Справа № 349/877/25
Провадження № 2-о/349/67/25
07 липня 2025 року м. Рогатин
Суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Гаврилюк О.О. перевіривши заяву ОСОБА_1 про усиновлення дитини,
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гринчишин І.Я., звернувся в суд з заявою про усиновлення малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.177 ЦПК України заявникповинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
За ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
За п.9 ч.1 статті 20 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Посвідчення вірності копії з копії документа адвокатом вищезазначеним законом не передбачено.
За ст.76 Закону України "Про нотаріат" вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана юридичною особою, що видала оригінал документа. У такому разі копія документа має бути викладена на бланку цієї юридичної особи з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться у цієї юридичної особи.
Однак, в порушення вимог вищезазначених норм процесуального права, заявником до заяви долучено копії, які засвідчені адвокатом з копій документів - свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 , свідоцтво про шлюб, договір купівлі-продажу домоволодіння, витяги з державного реєстру речових прав, паспорти, рішення суду.
Крім того, до заяви долучено неякісні світлокопії, а саме посвідчення УБД, заява ОСОБА_3 .. Зміст документа - посвідчення - не читається, як і текст на печтці нотаріуса, який посвідчив згоду батька на усиновлення його малолітньої дитини, що позбавляє суд можливості перевірити позовну заяву на відповідність вимогам ст. 175 ЦПК України.
До заяви не надано документа про підтвердження сплати судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір», натомість надано посвідчення учасника бойових дій. У заяві представником зазначено про звільнення його довірителя від сплати судового збору, як учасника бойових дій.
Перевіряючи підстави звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зі змісту цієї норми вбачається, що п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду з вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII. У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Заявник має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, що ймовірно буде підтверджено копією посвідчення належної якості після усунення недоліків заяви, проте заява не містить вимог, що стосуються статусу учасника бойових дій.
Відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі№9901/70/20 (провадження № 11-128заі20) пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду з вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Подібні висновки зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
У пунктах 79-83 Ухвали Великої Палати Верховного суду від 11 вересня 2024 року в справі №567/79/23, провадження "14-93цс24 за наслідками розгляду ухвали про передачу справи на розгляд Велеликої Палати зазначено, що згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Велика Палата Верховного Суду зазначачила, що з часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 з висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Таким чином п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняє заявника від сплати судового збору за подачу цієї заяви, який підлягає сплаті на загальних підставах.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору заявником не зазначено.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви в порядку окремого провадження, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Таким чином 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 грн.
Отже, зхаявником відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», потрібно оплатити судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (3028Х0,2=605,60 грн.) за подання до суду заяви про усиновлення.
Зазначений недолік заяви має бути усунений шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок UA808999980313171206000009652, отримувач коштівГУК в Iвано-Франківській області /ТГ Рогатин/22030101,код за ЄДРПОУ 37951998,банк Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101; долучення копій документів належної якості та належним чином завірених.
Згідно частин 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного приходжу до висновку, що заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк десять днів для усунення вказаних недоліків.
Недоліки заяви: до заяви долучено копії окремих документів неналежної якості, зміст яких не читається, копії документів неналежним чином посвідчені - свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 , свідоцтво про шлюб, договір купівлі-продажу домоволодіння, витяги з державного реєстру речових прав, паспорти, рішення суду, посвідчення, не оплачено судовий збір.
З цих підстав заява підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гринчишин І.Я., про усиновлення малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без руху.
Повідомити заявника та представника заявника про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки заяви шляхом надання суду документів належної якості (оригіналів чи належним чином завірених копій) згідно переліку, зазначеного в мотивувальній частині ухвали, квитанції про оплату судового збору
Надати позивачу термін для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О.Гаврилюк