Справа № 191/4280/24
Провадження № 2/191/1498/24
30 червня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Твердохліб А.В.,
за участю секретаря: Яришевої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
13.09.2024 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06 вересня 2023 року між сторонами укладено договір позики, за яким відповідач отримав в якості позики від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 38391 грн, в присутності свідка ОСОБА_4 , які зобов'язався повернути позивачу до 31.12.2023 року. Станом на 26 серпня 2024 року позика ОСОБА_3 не повернута. В зв'язку із викладеними обставинами, просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 38391 грн. 00 коп., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп.
Згідно Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №2710/38-14, яким визначено територіальну підсудність справ Жовтневого районного суду м. Луганська за Троїцьким районним судом Луганської області.
На підставі розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 року №4/0/9-22, територіальну підсудність судових справ Троїцького районного суду Луганської області змінено на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
До початку проведення судового засідання представник позивача надала суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю і просить суд їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади за останнім відомими зареєстрованим місцем проживання, в порядку, визначеному ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надав. Крім того, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, за адресою, повідомленою суду Мінсоцполітики, на виконання ухвали суду від 10.02.205 року, відповідач ОСОБА_3 26.03.2025 року був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що з позивачем товаришує, а з ОСОБА_3 ніяких стосунків не має. ОСОБА_4 був свідком обставин, коли позивач передав кошти, а ОСОБА_3 отримав від нього кошти у сумі 38391 грн. 00 коп., для власних потреб.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку загального позовного провадження.
Розгляд справи здійснено в порядку заочного розгляду, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Матеріалами справи встановлено, що 06 вересня 2023 року між ОСОБА_1 з однієї сторони (позикодавець) та ОСОБА_3 , з іншої сторони (позичальник) складено розписку, в присутності свідка ОСОБА_4 , згідно умов якої ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 38391 грн. 00 коп., яку зобов'язався повернути до 31.12.2023 року (а.с.8).
Оскільки сторони дійшли спільної згоди про те, що грошові кошти будуть перебувати у користуванні відповідача визначений період часу і встановили строк їх повернення, про що склали відповідну розписку, в присутності свідка, зазначене підтверджує факт укладення договору позики між ними та умови її повернення.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем не повернуто отримані в позику грошові кошти в обумовлений строк до 31.12.2023 року.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Досліджені у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором позики розміром 38391 грн. 00 коп., тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1211 грн. 20 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; по-в'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають роз-поділу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою осо-бою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не подано жодних клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Визначаючи розмір до стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягнення з відповідача на користь позивача, суд враховує категорію складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), пропорційність задоволених вимог та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, ціну справи та її значення для сторін, у зв'язку з чим приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. є співмірними зі складністю справи та підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача Ступак Тетяна Олександрівна до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_1 , виданий 05 березня 2002 року Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Володарка Володарського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_3 , суму боргу за договором позики від 06 вересня 2023 року в сумі 38391 (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто одна) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, паспорт громадянина України Серії НОМЕР_1 , виданий 05 березня 2002 року Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Володарка Володарського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя А. В. Твердохліб