, особа, яка керує гужовим транспортом, не є учасником дорожнього руху та, як наслідок, не може нести відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Докази, надані Відповідачем
6.Скріншоти оголошень про продаж деталей для автомобіля
7.Дані пошуку перевірки чинності полісу внутрішнього страхування на транспортний засіб ЕА5450
с
IV. Фактичні обставини, встановлені судом
15 лютого 2024 року на автодорозі в селі Одаї відбулось зіткнення автомобіля Audi Q3 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням Позивача із гужовим транспортом під керуванням Відповідача, що підтверджується протоколом, схемою, постановою ( пункти ІІІ.1, ІІІ.2, ІІІ.5 Рішення).
15 лютого 2024 року стосовно Відповідач складено протокол про адміністративне правопорушення вимог статті 124 КУпАП, що підтверджується протоколом ( пункт ІІІ.2 Рішення).
За результатами розгляду протоколу провадження закрито в зв'язку із відсутністю в діях Відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки особа, яка керує гужовим транспортом, не є учасником дорожнього руху та, як наслідок, не може нести відповідальність за статтею 124 КУпАП. Одночасно в постанові не надавалась оцінка та не здійснювались висновки щодо винуватості або невинуватості Відповідача у зіткнення гужового транспорту із автомобілем, а також щодо наявності або відсутності в його діях причинно-наслідкового зв'язку із цим зіткненням ( пункт ІІІ.5 Рішення)
Внаслідок зіткнення транспортний засіб Audi Q3 отримав механічні ушкодження, вартість яких, згідно зі висновком експерта, на день зіткнення становила 271496 гривень (пункт ІІІ.3 Рішення)
V. Висновки суду
щодо доводів про завдання шкоди Відповідачем
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результатів порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, серед іншого, втрати, яких особа зазнала у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вини заподіювача шкоди.
Таким чином, для вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог Суду необхідно надати відповідь на питання щодо наявності в діях Відповідача ознак протиправності поведінки, шкоди, причинного зв'язку між діями та шкодою, а також вини Відповідача.
Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надані Позивачем докази можна поділити умовно на кілька груп:
1.Докази щодо заподіяння шкоди та визначення її розміру (схема, протокол, постанова, висновок експерта)
2.Докази щодо завдання шкоди саме Відповідачем (протокол, постанова)
3.Докази щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору (претензія).
Схема місця ДТП підтверджує факт ДТП т наявності ушкоджень автомобіля внаслідок цього ДТП та не містить будь-яких даних, які б свідчили про дії Відповідача та перебування їх у наслідково-причинному зв'язку із зіткненням.
Висновок експерта містить відомості щодо визначеного розміру збитку та також не містить відомостей щодо дій Відповідача та перебування їх у наслідково-причинному зв'язку із зіткненням.
Згідно із текстом постанови суду у справі № 352/765/24 Суддею не встановлювалось, чи мало місце Відповідачем правил дорожнього руху, а провадження закрито в зв'язку із тим, що Відповідач не був учасником дорожнього руху та, як наслідок, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 18 травня 2022 року у справі № 442/2458/19, При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування
На відміну від вказаної справи, постановою у справі № 352/765/24 не встановлено, чи мали місце дії Відповідача, що призвели до порушення Правил та зіткнення, а також чи вчинені ці дії Відповідачем.
Таким чином, вказана постанова ані підтверджує, ані спростовує факт винуватості Відповідача у зіткненні гужового транспорту та транспортного засобу під керуванням Позивача.
Відповідно, єдиним+ доказом, наданим Суду, в якому зазначається про порушення Правил дорожнього руху Відповідачем, є протокол про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні докази, що особа, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, була свідком події зіткнення. При цьому протокол у справі про адміністративне правопорушення є документом, яким розпочинається провадження у справі про адміністративне правопорушення, тобто стороні висувається звинувачення у вчиненні правопорушення.
Відповідно до статті 280 кодексу України про адміністративні правопорушення вирішення питань, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, відноситься до компетенції органу (посадової особи), якою розглядається справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 283 кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
В зв'язку із викладеним, враховуючи відсутність інших доказів щодо винуватості Відповідача у зіткненні, відсутність доказів, що особа, якою складено протокол, була безпосереднім свідком, а сам протокол у справі про адміністративне правопорушення є фактично актом звинувачення, а не постановою (рішення суду), яким встановлюються фактичні обставини у справі, Суд вважає, що в цій конкретній справі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнано належним, достовірним та достатнім доказом для здійснення висновку щодо винуватості Відповідача у зіткненні гужового транспорту та транспортного засобу та, як наслідок, відсутні підстави для висновку, що саме Відповідач завдав шкоду Позивачеві внаслідок такого зіткнення.
щодо доводів про спричинення шкоди власником джерела підвищеної небезпеки
Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тлумачення джерела підвищеної небезпеки надано в частині першій цієї статті, згідно із якою джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно із висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 285/4223/17 гужовий транспортний засіб не є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна, з урахуванням таких ознак джерела підвищеної небезпеки як неможливість повного контролю з боку людини, наявність шкідливих властивостей, велика ймовірність завдання шкоди.
У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Суд бере до уваги вказаний висновок, оскільки відносини у справі № 352/603/25 є подібними до відносин у справі № 285/4223/17, а саме вирішення питання чи відноситься гужовий транспортний засіб, який був учасником зіткнення із автомобілем, до джерел підвищеної небезпеки
Таким чином, гужовий транспорт не відноситься до джерел підвищеної небезпеки, в зв'язку із чим підстав для відшкодування Відповідачем шкоди як власником джерела підвищеної небезпеки підстав за обставин цієї конкретної справи не вбачається.
У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем та Відповідачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Таким чином, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі в зв'язку із недоведенням, що саме Відповідач завдав шкоди Позивачеві внаслідок зіткнення автомобіля та гужового транспорту, а також в зв'язку із тим, що гужовий транспорт не є джерелом підвищеної небезпеки.
Враховуючи зазначені висновки, які є самодостатніми для відмови в задоволенні позову, Суд не надає оцінки доводам Відповідача щодо недоведеності розміру шкоди, заподіяного Позивачеві, а також руху автомобіля Відповідача із великою швидкістю та відсутністю відомостей щодо справності цього автомобіля.
VI. Щодо судового збору
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в позовних вимогах відмовлено, то судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на Позивача.
Таким чином, судові витрати у справі, які складаються із судового збору в розмірі 3028 гривень залишаються на Позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_2 , яка зареєстрована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_3 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО